Отже, президентські перегони в США вступили в якісно нову фазу. Почався майже п’ятимісячний процес внутрішньопартійного голосування і відбору делегатів на партійні конвенції. Ці з’їзди в остаточному підсумку й визначать, хто від республіканців і демократів вестиме боротьбу за президентське крісло.

 


Першого лютого в штаті Айова було зроблено перший крок на первинних виборах. І ось перший сюрприз: кандидат, який більше за всіх казав, що він лідер, виявився другим. Йдеться, звісно, про Дональда Трампа — ексцентричного мільярдера, який останнім часом спричинив багато галасу як в Америці, так і далеко за її межами своїми заявами. Судячи з останніх рейтингів, його відрив  здавався непереборним. Однак після того, як пізно ввечері в понеділок було підбито підсумки голосування в досить заплутаному форматі так званого «кокусу», з’ясувалося, що серед республіканців сенатор Тед Круз випередив Трампа на 3,3%. Заголовки зарясніли незвичними для останніх місяців комбінаціями слів: «Трамп програв», «Круз побив Трампа»...


У демократів, як і очікувалося, перемогла екс-держсекретар Гілларі Клінтон. Однак і в них не обійшлося без драми. Розрив у голосах був настільки малий, що офіційні результати змогли оголосити тільки в другій половині дня у вівторок. Гілларі Клінтон набрала більшість голосів, хоча від сенатора Берні Сандерса її відділяли лише 0,3%. Це означає, що в активі в Клінтон нині 23 вибірники-делегати, а в Сандерса — на два менше. Загалом на Національному з’їзді Демократичної партії буде 4.763 таких делегатів, тож для завоювання номінації переможцеві потрібна підтримка 2.382 учасників. Боротимуться за них тепер  тільки два лідери, оскільки колишній губернатор штату Меріленд Мартін О’Мейлі, який не набрав в Айові навіть одного відсотка, заявив у понеділок про заморожування своєї кампанії.


Подібне «відсіювання» відбулося і в республіканців. Екс-губернатор штату Арканзас Майк Хакабі оголосив, що іде, чого можна незабаром очікувати як мінімум від трьох-чотирьох інших кандидатів, чиї імена вже практично не згадуються в обоймі реальних претендентів.


Проте, як вважає The New York Tіmes, особливих гарантій на успіх у двох майбутніх контестах у штатах Нью-Гемпшир і Південна Кароліна немає в жодного з кандидатів з конкуруючих партій. «Айову ніхто не залишає з переконливою перемогою; ніхто не завдав нищівної поразки своїм основним суперникам», — пише газета.


Взагалі репутація Айови як такого собі політичного барометра вже давно піддається сумнівам. Критики наголошують, що цей невеликий штат з переважно сільським, білим і релігійним населенням погано підходить на роль дзеркала сучасної Америки. Не дивно, що багато хто з аналітиків пояснює перемогу Круза тим, що він зробив ставку на підтримку з боку християн-євангелістів, які віддали перевагу його просоченому релігійною риторикою меседжу перед скандальним висловлюванням Трампа. У статті «Як Тед Круз перехитрив Дональда Трампа» The Washіngton Post дала детальний опис передвиборних маневрів Круза в штаті, «який неодноразово нагороджував консерваторів, котрі брали за основу релігію», що особливо характерно для Республіканської партії. Достатньо згадати айовські «кокуси 2008 і 2012 років, коли релігійно налаштовані Майк Хакебі та Рік Санторум перемогли в Айові, але потім програли і Нью-Гемпшир, і номінацію. Саме тому політологи вважають, що наступний етап — праймеріз у Нью-Гемпширі 9 лютого — зможе внести більше ясності в розміщення сил серед республіканців. На загальну думку, своїм вражаючим результатом в Айові, де він відстав від Трампа лише на 1,3%, Марко Рубіо зробив хорошу заявку на майбутнє. «Справжнім переможцем був Рубіо», — зазначила телекомпанія ABC News. На думку низки коментаторів, сенатор від Флориди має шанси здобути підтримку республіканського «істеблішменту», на яку раніше претендував Джеб Буш, син і брат двох колишніх президентів.

Така династія, однак, не допомогла йому в Айові, де він набрав навіть менше голосів, ніж колишній нейрохірург Бен Карсон і сенатор Ренд Пол. Ще гірші результати були в губернаторів Кріса Крісті (Нью-Джерсі) і Джона Касіча (Огайо), однак усі вони покладають надії на майбутні праймеріз.


Не менше сподівань на Нью-Гемпшир і в демократа Берні Сандерса. За опитуваннями, він там випереджає Гілларі Клінтон, що не дивно, оскільки цей штат межує із його рідним Вермонтом, де в Сандерса дуже багато шанувальників. 


Чи допоможе йому близькість «рідних стін» нарешті випередити визнаного фаворита Гілларі Клінтон? Чи зуміє оговтатися від несподіваного удару Трамп? Чи є шанси в республіканських аутсайдерів наблизитися до лідируючої трійки? Виборці штату Нью-Гемпшир скоро допоможуть відповісти на ці запитання.

Нью-Йорк.