Коли питання децентралізації набуло невідворотності, Ган-нівська громада чи не однією з перших на Новоукраїнщині вирішила об’єднатись із двома сусідніми сільрадами.


Об’єднуватися чи ні — вирішувати не чиновнику


«Ми повірили в те, що процес об’єднання, як нам і обіцяли урядовці, буде добровільним. Але подану нами пропозицію щодо об’єднання в одну громаду Григорівської, Ганнівської та Шишкінської сільських рад урядовці зарубали на корню, — ділиться своїм уже набутим невдалим досвідом Ганнівський сільський голова Віталій Колісник.


Прагнення своєї територіальної громади та сусідніх сільрад, які вирішили об’єднатись в одну з центром у селі Ганнівка, Віталій Миколайович уже не раз озвучував як на районних зібраннях, так і в кабінетах обласних посадовців. Тепер він «милить лижі» до міністерства, адже саме там не побачили доцільності в об’єднанні їхніх громад.


На одному з чергових засідань заступник голови Кіровоградської ОДА Сергій Коваленко, коментуючи відмову урядовців підтримати ініціативу селян про об’єднання, охарактеризував цю ситуацію так: «Ви можете бути об’єднаною громадою, але не спроможною, а відтак і не отримаєте обіцяних державою коштів на розвиток інфраструктури». Та навіть це не зупиняє настирних селян. Вони переконані — майбутнє в села є.


«Добре, що ми можемо самостійно наповнювати свої бюджети за рахунок податків. Але недосконале податкове законодавство, Земельний кодекс і те, що ми не можемо наперед бачити власні бюджети, стримують нас у реалізації будь-яких задумів із розвитку територій, — стверджує сільський голова. — Бажання працювати у нас є, але ми не відчуваємо державної підтримки. Єдиними надійними партнерами для нас залишаються господарники. Наприклад, навіть дорогу обласного значення, і в самому селі й поза його межами, ми робили виключно за кошти сільської ради та керівника ПАФ «Ганнівська» Володимира Стрижньова. Разом із ним ми й школу підтримуємо, яка, до речі, є найновішим навчальним закладом у районі. Збудована відповідно до сучасних вимог, з комп’ютерними класами, хімічною лабораторією, вона цілком може бути школою, де діти з навколишніх сіл, після об’єднання, здобуватимуть повну середню освіту. Інші навчальні заклади ми плануємо залишити для початкового рівня.


Господарюватимуть самостійно — мають для цього ресурс


Основним джерелом доходу сьогодні на селі є земля. І ми на ній непогано заробляємо. А відповідальний бізнес підтримує нас під час вирішення соціальних проблем. Чому нас «відфутболили» в уряді, нам не зовсім зрозуміло. Ми детально вивчили методику, якої маємо дотримуватись при об’єднанні громади — нібито все відповідає вимогам. Щоправда, кількість населення у нас невелика — 1821 житель. Але це справа наживна. Ганнівка — єдиний газифікований населений пункт у районі, і це дає непогану перспективу для подальшого розвитку громади. У нас більше шансів зробити гарне сполучення між нашими територіями та відремонтувати дороги, ставши невеликою об’єднаною громадою, ніж сподіватися на те, що добротне асфальтоване покриття у нас з’явиться після приєднання до Новоукраїнки чи іншого великого міста».


Виготовивши паспорт сільської об’єднаної територіальної громади з центром в селі Ганнівка, селяни порахували, що дітей шкільного віку у них буде 252, дошкільного — 129, що перевищує ті самі методичні рекомендації.
Маючи загальну площу в 135 кв. кілометрів, селяни майбутньої об’єднаної громади переконані: вони спроможні господарювати самостійно — мають для цього відповідний ресурс.


Крім того, середня відстань від населеного пункту до центру громади, де можна отримати всі послуги, не збільшиться, а навпаки, зменшиться. Замість рекомендованих 25 км дистанція становитиме не більше 16 км.
«Приміщення, в яких могли б розміститися державні органи, у нас є, — продовжує Віталій Колісник. — А казначейство ми могли б утримувати на умовах співфінансування з іншими громадами. Такі ж варіанти можливі? 

Щоб село вижило, потрібно дати шанс і невеликим об’єднаним громадам, — стверджують люди. Прикладом цього є й вісім населених пунктів трьох сільських рад, які, в разі об’єднання, отримають можливість розвиватись, а не занепасти, як те може статись у разі укрупнення. Нам постійно кажуть, що децентралізація зміцнить село, але якщо відбудеться значне укрупнення, а точніше кажучи — приєднання маленьких сіл до далеких великих громад, то про які інтереси малих сіл може йтися?


Процес, що розпочався, називають по-різному: і децентралізацією влади, і фінансовою децентралізацією, і адміністративно-територіальною реформою. Однак сутність її полягає в тому, що відбудеться передача значних повноважень та фінансових інструментів від центральних державних органів місцевому самоврядуванню. Саме це радує й водночас лякає маленькі громади. 


Проте експерти наголошують — децентралізація — це створення сильної громади в невеликих населених пунктах. Тож селяни, які воліють об’єднатись в одну, Ганнівську громаду, не розуміють, чому говорилось одне, а коли  доходить до справи, то «волів розвертають в інший бік».

Новоукраїнський район 


Кіровоградської області.

 

 

На знімках: сільський голова Віталій Колісник; добротне приміщення Ганнівської сільської ради.


Фото автора.