Днями Донецьк сколихнула новина: уночі невідомі намагалися підірвати пам’ятник Леніну, що стоїть у центрі міста на площі його ж імені. Але, вочевидь, підривники були дуже недосвідченими або в них вибухівки було замало, оскільки монумент практично не постраждав, тільки трохи пошкоджено постамент. Ватажки «ДНР» і підвладні їм ЗМІ захлиналися істеричним криком, стверджуючи, що це диверсія Збройних Сил України. Наче українським військам більше робити нічого, крім як підривати статуї вождів комуністичного режиму, яких на займаній «ДНР» території не злічити. Вони натикані практично в кожному селі, а про міста й казати нічого.
Акція роздратувала очільників сепаратистів тим, що вона була зазіханням на святая святих, адже вони намагаються будувати свою «незалежну республіку» за лекалами більшовиків: створили єдину партію з комуністичним ухилом, молодіжну організацію на кшталт комсомолу, навіть дітей об’єднали в піонерську організацію... І робиться все це, звичайно, під прапором Леніна, він їхній кумир, до підніжжя монумента покладають квіти в урочисті дні. А я якось із невинним виглядом запитав у літнього покладача квітів: а що, власне, зробив Ленін для блага російського народу? Покладачу навіть мову відібрало спочатку, а потім він залепетав: мовляв, звільнив народ від рабства. Довелося людині пояснювати, що від рабства народ за піввіку до більшовиків звільнив цар Олександр(!), а більшовики, навпаки, запроторили населення Росії в нове рабство, причому якщо при царях рабство було більш-менш ситим, то при більшовиках люди мільйонами мерли від голоду — досить згадати Голодомор в Україні, що забрав третину населення. І взагалі за всі 74 роки радянської влади народ ніколи ситим не був, після голоду — війна, потім карткова система, талони на продукти... І от за всі ці людожерські «заслуги» вождям стоять усюди пам’ятники, їх іменами названі міста, райони, вулиці, проспекти!
Коли ж ми нарешті схаменемося, відкриємо очі, ввімкнемо мізки й оцінимо діяння більшовиків і їх вождів, як вони того заслуговують. А дорога їм одна — на смітник. З цього приводу, до речі, існує закон про декомунізацію, і добре, що є люди, готові виконати його навіть із ризиком для життя. Честь і хвала цим невідомим патріотам! Якщо в нас є такі, значить, Україна житиме й міцнітиме, незважаючи на підступи недругів зовнішніх і внутрішніх
Донецьк.
Фото Юлія ЗОЗУЛІ (Укрінформ).
