Делегація Європейської комісії за демократію через право (ЄКДП, більш відомої як Венеціанська комісія) завершила дводенний інспекційний візит до Варшави. Предметом вивчення комісії, яку очолив Джанні Букіккіо, були внесені новою партією влади зміни до законодавства, що регулює місце, роль та процедуру діяльності Конституційного суду Республіки Польща.

 

Делегація інспектувала Польщу на запрошення міністра закордонних справ країни Вітольда Ващиковського, який, будучи сам переконаний у правильності дій його партії, звернувся до Венеціанської комісії ще в грудні минулого року. Офіційно причина звернення звучала так: з огляду на «відсутність правових механізмів, що дозволили б розв’язати складні проблеми, які мають місце в судовій практиці КС», а також, щоб заспокоїти «надмірні емоції в повідомленнях ЗМІ» та «атмосферу», яка «почала впливати на суб’єкти за межами держави».


Йдеться про ухвалені в парламенті правлячою більшістю «Права і справедливості» в грудні та підписані президентом з негайним набранням чинності поправки до закону «Про Конституційний суд». Поправки, зокрема, передбачають, що КС має розглядати справи в повному складі (щонайменше 13 із 15 суддів, тоді як раніше повним вважалося судове засідання у складі 9 суддів КС) та ухвалювати рішення двома третинами голосів, а не як дотепер — простою більшістю. Натомість визначальний вплив на термін розгляду справ повинна мати дата її надходження, а не як раніше —  залежно від суспільної значимості.


Ці зміни гостро критикують опозиція, громадський сектор, Національна рада судочинства, Верховний суд та й сам КС, голова якого заявив, що в своїй діяльності керуватиметься винятково основним законодавчим актом — конституцією. Фактично робота КС на сьогодні паралізована також через спір щодо його складу: президент відмовляється приймати присягу трьох суддів, обраних парламентом попереднього скликання, прийнявши її від п’яти суддів, обраних правлячою нині більшістю.


Приїзду «контролерів» з ЄКДП передувала «організаційно-підготовче» листування із польським зовнішньополітичним відомством, яке, зокрема, представило юридичне обґрунтування мін’юсту та позицію офіційної Варшави.

Опозиційні партії нарікали, що влада заблокувала їм можливість зустрітися з представниками Венеціанської комісії, на що отримали відповідь, що вони зустрічаються «не з партіями, а з тими інституціями, з якими самі вважають за потрібне». Тож делегація провела низку різнопланових зустрічей: неформальну двогодинну з президентом, а згодом формальну — з відповідними працівниками його адміністрації, з маршалком Сейму, з омбудсменом, у мін’юсті, у Верховному суді, в Конституційному суді та в Нацраді судочинства. Не менш важливим пунктом програми були зустрічі з представниками неурядових організацій, які на початку грудня 2015 року першими звернулися до Венеціанської комісії з проханням перевірити стан дотримання законодавства в Польщі у зв’язку з діями партії влади щодо КС. Зустрічі проходили за зачиненими дверима, але, за повідомленнями джерел як в урядових, так і в неурядових інституціях, «їх канва була позбавлена політичної риторики та мала суто правовий характер».


За результатами візиту делегація підготує проект висновків, які буде винесено на обговорення під час чергового пленарного засідання ЄКДП, що відбудеться 11—12 березня у Венеції. 


Тим часом офіційна Варшава вустами заступника міністра закордонних справ Александра Стемпковського вже заявила: хоч би який за змістом буде висновок Венеціанської комісії, він не матиме обов’язкового характеру.

Проте його «серйозно візьмуть до уваги» та «ґрунтовно осмислять».

Варшава.