У центральній міській бібліотеці Полтави презентували книгу, присвячену пам’яті полеглого захисника Вітчизни Дмитра Коряка. Вірші та спогади про нього зібрала й упорядкувала місцева поетеса Надія Гринь.
Небуденну подію за участю матері Дмитра Тамари Олексіївни, його бойових побратимів і багатьох небайдужих земляків приурочили сумним роковинам. Адже саме 11 лютого 2015-го боєць добровольчого полку «Азов» із позивним «Брат» загинув смертю героя. Сталося це під час штурму ворожого блокпоста поблизу села Саханка, що на Донеччині. Водночас його пам’ятають як активного учасника Революції Гідності. На столичному Майдані він був у полтавській сотні, обороняв Жовтневий палац, неодноразово опинявся у вирі подій на прилеглій до нього вулиці Інститутській...
А в Полтаві став одним із фундаторів тамтешньої самооборони. Її представники 22 лютого 2014 року вели непрості перемовини із міським головою Олександром Мамаєм у залі засідань міськради під час її революційної «облоги». Саме тоді Дмитро Коряк потрапив під приціл об’єктива власкора «Голосу України» (на знімку на задньому плані — третій праворуч). Зрештою, записався до лав воїнів-добровольців. Уже у військовій формі сказав перед відеокамерою: «Все дуже просто — захищаю свою країну». Ці кадри, на яких Дмитро ще живий, до сліз зворушували присутніх на презентації книги про нього.
Учорашні добровольці з «Азова» згадували «Брата» передусім як відважного та надзвичайно відповідального бійця. «Коли ми з ним говорили, він казав, що у 27 років одружиться, а до тридцяти у нього буде двоє дітей, — розповів фронтовий побратим Дмитра, депутат Полтавської міськради Юліан Матвійчук. — Переконував, що виходив на Майдан, вирушав на війну, щоб потім було про що дітям розказати. Не судилося. Не дожив навіть до 26. Та душа його сьогодні серед нас, із «Братом» ми поріднилися назавжди».
Полтава.
Фото з архіву автора.
