Законодавство є, але немає совісті та відповідальності

Автор документа, свободівець Руслан Марцінків, зазначив, що вніс цей законопроект, оскільки це конституційне право громадян впродовж багатьох років за потурання правоохоронних органів «нахабно і безкарно порушується місцевими самозваними феодалами». Особливо гострою є ця проблема в місцях масового відпочинку — на узбережжі Чорного і Азовського морів та на берегах Дніпра, Десни та інших річок. «Самовільне облаштування, справляння плати за вхід до пляжних зон суперечить статті 13 Конституції України та статті 47 Водного кодексу України, які гарантують право безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів», — сказав Р. Марцинків та зазначив, що законопроект забороняє обмежувати доступ до водойм загального користування, причому йдеться щонайменше про 100 метрів прибережних захисних смуг та пляжних зон. При цьому наявність таких перешкод є достатньою підставою для припинення права користування винними особами цими прибережними смугами. В разі ухвалення цього законопроекту, місцева влада отримала б достатні повноваження, щоб впродовж двох місяців ліквідувати всі огорожі, які не дозволяють громадянам мати вільний доступу до узбережжя водних об’єктів.

Під час обговорення ідеологію законопроекту підтримали всі промовці. Проте Олег Зарубінський (група «Суверенна європейська Україна») нагадав, що аналогічні законодавчі норми з’являються не вперше, проте згодом вони «потихеньку, хитро, але завжди ховаються». На його думку, це пов’язано з тим, що на тому ж таки Дніпрі за п’ятиметровими мурами розташовано чимало маєтків «віп-людей», які й далі не бажають відкривати людям доступ до узбережжя. Між тим, зауважив парламентарій, навіть чинне законодавство містить чимало норм, які дозволяють карати за такі речі, однак влада робить вигляд, що цієї проблеми не існує.

Сергій Каплін («УДАР»), конкретизуючи ці законодавчі норми, зазначив, що йдеться про дві чіткі законодавчі норми: статтю 13 Конституції, у якій записано, що надра, водні та природні ресурси належать громадянам України, та статтю 47 Водного кодексу, котра визначає, що усім цим вони мають право користуватися безплатно.

Олександра Кужель («Батьківщина»), говорячи про тотальне ігнорування владою вищезгаданих законодавчих норм, як приклад, навела ситуацію в селі Хотянівка біля Вишгорода. За її словами, там свого часу чималу земельну ділянку було виділено наче для випасу худоби, але насправді її використовують по-іншому. «Ніякого скота там немає — там скоти живуть, які повністю закрили вихід до води, катаються на мотоциклах і катерах, а місцеві мешканці навіть не можуть зайти в річку покупатися», — сказала вона.

У зв’язку з цим Олег Ляшко пообіцяв, що особисто сяде на бульдозер і позносить огорожі хоча б в Конча-Заспі. «Законодавства немає? Є у нас законодавство. Совісті немає. І відповідальності немає. Тому я покажу власним прикладом: сам сяду на бульдозер і знесу дачу в Конча-Заспі чи огорожу біля річки, щоб іншим було неповадно», — пообіцяв лідер Радикальної партії.

Попри одностайну підтримку законопроекту, голосування показало, що на кнопки натиснули лише 188 народних депутатів. Так само не вдалося відправити документ на повторне перше читання — цього разу «за» проголосував тільки 201 парламентарій. Однак глава парламенту Олександр Турчинов пообіцяв, що Верховна Рада обов’язково повернеться до ухвалення цього важливого законопроекту.

Так само не вдалося ухвалити проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стабільної роботи стратегічних підприємств енергетичної галузі.

А після того, як не знайшлося голосів для ухвалення постанови про звільнення членів Ради Національного банку, глава парламенту достроково закрив засідання.