Після реконструкції комунальної котельні, що в провулку Спартаківському, 8 у Миргороді, тут для обігріву мікрорайону з десяти житлових багатоповерхівок, школи та дитсадка з минулої осені почали спалювати місцеву біомасу — солому. Встановлення потужного твердопаливного котла та заміна п’яти застарілих газових на три сучасні дасть змогу економити щороку майже 600 тисяч кубометрів газу і заощаджувати 2 мільйони гривень. Чи дадуть ці новації поштовх до позитивних перетворень в інших містах Полтавщини? Спробуємо розібратися.
Один шаблон для всіх?
Спочатку нагадаємо, що левову частку коштів на модернізацію котельні та створення інфраструктури для забезпечення її соломою виділило Агентство США з міжнародного розвитку. Виконавець проекту — Всеукраїнська благодійна організація «Інститут місцевого розвитку». Оскільки настільки істотних змін у вітчизняних системах централізованого теплозабезпечення досі не було, то досвід миргородців, звісно, заслуговує на поширення. Для цього працівники та експерти інституту вже презентували 43-хвилинний документальний фільм, присвячений «солом’яному» проекту, та практичний посібник з описом усіх тонкощів його реалізації.
До речі, у миргородській котельні можна спалювати не лише солому, а й пелети та тріску. Зрозуміло, що застосовувати цей шаблон як альтернативу використанню природного газу на всіх підприємствах комунальної теплоенергетики неможливо. Надто вже різні котельні за віком, технічними параметрами, потужністю, місцем розташування. Спробуйте завозити сотні тонн соломи у центр багатотисячного міста. Не слід забувати й про те, що цією порівняно дешевою біомасою у Миргороді заміщують лише 5 відсотків природного газу. Водночас для втілення таких намірів у життя знадобилося понад два роки.
І це за стабільного фінансування, гарантованого міжнародними донорами, та підвищеної уваги до першопрохідців з боку виконавців проекту та місцевої влади. Чи будуть настільки «тепличні» умови у їхніх послідовників та чи вистачить часу з такими темпами заміщення традиційних енергоносіїв альтернативними на те, щоб його реальні результати на власних гаманцях і батареях відчули споживачі? Тож, мабуть, зайве говорити, що такі об’єкти разом з іншими складовими альтернативної інфраструктури та логістики вже сьогодні мають множитися.
Реальні об’єкти модернізації
Однак такий поступ не дає бажаних результатів. Керівники органів місцевого самоврядування, профільних управлінь і підприємств галузі зазвичай нарікають на брак коштів. Не менше, мовляв, бракує і фахівців, досвіду, який допоміг би обійтися без надто відчутних невдач на цьому шляху. З чого почати? Як не наразитися на порушення чинного законодавства, припасованого до інших умов? Чи можна прискорити обов’язкову процедуру отримання дозволів і погоджень?
З огляду на ці та безліч інших запитань, що виникають у посадовців і комунальників, фундатори проекту «Місцеві альтернативні джерела енергії: м. Миргород» тамтешніми «солом’яними» новаціями не обмежилися. В його рамках партнерами виконавців на Полтавщині стали райдержадміністрації та органи місцевого самоврядування чотирьох міст і одного селища. Це обласний центр, міста Лубни, Миргород, у якому збираються модернізувати й інші котельні, Карлівка та селище-райцентр Велика Багачка. Для цих населених пунктів фахівці та експерти Інституту місцевого розвитку розробили 10 пакетів проектно-кошторисної документації, необхідної для заміщення природного газу альтернативними енергоносіями. Їх нещодавно презентували у Полтаві. У тих документах ідеться не про якісь абстрактні об’єкти, а про цілком реальні котельні й теплогенераторні названих міст і селища. Окремі проекти, на думку спеціалістів, більш ніж інноваційні.
Страшилки про концесію
Для Карлівки, за словами виконавчого директора організації «Інститут місцевого розвитку» Руслана Тормосова, вперше в Україні розроблено проект надання однієї з комунальних котелень у концесію приватному інвесторові, що взявся модернізувати її власним коштом. Це — 10 проектів документів: від першого дозвільного рішення місцевої ради до фінального концесійного договору.
Хоча страшилки про незворотні наслідки концесійних перетворень на об’єктах комунальної теплоенергетики й досі живуть у народі. Мовляв, щойно доберуться до наших котелень дядьки з тугими гаманцями, одразу піднімуть до захмарних висот вартість тепла.
— Чи не страшно вирушати у концесійне плавання? — запитую у голови Карлівської райдержадміністрації Сергія Костенка після того, як він одержав пакет документів.
Сергій Костенко зазначає: йдеться про котельню, що є комунальною власністю районної ради. Тож тільки обранці громади можуть розпоряджатися нею. І коли після рішення РДА її представники укладали договір на виготовлення документації, то усвідомлювали, що остаточне рішення ухвалюватимуть депутати на сесії районної ради. Так само лише за їхньої участі можливе залучення коштів із районного бюджету на початковому етапі реалізації проекту. Але за будь-яких обставин представникам влади і комунальникам не доведеться все починати з нуля.
Без заміщення не обійтися
— Цей пакет документів ми одержали безплатно, — каже Сергій Костенко. — Сподіваємося на допомогу доброчинців і під час виготовлення технічної документації. Щодо перспектив, мабуть, таки варто спробувати отримати у власність громади модернізовану приватним інвестором котельню. Адже у проекті концесійного договору передбачено повернення оновленого об’єкта з концесії у комунальну власність. Звісно, після того, як інвестор модернізує її, а потім за рахунок зменшення витрат поверне вкладені кошти й отримає певний прибуток. Ризиків для громади втратити котельню, як бачимо, немає. А от про її реконструкцію необхідно думати вже сьогодні.
Того дня Руслан Тормосов передав пакети документів представникам чотирьох інших населених пунктів та фахівцям ОДА. Тепер виправдовувати власну бездіяльність відсутністю проектів і прикладів модернізації комунальних котелень із заміщенням природного газу посадовці, чиновники та галузеві фахівці регіону вже не зможуть.
— Реалізація проектів тільки за документацією, що ми передали, — зазначив Руслан Тормосов, — дасть змогу Полтавщині щороку заміщувати шість мільйонів кубометрів газу. Навіть якщо припустити, що він може подешевшати, без альтернативи блакитному паливу не обійтися.
Полтавська область.
Виконавчий директор Інституту місцевого розвитку Руслан Тормосов (праворуч) передає проектно-кошторисну документацію голові Карлівської РДА Сергію Костенку.
Фото автора.
