На Закарпатті з метою запобігання паводкам за кошти екологічного податку розчищатимуть русла малих річок, канав і потічків. Про це та про підготовку до весняної повені й льодоходу йшлося на засіданні регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Як повідомив начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса Володимир Чіпак, до пропуску великої води організації області підготували стаціонарні й пересувні насосні станції, мотопомпи, автотранспорт, плавзасоби. Півсотні автоматизованих вимірювальних станцій у режимі реального часу забезпечують отримання даних для оперативного прогнозування паводків на річках регіону.
— Визначено населені пункти й території, які можуть підтоплюватися через відсутність захисних споруд. Їх сто сім та понад п’ять тисяч гектарів територій,— каже Володимир Чіпак. — Уточнено до сімдесяти ймовірних місць щорічних утворень заторів льоду.
Сучасні методи моделювання паводкових ситуацій показують, наголосив В. Чіпак, що внаслідок незавершених робіт з реконструкції водозахисних споруд на річці Тиса можливе виникнення надзвичайних ситуацій державного масштабу, які лише в низинній частині області призведуть до затоплення значних територій та майже тридцяти населених пунктів у низинних Берегівському, Виноградівському й Іршавському районах. Фахівці вже відпрацювали порядок доведення до районних держадміністрацій, сільських та селищних рад штормових попереджень і даних аналізу можливих наслідків погіршення погодних умов відповідно до схем оповіщення.
Нині на рахунках бюджетів місцевих рад зосереджено понад 16 млн. грн. цільових коштів, які можуть бути використані на природоохоронні та протипаводкові заходи. Щоб їх використати раціонально, до райрад та райдержадміністрацій фахівці надіслали свої пропозиції.
Отже, згідно з рішенням, яке ухвалили на засіданні регіональної комісії з ТЕБ та НС, — райони й міста області мають залучити кошти місцевих бюджетів, одержаних від надходжень екологічного податку, для фінансування робіт із розчищення у межах населених пунктів русел малих річок, канав і потічків. І забезпечити реальну готовність аварійних бригад у тих населених пунктах, які залишаються незахищеними. Особливу увагу на це, наголосив перший заступник голови ОДА Іван Дуран, слід звернути місцевій владі в Іршавському, Берегівському та Виноградівському районах, що через природні умови залишаються найбільш незахищеними під час весняних льодоходів і паводків, які спричиняють, зокрема, швидкоплинні річки Боржава й Тиса та переповнені потоки, що несуться з гір.
Тим часом на Волині у деяких селах вже зафіксовано підтоплення приватних будівель (на знімку). У регіоні теж готуються до повені.
Закарпатська область.
Фото надане Луцьким МУВГ.
ФАКТ
Володимир Чіпак констатував: протягом останніх трьох років протипаводкові заходи в області з державного бюджету не фінансувалися, проектні та будівельні роботи не виконувалися. Законом про держбюджет на нинішній рік фінансування державної програми за напрямом комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса також не передбачено. Проте в рамках «Регіональної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Тиса у Закарпатській області на 2013—2021 роки» протягом минулого року за рахунок коштів місцевих бюджетів укріплено понад чотири з половиною кілометра берегів, розчищено майже тридцять кілометрів русел.
