Боротьба київських активістів проти забудовників виходить на новий рівень. Зневірившись в обіцянках столичних обранців: «почути — розібратись — допомогти», дедалі частіше містяни змушені апелювати до центральної влади. Нещодавно під стінами адміністрації Президента відбувся мітинг представників ініціативних груп, що протистоять забудовам у різних районах столиці — від Біличанського до Биківнянського лісу і від Микільської Слобідки — до вулиці Полковника Потєхіна. Тут же провели своєрідний «з’їзд», на якому постановили: віднині боротися із «будівельною мафією» будуть єдиним фронтом. Механізм — який саме вигляд матиме і, найважливіше, як діятиме новостворене об’єднання — поки що тільки формується. Та якщо ідея не стане профанацією, можливо, в місті нарешті з’явиться сила, яка зможе на рівних протистояти незаконним забудовам.

 

 

«Гарячих точок» на мапі Києва — незліченна кількість. Тільки за даними Департаменту містобудування та архітектури КМДА, за результатами діяльності Центру моніторингу забудови Києва було виявлено 427 легальних об’єктів та понад півтисячі самочинних будівництв. Із них: 72 об’єкти — це житло, 113 — торговельно-розважальні комплекси. Виходить, кожне друге будівництво в місті — поза законом. Тож не дивно, що кияни, помічаючи будтехніку, одразу ставлять під сумнів правомірність запланованих робіт. Годі й казати, коли екскаватори та крани починають «благоустроювати» парки, ліси та рекреаційні зони.


Микільська Слобідка: 11 років, 14 позовів, 8 кримінальних справ


Ця точка на мапі міста вже давно стала не просто «гарячою», а перегрілася. Почалося все 2004 року, коли тодішня столична влада на чолі з професіоналом міським головою Олександром Омельченком одне за одним прийняла п’ять рішень про продаж ділянок на вул. Микільсько-Слобідській та на Броварському проспекті. Загалом «розпродавши» понад 7 гектарів земель за кількадесят метрів від Дніпра. За три роки по тому, уже за часів «правління» Леоніда Черновецького, ухвалюється рішення про зміну їх цільового призначення. Надалі ці 7,07 га дозволено використовувати для будівництва багатофункціональних комплексів — готельно-офісного, торговельно-розважального та житлово-офісного призначення, яхт-клубу, дельфінарію, аквапарку і упорядкованих набережних. Та врешті у власника квадратних метрів і забудовника з’являється ще краща ідея — створити там житловий комплекс «Сонячна Рів’єра»: три 30-поверхівки і висотний 13-секційний будинок («Голос України», №129 від 21.07.2015).
Щойно ці плани було сформульовано, на сполох забили мешканці вже існуючих там будинків. Люди переконані: втілення задуманого не просто перекриє їм доступ до Дніпра, а й узагалі знищить рекреаційну зону. Тим паче, мовляв, що зводити першу чергу будівництва — три тридцятиповерхівки — вже почали за 50 метрів від річки.
— Уже побудовано в рекреаційній зоні 17 поверхів одного та сім поверхів другого будинку. Також риється котлован під третій, — розповів «Голосу України» Анатолій Шаповал, представник ініціативної групи за рекреаційну зону лівого берега Дніпра у Микільській Слобідці, а нині ще й депутат Київради. — Попри те, що стосовно цього будівництва подано 14 судових позовів, роботи зупинялись лише на місяць — на час передвиборної кампанії. Приблизно тоді до нас приїжджав і Віталій Кличко. Поговорив, пообіцяв, що без згоди громади будівництва не буде. Та щойно вибори закінчилися, роботи відновились.


За весь час протистояння силами із забудовником доводилось мірятись не тільки в судах. У квітні минулого року на будмайданчику навіть лунали постріли. «По нашому будівництву заведено 8 кримінальних справ», — нагадав Анатолій Шаповал.


Такий спротив городян все ж вплинув на плани власника землі та забудовника. Наприкінці минулого року було презентовано нову концепцію розвитку мікрорайону. Зміни — істотні: замість 13 секцій житлового будинку будуть лише 3 «свічки», загальну кількість квартир зменшено майже вдвічі і на третину збільшено кількість паркомісць. Крім того, забудовники обіцяють звести дитсадок та облаштувати сучасну набережну.


Противники забудови, можливо, й розглянули б цей варіант як компромісний, коли б не одне «але». Вони свято переконані: зводити багатоповерхівки там взагалі заборонено. «Всі дозвільні документи, якими прикривається будівництво, сфальшовані. Корумповані столичні чиновники навіть дали «папірець», що та земля, де заплановано роботи, то берег не Дніпра, а малої ріки Десенки. І громаді в судах півроку довелося доводити, що Дніпро таки має лівий берег. Це принциповий момент, адже, згідно з вимогами Земельного та Водного кодексів, межі прибережних захисних смуг великих рік, як Дніпро, становлять 100 метрів, а малих — 50. При цьому у відповідях на депутатські запити і Державне агентство водних ресурсів, і, здається, саме Міністерство екології, підтверджують, що йдеться саме про Дніпро», — каже А. Шаповал.


Між тим схилити Феміду на свій бік громаді не вдається. Спроби переглянути рішення про продаж чи хоча б зміну цільового призначення ділянок врешті закінчились нічим. Навіть якщо в перших інстанціях вимоги активістів підтримуються та задовольняються. Наступні — їх скасовують. Та зараз, мовляв, у громади є ще один аргумент на свою користь: «Дана земля свого часу була внесена як заставне майно під кредит, який власник ділянки взяв у Ощадбанку. Тепер, за невиконання умов договору, гектари перейшли у власність банку. Відповідні зміни внесено й у Державний земельний кадастр. Тепер, за правилами, на подальше проведення робіт мають бути видані нові документи», — переконує Анатолій Шаповал.


Однак навіть зміна власника землі не зупинила проведення робіт. Процес триває. Ще одним, досить активним гравцем підключилися інвестори цього будівництва. На сьогодні вартість квадратного метра у ЖК «Сонячна Рів’єра», попри всю скандальність, становить мінімум 25 тисяч гривень. І що цікаво: стверджуючи в судах, що будується комплекс на березі затоки малої річки Десенка, майбутнім власникам квартир обіцяють «першу лінію Дніпра із облаштованою пляжною зоною»...


Полковника Потєхіна, 9: цілодобове чергування та досудова підготовка


Це — відносно новий об’єкт на мапі забудов столиці. Тут, за кілька метрів від Національного природного парку «Голосіївський», Служба безпеки вирішила забудувати територію колишньої військової частини комплексом 27-поверхівок («Голос України» №248, 29.12.2015). Громада одразу забила на сполох: така щільна забудова, на їхню думку, просто знищить частину Голосіївського парку і паралізує життя району, перенавантаживши мережі та автошляхи. Щоби завадити цьому, на під’їздах до потенційного будмайданчика організували «рух опору». Цілодобово активісти блокують дороги. «Люди там постійно. Ми організували своєрідний пункт обігріву, адже йти звідти не збираємось, — розповідає «Голосу України» член ініціативної групи Василь Гелюх. — Ми провели збори мешканців мікрорайону і обрали людей, які надалі будуть юридичною рушійною силою. Тричі контактували із забудовником. Утім, його позиція: строки, затверджені раніше, порушувати не збираються. Жодного компромісу не пропонується».


Чи не найбільше обурює противників забудови той факт, що свої «оборудки» СБУ та забудовник прикривають АТОшниками. Мовляв, частину зведених квартир (майже 350 із понад 3200 запланованих) буде передано бійцям. Що це лише ширма, активістів переконує той факт, що ідея забудувати ці гектари виникла задовго до появи самої АТО, за часів правління Януковича-Азарова.


Коли громада почала вивчати юридичний бік питання, була шокована. Проаналізувавши рішення стосовно цієї ділянки, вони дійшли висновку: СБУ взагалі не має права розпоряджатися цими землями. Буцімто, акт на право власності цих гектарів відомство отримало шахрайськими методами. Пояснюють: наприкінці 20-х років минулого століття КДБ відібрав в київської громади 5 га під територію так званої «глушилки» в рекреаційній зоні Голосіївського лісу. Після набуття Україною незалежності новоутворена СБУ «об’єкт» ліквідувала. Попри те, що землею тривалий час не опікувалася, у 2004 році рішенням Київради, за підписом О. Омельченка, СБУ «оформлюють» право постійного користування земельною ділянкою для «обслуговування і експлуатації будівель та споруд військової частини Е6642». Остання, припускають активісти, на той час уже могла бути взагалі ліквідована. Проте на підставі цього рішення і видається Акт на право власності на землю. І далі вже цей «папірець» дозволяє колишньому прем’єрові країни Миколі Азарову включити ці гектари до переліку земділянок, «на яких планується будівництво житла для військовослужбовців Служби безпеки та їхніх сімей».


Не менше хвилює активістів і екологічний бік цієї справи. Вони порахували: запланований проект не відповідає вимогам максимально допустимої щільності населення. Як результат у разі введення в експлуатацію усіх висоток їх мешканці почнуть «наступати» на парк «Голосіївський». Поділяють занепокоєння і в Мінекології. У відповіді на запит одного із активістів, за підписом заступника директора Департаменту заповідної справи, вказано: «Будівництво житлових будинків за адресою: вул. Полковника Потєхіна, 9 на земельній ділянці, яка межує з територією парку, матиме негативний вплив на природні комплекси як під час будівництва, так і в процесі експлуатації... Будівництво впритул до Голосіївського лісу може стати факторами деградації унікальних екосистем, як лісової рослинності, так і надзвичайно цінних голосіївських водотоків». Резюме: Мінприроди підтримує позицію громадськості щодо створення там буферного парку з елементами благоустрою.


Усі свої зауваження та припущення активісти оформили письмово в заяві про злочин, поданій до Генпрокуратури.


Биківнянський ліс: найцікавіше тільки починається


Суть цієї історії  подібна до попередньої. За радянських часів було виділено понад 200 га Биківнянського лісу з Державного лісфонду для створення Радіостанції №1 («Голос України» №4 від 13.01.2016). 2002 року ділянку повернути до земель лісів та лісопарків. «Згідно з діючим Генпланом Києва, ця територія — Дарницька рекреаційна зона, яка не може забудовуватися. Цільове призначення ділянки ніхто не змінював, — переконує активістка Тетяна Андрійшина. — Попри це дерибанити землю почали ще за часів Омельченка, виділяючи під приватне будівництво по 10 соток. У роки Черновецького цей процес набрав шалених темпів». Як результат, переконують активісти, на сьогодні у приватну власність незаконно передано 800 ділянок. Утім, поки що биківнянцям вдається не допустити вирубки лісу. Та нині, мовляв, загроза того, що щіпки почнуть летіти, — велика, як ніколи. «Мова йде про 200 га лісу. Зараз, під прикриттям сімей воїнів АТО та героїв Небесної Сотні, намагаються дати старт його вирубці», — каже Т. Андрійшина. Буцімто, з метою легалізації виділення землі розроблено Детальний план території (ДПТ) с. Биківня. Його затвердження — зелений сигнал для старту вирубки, запевняють активісти. «Існує альтернатива. Можна провести інвентаризацію земель міста, подивитися, де є вільні місця. А вони є. Звичайно, бійцям АТО потрібна житлоплоща, але не ціною нищення лісу, «легенів» лівобережжя Києва», — каже пані Андрійшина.


Щоправда, стосовно цього питання столична влада не відмовчується. «Під нове будівництво визначено тільки 34 гектари території. Із них 21,4 гектара — для пільгових категорій осіб. У селищі Биківня виділені 92 земельні ділянки для сімей загиблих бійців АТО, 22 ділянки — для сімей загиблих Героїв Небесної Сотні, 17 ділянок — для воїнів-афганців та 22 ділянки — для чемпіонів і призерів ХХХ літніх Олімпійських та ХІV Паралімпійських ігор», — повідомляє прес-служба КМДА. Крім того, наразі, мовляв, триває обговорення та узгодження ДПТ, задля чого було створено погоджувальну комісію. Столична влада запевняє: немає у детальному плані території вирубки 200 гектарів лісу, немає багатоповерхової забудови, немає пропозицій щодо виселення місцевих мешканців. Чиновники припускають, що такими «страшилками» простих людей лякають «псевдоактивісти», які переслідують свої політичні чи фінансові інтереси. Обмін взаємними обвинуваченнями триває, як і численні мітинги биківнянців. Далі буде...


«Голос України» ніколи не стояв осторонь проблеми варварської забудови столиці. Ми завжди вважали, що прямий обов’язок місцевої влади — чути та вирішувати проблеми киян. Утім, на жаль, для більшості політиків проблема забудови — це часто лише «тема», на якій перед виборами можна попіаритись, а після перемоги — поживитись. Столиця ж давно потребує обіцяної чи не всіма політичними силами ревізії земельних рішень, ухвалених Київрадою часів Омельченка-Черновецького, затвердження жорстких і єдиних правил забудови міста. Та головне — персональної юридичної і моральної відповідальності чиновників, що ставлять свої підписи під численними дозволами і погодженнями. Про всяк випадок кияни нагадують: шини в гаражах ще лишилися.

 

Третій рік громада «воює» проти зведення на місці двоповерхового будинку, в якому жив Михайло Грушевський, чергового офісно-житлового центру по вул. Саксаганського, 111 («Голос України» №8, від 19.01.2016). Днями, під час акції біля прокуратури Шевченківського району, активісти вимагали накласти арешт на будівництво і скасувати незаконну приватизацію будинку Грушевського.

 

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.