Чим тільки не обігрівають черкащани свої оселі цієї зими, щоб заощадити на блакитному паливі! Яких альтернатив газовим колонкам та плитам не шукають. Багато хто поставив поруч з газовим дров’яного котла. Недорого, без автоматики. І, як виявилося, отримав купу проблем. Інші власники приватного житла повернулися до дідівського способу обігріву.
Утім, печі й грубки також потребують уміння, навичок, кмітливості...
— Коли гроші за використаний у грудні газ ніс на пошту, вони вже не вміщалися в гаманці, — розповідає про свої комунальні пригоди мешканець Черкас Андрій Савченко. — Я нарешті зважився: переходжу на дров’яного котла! Купив його за одинадцять тисяч гривень і встановив. Бо на субсидію не сподівався — живу у батьківській хаті, а спадщину оформити — довга справа. Отже, урочисто заклав дрова в новий котел. Весело запалало полум’я, а у грудях — радість.
Однак через хвилину чоловікові позитивні емоції вилетіли разом з димом. Коли рвучко відкрив топку, вирвалося полум’я й обсмалило брови та вії. Це був перший урок, що з «живим» вогнем треба бути обережним. Так і робив надалі. Дрова горіли, тепло розтікалося батареями... За кілька днів знову виникли проблеми: поплавилися пластикові ручки верхньої «шухлядки» котла. Через них почав просочуватися дим, бо кругла гайка не перекривала овальні отвори. Довелося купувати металеві шайби, «баранчики», пароніт і замінювати кріплення.
За десять днів згорів... ущільнювач у дверцях топки й піддувала. Довелося купити два з половиною метра нового. Вийшло, що «згоріло» на 250 гривень.
Котел почав забирати дедалі більше часу й додавати клопотів. Треба постійно пиляти й рубати дрова. По двору розноситься за ногами тирса, у хаті — сміття, попіл, сажа... А головне: не минуло й тижня, як підкидати дрова стало проблематично: із дверець топки навіть за відкритого піддувала йшов дим. Кухня почорніла. У магазині продавчині вже махали руками: чи ви не кочегаром працюєте, за вами шлейф диму тягнеться?
Мучився, шукав причину: зміна атмосферного тиску? Низька труба? Але раніше горіло! Забився димар? Заліз на дах і опустив у комин гирю. Ні, вільно проходить... Ура! Знайшов причину! Адже казав зварювальник: краще ставити між котлом і цегляним димарем трубу з кислостійкої неіржавіючої сталі. Поставивши дешевшу, зі звичайного металу, отримав зайвий клопіт. Вона притягує сажу, тому в «коліні» й забилася. Добре, що пошурував каналізаційним тросом. Після цього знову весело палало полум’я... Коли через півгодини відчинив двері до хати, в ніс вдарило горілою фарбою, якою необачно (вона нежаростійка) покрив трубу. А сам котел працював, як скажений: температура води піднялася до 115 градусів. Зі стику водяних труб котла й системи опалення точилася вода....
Схопив Андрій кухля й залив дрова. І вирішив, що треба ставити регулятор температури, бо чув, що в якоїсь бабусі в селі вибухнув котел... «Зате коли прийде платіжка за газ, з яким задоволенням я виставлю нулі!» — підбив підсумок своїх комунальних пошуків чоловік.
Ситуація, про яку розповів Андрій, нині типова для села та приватного сектору міст і містечок. У багатьох оселях їх господарі, щоб заощадити на природному газі, перейшли на пічне опалення. Навіть у великих будинках, власники яких розраховували лише на блакитне паливо, тепер мурують груби, плити, лежанки. Дехто вручну виготовляє з газових балонів «буржуйки» (на знімку) і встановлює їх у кімнатах.
— Добре, що з осені ми з чоловіком знайшли майстра і вимурували лежанку, — каже мешканка села Сагунівка Черкаського району Людмила. — Тепер і сусіди ходять до нас на «вечорниці», щоб погрітися. Біля батарей, як не топи котел, не нагрієшся так, як на лежанці...
Утім, пічне опалення для людей похилого віку часто буває непосильним. Якщо у хаті немає нікого молодшого, хто б допоміг протопити грубку, то часто у стареньких трапляється біда. На цьому наголошує речник начальника управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Черкаській області Костянтин Проценко:
— Люди почали користуватися мурованими плитами, грубами, печами, які давно не ремонтували, не чистили димоходи, та й навики експлуатації яких втратили. Кожні дві з трьох пожеж в області цієї зими траплялися через порушення правил пожежної безпеки. Порівняно з минулим роком кількість пожеж, пов’язаних з пічним опаленням, значно зросла.
Так, у селі Привітне Золотоніського району в одній із садиб згоріла літня кухня. У непристосованому приміщенні господарі готували корм для худоби та собі їжу. Іскри знайшли щілину в димоході, й загорілося горище, за ним вогонь перекинувся на кухню, і пожежа знищила все приміщення.
— Далеко не кожен запасся на зиму дорогим вугіллям, а лише дровами, — зазначає Костянтин Проценко. — Коефіцієнт віддачі тепла від дров вищий, грубка розжарюється. Якщо при цьому є тріщини в димоході, неправильно облаштована розділка між кімнатою й горищем — чекай біди.
Відчай і безпечність людей часом штовхають їх на необдумані вчинки. У селі Скотаревому Шполянського району пенсіонер, пробивши в стелі хати отвір, палив просто посеред кімнати багаття, щоб зігрітися. Інша пенсіонерка заходилася обігрівати будинок за допомогою лахміття, підпаленого на дерев’яній підлозі... Тільки пильність сусідів та черговий караул пожежно-рятувальної частини врятували життя стареньким.
— Однак, — наголосив співрозмовник, — рятувальники не можуть забезпечити людей похилого віку теплом у їхніх домівках. Про це мають потурбуватися соціальні служби, місцева територіальна громада.
Черкаська область.
Фото надане авторами.
