Влада має змінити своє ставлення до галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Розширити кут свого світогляду та, передусім, визнати для самої себе: Україна відстала у своєму цифровому прориві. На цьому наголошували учасники парламентських слухань «Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвиток інформаційного простору України». Такий висновок, зокрема, можна зробити за результатами рейтингу країн за рівнем розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у 2015 році, оприлюдненому Міжнародним союзом електрозв’язку. Відповідно до нього, всі 167 країн продемонстрували зростання рівня проникнення сучасних технологій, однак Україна втратила ці позиції. Втратила через те, що всі розвиваються, а ми залишаємося на своєму місці.
«Уже декілька років поспіль ринок має низку проблем та питань, які потребують рішення», — зауважив голова Комітету з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко. Серед таких проблем депутат, зокрема, назвав доступ до інфраструктури, кібербезпеку, відсутність національної програми інформатизації та електронного врядування. Частину з них має вирішити закон про електронні комунікації, який, сподівається депутат, буде ухвалено найближчим часом.
Дослівно
Олександр Данченко, голова Комітету з питань інформатизації та зв’язку: «Україна є постачальником умів, розробок, стартапів для всього світу. Ми експортуємо свої найкращі уми, тому що на державному рівні не цінуємо того, що підніме нашу державу в світових рейтингах, зробить її технологічно могутньою та дасть змогу наповнювати наш державний бюджет, а не інших країн».
Водночас О. Данченко назвав проблемою й відсутність у державі єдиного профільного органу виконавчої влади, який би відповідав за галузь. Адже нині цим опікуються 18 різних міністерств і відомств.
Своєю чергою заступник голови адміністрації Президента Дмитро Шимків зупинився на основних компонентах реформи галузі. Перший, за його словами, це освіта. «Сьогодні в світі говорять про чотири навички, якими мають володіти люди: це мовлення, читання, письмо і програмування. Це світовий тренд, і діти повинні вміти програмувати. Це той напрям, який сьогодні обрано Сполученими Штатами, Японією. Це зміна ментальності, зміна підходу до того, який вигляд матиме Україна», — сказав він.
Другий — ефективне законодавство. Нині в сфері ІКТ діє понад 300 законів та нормативних актів. «Але їх невиконання призводить до того, що, маючи надзвичайно інноваційний потенціал людей у країні, ми маємо надзвичайно неефективне використання технологій у державних органах», — зауважив Д. Шимків.
Третій компонент реформи — це безпосередньо електронне урядування. І четвертий — це розвиток галузі ІКТ. «Адже інформаційно-комунікаційні технології, інновації — це те, що створить економічне зростання України», — додав він.
Власне, за результатами слухань буде ухвалено рекомендації, які мають дати поштовх та стимулювати реформування і розвиток сфери ІКТ. Адже, як зауважив головуючий на засіданні Перший заступник Голови Верховної Ради Андрій Парубій, «відбулася дуже широка і жвава дискусія. Упевнений, вона допоможе нам і в законодавчій діяльності працювати і здійснювати реформи, які нам вкрай необхідні».
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
