Економити на дітях муніципальна влада у Херсоні не хоче

Менше грошей — більше пільг

У Херсоні бюджетні витрати на дітей тільки збільшують. Минулого року, приміром, до соціально вразливих категорій юних пільговиків, з чиїх батьків грошей за обіди взагалі не беруть, додали синів та дочок бійців ЗСУ і добровольців, загиблих в АТО. Цьогоріч від плати не тільки в школах, а й у дитсадках звільнили взагалі всі родини, де чоловіки пішли воювати на східному фронті.
— У мене чоловік — старший прапорщик батальйону Національної гвардії України. В ротаціях в АТО був уже двічі. До обіцяного підвищення його посадовий оклад становив усього півтори тисячі гривень. Моя зарплата, як фармацевта у приватній аптеці, ще 1300 гривень. І на ці гроші тягнемо двох дітей — 8-річну донечку та 11-літнього сина. Щоб вони у школі не перебивалися бутербродами та фаст-фудом і не псували собі шлунки, оплачуємо гарячі обіди. На старшого майже чотириста гривень виходило, а якщо довелося б платити ще й за харчування доньки у молодшій школі, то взагалі не знаю, як би звели кінці з кінцями — адже й так економимо на всьому, окрім дітей. Тепер за обіди для обох наших школяриків платити не треба, і це для нашої сім’ї дуже істотна підтримка, — розмірковує дружина херсонського нацгвардійця Ганна Малюк.
Чи дуже витратна додаткова пільга для міської скарбнички? За даними міського управління освіти, у Херсоні вона поширюється всього на 44 малюків дитсадівського віку і на 150 школярів. З розрахунку приблизно десять гривень за обід на одну особу виходить, що на місяць потрібно менше сорока тисяч гривень. Таку суму скарбничка потягне. Складніше — із гарячим харчуванням для всіх учнів перших-четвертих класів. Їх тільки в обласному центрі — 12 755.

Їжа чи гривні?

В. о. заступника міського голови Херсона Сергій Черевко повідомив, що на оплату обідів для учнів молодших класів у поточному році потрібно понад 29,5 мільйона гривень. Зі слів Сергія Миколайовича, ці кошти у бюджеті зарезервували. А от як саме їх витрачатимуть — депутати міськради ще дискутують. Хтось упевнений, що пільгу треба «монетизувати» й переказувати батькам як адресну соцдопомогу, хтось так само гаряче агітує за збереження наявного механізму. Що ж до переважної частини батьків, директорів шкіл та управлінців від освіти, то вони дружно виступають за централізовану систему фінансування.
— Батьки не всі однакові, та й пріоритети в них різні. Хтось дасть дитині грошей у школу, щоб син чи донька розрахувалися за обід. А хтось пустить їх на оплату кредитів чи на горілку, а малеча тинятиметься школою і дивитиметься голодними очима на тих своїх ровесників, у кого батьки виявилися турботливішими. Чи купить собі якихось сухариків із солодкою «шипучкою» — здоров’я псувати. Така «організація» не піде на користь ні дітям, ні суспільству, — переконаний начальник управління освіти Херсона Юрій Ніконов.
Так чи інакше, перспективи існування дитячого харчування коштом місцевого бюджету у Херсоні залишаються непевними. Адже місцева громада бере на себе не тільки його оплату, а й компенсацію витрат на перевезення пільговиків у громадському транспорті — автобусах, тролейбусах, навіть «дачних» пасажирських суднах. Це ще понад 17 мільйонів гривень. А є ще й утримання ПТУ, шкіл спортивних товариств, які раніше також фінансували централізовано. Фактично, додатковий тягар «соціалки» майже повністю з’їдає кошти, що мали б іти на розвиток комунальної інфраструктури, проекти у галузі туризму, культури. Тобто цьогорічний кошторис Херсона, переобтяжений фінансуванням пільг, перетворюється на «бюджет проїдання».

Херсон.

ФАКТ

У перших-четвертих класах усіх шкіл Херсонщини навчається 42 101 дитина. З них право на пільги з оплати харчування мають 563 сироти, 2 452 дитини з малозабезпечених родин і 1 229 дітей, позбавлених батьківського піклування.

Дані управління освіти і науки Херсонської облдержадміністрації.