Чого можна очікувати від нової, четвертої, сесії Верховної Ради України восьмого скликання, яка сьогодні розпочинає свою роботу? Чи можлива відставка уряду Яценюка? Про це «Голос України» запитав у лідера найбільшої депутатської фракції — Блоку Петра Порошенка — Юрія ЛУЦЕНКА.

 

— Чи розпочнеться сесія зі звіту уряду? Чи можна очікувати відставки Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка?


— Звіт уряду відбудеться 16 лютого. Йому, як і передбачено процедурою, передуватиме передача урядом звіту комітетам парламенту і народним депутатам, відбудеться обговорення цього документа комітетами за участю профільних міністрів. Згідно з Регламентом роботи парламенту, звіт уряду — це не просто виступ із трибуни Арсенія Яценюка, це всебічний попередній аналіз звіту, його оцінка комітетами Верховної Ради.


Паралельно йтиме процес спілкування між коаліцією та Прем’єр-міністром з приводу можливості формування нової команди з ним на чолі. Згідно з Конституцією, прем’єру не можна нав’язувати кандидатури — лише пропонувати, а вносить він. Але саме тут і буде відповідь на питання результату звіту. Якщо прем’єр готовий до оновлення Кабміну, до оновлення методів роботи Кабміну, до зміни спілкування між урядом і парламентом, — я впевнений, що звіт відбудеться спокійно.


— Тобто в уряді будуть лише точкові зміни?


— Якщо зміниться половина міністрів — це далеко не точкові зміни. Прем’єр є значною фігурою. Але для втілення своїх намірів він потребує більшості голосів Кабміну. Так було, і я це пам’ятаю, і в 2005-му, і в 2009 році. Нині це якось забувається. Прем’єр, як і кожен керівник, має спокусу підібрати слухняних міністрів. Але рік, що минув, показав: такі зручні й слухняні не дають результату. Результату не партіям, а реформам. Що більше різних точок зору, то краще і ефективніше рухатиметься справа. Ми пропонуватимемо в оновлений склад уряду ефективніших міністрів, і вони не будуть зручними для прем’єра.


— Чи можуть на новій сесії бути проголосовані в цілому зміни до Конституції в частині децентралізації влади?


— Ми повернемося до них тоді, коли Росія виконає всі пункти Мінських угод, які зобов’язалася виконати. Мир не може прийти лише через одностороннє виконання Україною всіх своїх зобов’язань, які завершуються прийняттям змін до Конституції. Конституційні зміни — це останній крок з нашого боку. Йому мають передувати виконання всіх кроків із протилежної сторони: припинення вогню (якого немає), відведення техніки (якого немає), контроль ОБСЄ над технікою та кордоном (якого немає), звільнення всіх заручників (якого немає) і т. д. Конституція є частиною політичного процесу відновлення територіальної цілісності України. По-людськи кажучи — повернення Донбасу в Україну. Доки Росія не виконає свої зобов’язання за Мінськими угодами, робити останній крок Україні є безвідповідальним і з точки зору політики, і з точки зору військової ситуації.


— Що вважаєте головним завданням парламенту на новій сесії, яка розпочне роботу 2 лютого?


— Я би сказав не про сесію, а про цей рік для українського парламенту. Він має стати роком відновлення економічного зростання. Україна ледве витримує бідність і безробіття, спричинені війною та ворожими діями Російської Федерації. У 2014-му Україна втратила 20% промисловості через окупацію, минулого року ми втратили 20% ВВП через закриття Росією ринків для українських товарів, а цього року є загроза втрати не менше 20% через блокування Росією транзиту експортно-імпортних операцій України через територію Росії. Додайте до цього стомільярдні витрати на оборону і зрозумієте, чому Україна бідна, а люди отримують жалюгідні виплати.


— Але це такий тривалий процес... А чи можуть люди очікувати, що вже найближчим часом, скажімо, на новій сесії, будуть внесені зміни до держбюджету, які хоч трішечки поліпшать їхнє соціальне становище?


— Ні, не можуть. Тому що намалювати збільшення зарплат у рази, означає збільшити інфляцію, і вона зробить людей ще біднішими. Інше — популізм. Державний бюджет — це державна кишеня, куди складаються всі податки, які платять усі, хто щось виробляє, — товари, послуги тощо. Збільшити видатки, не збільшивши надходження у цю кишеню, — називається «тату, скінчайте торгувати, немає чим здачу давати».


Я не популіст. Дурити людей чарівними планами швидких досягнень — безвідповідально. Їм і так важко живеться, щоб їх іще дурили. І пенсії, і зарплати зможуть збільшитися не тільки від скорочення чиновників, не тільки від боротьби з корупцією, а через економічне зростання. Іншого шляху немає.


Але є і певний оптимізм. Я все це на власні очі бачив у Польщі, Чехії, Словаччині — як майстер цеху рівненського заводу «Газотрон» на кожні вихідні я брав торбу в руки і їхав туди торгувати українськими товарами на стихійних ринках. Я бачив, як Польща була у нашому стані — безробіття, прокльони влади, ненависті, зневіри. А через два роки вони сказали: ситуація покращується. А через п’ять сказали — вороття немає. І сьогодні вони живуть на декілька порядків краще. Це і наша дорога.