Гостиний двір — пам’ятка національного значення. Знову! Київський апеляційний адміністративний суд повернув йому охоронний статус. Своїм рішенням служителі Феміди визнали незаконною, а відтак і нечинною постанову Кабінету Міністрів від серпня 2011-го про його виключення зі списку архітектурних об’єктів, що перебувають під охороною держави. Активісти, які роками боролися за таке рішення, святкують перемогу. Хоч і зізнаються, крапка це не остаточна. Та головне, мовляв, що нарешті процес повернення та збереження пам’ятки підтримується владою.

 

 

Так почалася історія однієї з найстаріших будівель столиці


У 1809 році архітектор італієць Луїджі Руска запропонував побудувати в Києві на Контрактовій площі монументальний Гостиний двір. Стиль —класицизм, у вигляді замкнутого прямокутника з внутрішнім службовим приміщенням, з шістьома воротами. Так почалася історія однієї з найстаріших будівель Києва — Гостиного двору на Контрактовій площі, 4, який часто називають «перлиною Подолу». Хоча нині ці слова — точно не про нього. Без вікон, без дверей, а подекуди і без даху — у серці Контрактової площі стоїть напіврозібрана пам’ятка (на знімку). З фасаду навіть здерли оздоблювальну штукатурку, оголивши цегляні стіни. З усіх сторін об’єкт обнесли будівельним парканом. За яким — жодної душі.


Переломний момент в історії будівлі стався 2011-го. 15 серпня того року Кабмін вирішив виключити Гостиний двір зі списку пам’яток архітектури, що перебувають під охороною держави. А далі — рішення за рішенням: дозвіл на проведення реконструкції, зелене світло для приватизації. У квітні 2012-го уже Київрада надає дозвіл ПАТ «Укрреставрація» на розроблення проекту землеустрою для реконструкції будівлі Гостиного двору під торгівельно-офісний центр з гостьовою автостоянкою. У липні того ж року Верховна Рада виключає «перлину Подолу» з переліку пам’яток, що не підлягають приватизації. Погодження на проведення реставраційних робіт отримуються із завидною швидкістю.


За «перетворення» Гостиного двору взялося Приватне акціонерне товариство «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація». Ще у березні 1994-го між ним та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву було укладено договір оренди строком на 25 років. Громадські активісти пізніше простежать зв’язок: тодішніх керманичів «Укрреставрації» назвуть наближеними до «сім’ї Януковича».


Гостиний двір уже міг би перетворитись на черговий торгівельний центр, якби не спротив киян. Як уже писав «Голос України», боротьба за збереження історичного об’єкта та повернення йому статусу пам’ятки розпочалась у травні 2012-го. Кияни сподівалися, що їхня активність та увага ЗМІ змусять владу змінити своє рішення. Та боротьба затягнулася. Кілька програних судів, силові протистояння із будівельниками — за часів попереднього Президента країни ніщо не передбачало перемогу громадськості.


Змінилась влада — з’явилась політична воля?


На щастя, хоча б для Гостиного двору, влада в країні змінилась. А за нею — і настрій чиновників та служителів Феміди. У судовому порядку вже скасовано рішення про виділення землі під реконструкцію будівлі. Та найголовніше — Гостиному двору повернули статус пам’ятки національного значення.


— Колегія київського апеляційного адміністративного суду прийняла рішення: Гостиному двору повернуто статус пам’ятки національного значення. Визнано незаконною постанову Кабінету Міністрів про виключення Гостиного зі списку пам’яток архітектури, що перебувають під охороною держави. Крім того, суд зобов’язав Кабінет Міністрів невідкладно опублікувати регулятивну частину цієї постанови у офіційних виданнях. Це рішення набуло чинності ще 21 січня, — розповіла «Голосу України» юрист Марина Соловйова. Та про те, що це остаточна крапка у справі, говорити ще зарано. — У нашій країні оскаржити можна все. Може бути ще касаційна скарга або ж звернення до Верховного Суду. Але нині рішення набуло чинності. Ще показовий момент: одним із відповідачів, окрім «Укрреставрації», виступав Кабмін як «автор» постанови про зняття з Гостиного охоронного статусу. І представник уряду на засіданні відкликав апеляційну скаргу та підтримав позицію киян. Це підтвердження політичної волі! Ця справа розглядається з 2011 року. У нас ті само аргументи, ті само докази. Але раніше їх ніхто не чув. Вважаю, що нині в країні відбуваються зміни: ми отримуємо інше суспільство, трохи інші суди.


Вочевидь, змінилося і ставлення фактичного власника Гостиного двору. Пам’ятка, нагадаємо, належить столичному відділенню Фонду державного майна. Нині там створили комісію «для проведення аналізу та надання пропозицій щодо подальшого ефективного використання пам’ятки архітектури Гостиний двір». Перший запланований крок — дострокове розірвання договору оренди із «Укрреставрацією».


— Відповідне звернення уже спрямовано до «Укрреставрації». Там є певні терміни, протягом яких ми чекатимемо: або вони погодяться на нашу пропозицію, або відмовляться. Думаємо, з дня на день надійде відповідь. І, залежно від результату, ми прийматимемо наступні рішення. Наша позиція — договір оренди має бути розірвано. Питання лише у тому, як це буде зроблено, — розповіла «Голосу України» прес-секретар Фонду державного майна України Ніна Яворська.


Тим часом громадські активісти сумніваються, що «Укрреставрація» за власним бажанням погодиться розірвати договір оренди. «Наскільки мені відомо, Фонд держмайна справді звернувся до орендаря із повідомленням про те, що мають намір розірвати договір. Але представник «Укрреставрації» на одному із судових засідань заявляв, що добровільно розривати угоду вони не збираються. Тому, найімовірніше, це питання вирішуватиметься у суді», — припускає Марина Соловйова.


Та попри це власник пам’ятки вже думає над тим, чим буде Гостиний двір після відновлення. У скільки стануть роботи, точно ще невідомо. За приблизними підрахунками, йдеться про мільйони доларів. Про те, що така сума знайдеться у держави, годі мріяти. Втім, громадські активісти переконані: знайти необхідну суму можливо. «Сьогодні головне завдання — розірвати договір оренди та врятувати пам’ятку від реконструкції. Далі, переконана, ми знайдемо інвестора. Як варіант — можна вимагати від орендаря компенсації за завдані пам’ятці збитки. Є, до речі, й ініціатива Києво-Могилянської академії, яка просить передати будівлю їм», — каже пані Соловйова.


***


На жаль, отримати коментар від керівництва «Укрреставрації» нам не вдалося. Компанія, що взялася за таку масштабну й важливу для міста роботу, не має навіть регулярно оновлюваного сайту. Знайти актуальні контакти — вже завдання не із легких. Ще складніше — додзвонитися за віднайденими телефонами. Втім, щойно по той бік слухавки чують, хто до них телефонує і з якого питання, виявляється, керівництва нема на місці.


За інформацією, що міститься в Інтернеті, після реконструкції, за планами його орендарів, Гостиний двір мав повернути «історично притаманну йому торговельну функцію» та стати місцем проведення освітніх культурно-мистецьких заходів. Обіцялися і виставки, і відкриття філіалу Академії сучасної освіти, і розміщення галереї художників... Понад те, наповнювачі сайту «Укрреставрації» переконували: зволікання із завершенням запланованих робіт з реконструкції Гостиного може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій. Сама ж реконструкція, буцімто, є єдиною можливістю зберегти будівлю від руйнації. Утім, попри те, що на словах орендар дуже опікується станом історичної споруди, на ділі до долі Гостиного йому, здається, байдуже. Без штукатурки, вікон та частково даху пам’ятка стоїть ще з зими 2013-го! Напевно, через три роки — саме час її рятувати. А заодно — нарешті почати карати орендарів та власників, які своїми діями чи ж бездіяльністю руйнують пам’ятки. Коли ж нарешті «піде перший»?

Фото Юрія ПЕРЕБАЄВА.