Парламентська хроніка
Ранкове засідання 5 лютого
Зранку в сесійній залі зареєструвалися 294 народні депутати. Відкриваючи ранкове засідання, Голова Верховної Ради Володимир Гройсман повідомив, що напередодні відбулася зустріч із членами коаліції, на якій обговорювали ситуацію, яка склалася в країні. Розмова, за його словами, виявила три базові речі, які дозволять стабілізувати ситуацію. По-перше, не допустити дестабілізації в країні. По-друге, не зупиняти реформи.
Водночас В. Гройсман зауважив, що потрібна відверта розмова з точки зору того, що було зроблено, які були досягнення та які недоліки. «Ця робота над помилками повинна дати чітку відповідь: що робити далі», — сказав він. По-третє, потрібен чіткий план дій, який дасть змогу вирватися із тієї ситуації, в якій перебуває країна. «Ми здатні це зробити. Абсолютно справедливо: якщо уряд був сформований у цій залі, то саме тут і має бути знайдено вихід із цієї ситуації», — констатував Голова Верховної Ради і закликав усіх до якісної роботи в цьому напрямку.
Традиційна для п’ятниці година запитань до уряду стосувалася аграрних та інфраструктурних питань.
Зусилля агресора виявилися марними
Інформація міністра аграрної політики та продовольства Олексія Павленка стосувалася торговельної війни Росії проти нашої країни. За його словами, найбільші зусилля Москва спрямувала на пригнічення саме аграрного сектору, який є стратегічним для України. «Але всі зусилля Росії виявилися марними», — заявив він. Зокрема, завдяки диверсифікації ринку, збільшенню експортних потоків до країн Азії, ЄС. «Географія структури експорту істотно змінилася. Є суттєва переорієнтація на країни Азії. У 2015 році вона становила майже 45% від загального експорту. Збереження основних позицій торгівлі з країнами ЄС — 28,2% та Африканських країн — 13,6%. Що більше за загальний експорт до країн СНД, який сягає лише 10 %», — повідомив О. Павленко.
О. Павленко зазначив також, що Міністерство аграрної політики та продовольства разом з Мінекономіки доклали максимум зусиль, щоб допомогти вітчизняним аграріям освоїти нові ринки збуту та адаптуватись до нових умов. «Створено всі необхідні передумови, щоб сільгосппродукція з РФ заміщалася за рахунок товарів вітчизняного виробництва та товарами з інших країн. Відтепер одним із найбільших споживачів української агропродукції став Європейський Союз», — сказав він. Водночас додавши, що завдяки продуманим, оперативним та адекватним діям Україна змогла ефективно протистояти Росії у продовольчій війні.
Бізнес-режим для «Шовкового шляху»
У свою чергу міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, відповідаючи на запитання щодо перспектив нового «Шовкового шляху», зауважив, що транзитний контейнерний поїзд із України до Китаю в обхід Росії, з березня цього року запрацює в бізнес-режимі. «У 20 числах лютого в Баку буде підписано фінальний протокол, який врегулює всі технічні проблеми. І ми можемо сказати, що з березня цей потяг може вийти на звичайний бізнес-режим», — сказав він.
Вотум довіри чи недовіри
Під час запитань та відповідей до членів уряду лунали, звісно, й заяви на кшталт: уряд у відставку. Відповідаючи на них, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк наголосив, що на позачерговому засіданні уряду, яке відбулося у четвер ввечері, члени Кабміну, які останні 14 місяців працюють у непростих умовах, чітко заявили наступне: ми прийшли однією командою і працюватимемо далі однією командою.
Мустафа Найєм (БПП) звинуватив прем’єра у боротьбі за посади. «Ви всю країну зробили заручником своїх амбіцій», — наголосив депутат і запитав, чи стосується переформатування уряду особисто посада прем’єра. У відповідь А. Яценюк заявив: «Рік тому я йшов на цю посаду, розуміючи всі політичні наслідки для себе. Разом із командою я приймав непопулярні рішення, які жодний прем’єр протягом 20 років не брав на себе. Надто за рейтинг боялися», — заявив глава уряду. Він додав, що у депутатів є конституційне право внести до парламенту резолюцію про недовіру уряду: «Будь ласка, скористайтеся цим правом. Але це вже буде ваша відповідальність».
За словами А. Яценюка, зробити реформу охорони здоров’я можна лише за допомогою парламенту та закликав депутатів ухвалити необхідний пакет законів.
Риску під цими перепалками поставив Голова Верховної Ради Володимир Гройсман: «Я погоджуюся, що потрібно підтримувати ініціативи, які забезпечують реформування нашої країни. Але як зрозуміти, коли міністр 28 грудня вносить законопроект про так зване реформування охорони здоров’я і зазначає в пояснювальній записці: розпочаті процеси реформування у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві довели доцільність та ефективність, хоча насправді розвалили у цих областях охорону здоров’я. Це такі рішення має ухвалювати український парламент? Такі рішення український парламент приймати не буде».
Цитата
Голова Верховної Ради Володимир ГРОЙСМАН:
«Український парламент, і на це треба зважити міністрам, кожен раз у найважчі хвилини підставляв плече кожному міністерству. І хочу сказати: робити винних в усьому і дурними депутатів, я не дам. Це стосується всіх народних обранців України. Ми спільно приймаємо рішення, які дають можливість виводити країну з кризи. Я наполягаю на тому, що це має бути відвертий і конструктивний діалог».
Він нагадав, що депутати не раз стикалися з ініціативами, які були неприйнятними, у т. ч. й на думку А. Яценюка, хоч були внесені міністерствами. «У багатьох речах ми беремо спільну консолідовану відповідальність. Я не хотів би розглядати можливості, за яких хтось дурний, а хтось розумний», — заявив В. Гройсман. Тож закликав усіх до конструктивної взаємодії: «Маємо об’єднатися і рухатися далі, а не шукати винних. Прошу поваги уряду до парламенту та депутатів до уряду. Крапка». Цей емоційний виступ Голови Верховної Ради сесійна зала зустріла оплесками.
Після перерви сесія заслухала інформацію голови Національного банку Валерії Гонтаревої. Вона наголосила, що Нацбанк є регулятором грошово-кредитного ринку, а не відповідальним за курс гривні. «Під час запровадження гнучкого курсоутворення НБУ попереджав, що такі коливання будуть», — сказала вона і додала, що курс визначається співвідношенням попиту та пропозиції іноземної валюти, які змінюються щодня.
Щодо перспективи курсу гривні в цьому році, то, за словами В. Гонтаревої, сезонні чинники, які на нього впливають, залишилися позаду. Щоправда, з’явився новий — політична нестабільність. «Чим швидше налагодиться політична ситуація, тим менше коливатиметься курс гривні», — зауважила глава НБУ.
Іванна Климпуш-Цинцадзе, Світлана Заліщук, Оксана Юринець.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
