28 січня 2016 р. в Інституті законодавства Верховної Ради України відбувся круглий стіл на тему «Проблеми удосконалення законодавства з питань воєнної безпеки України (в контексті нової редакції Воєнної доктрини України та поглиблення співпраці з НАТО)». У рамках заходу обговорювалося удосконалення системи нормативного забезпечення воєнної безпеки відповідно до Воєнної доктрини України в частині надійного захисту від зовнішніх загроз та імплементації стандартів ЄС і НАТО.
Круглий стіл в Інституті законодавства започаткував низку науково-практичних заходів, які ініційовано за домовленістю з Міністерством оборони України.
Із вступним словом до учасників зібрання, в якому взяли участь представники апарату Верховної Ради, адміністрації Президента, Міністерства оборони України та громадських організацій, науковці, юристи-практики, звернувся директор Інституту законодавства Верховної Ради України член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко. Промовець зазначив, що затверджена у вересні 2015 р. редакція Воєнної доктрини України фактично є принципово новим документом, у якому деталізовано, з урахуванням сучасних реалій, загрози у сфері воєнної безпеки, визначено цілі руху до стандартів НАТО, впроваджено модернізований категоріальний апарат.
Відкриваючи дискусію та характеризуючи воєнну безпеку як складову національної безпеки України, завідувач сектору розвитку парламентаризму Інституту законодавства Верховної Ради України член-кореспондент НАПрН України Олександр Ярмиш привернув увагу до проблем законодавчого забезпечення воєнної безпеки у сучасних умовах. На його думку, задля підвищення ефективності законодавчого забезпечення воєнної безпеки необхідно максимально використати можливості такого інструменту, як правова політика, для чого її слід концептуалізувати, впровадити механізм моніторингу тощо. Доповідач також запропонував запровадити «безпекову» експертизу проектів нормативних правових актів.
Завідувач секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони Тетяна Блистів наголошувала на необхідності розроблення проектів законів про національну безпеку і оборону України, а також моніторингу виконання Плану законодавчого забезпечення реформ в Україні з урахуванням нової редакції Воєнної доктрини та за участі представників комітету і науковців.
У своєму виступі Володимир Колесник, заступник керівника головного департаменту з питань національної безпеки і оборони адміністрації Президента України зупинився на питаннях розроблення нового базового закону у сфері національної безпеки, трансформації законодавства України в сфері національної безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО, ЄС.
Жваву дискусію викликав виступ завідувача сектору наукового супроводу моніторингової діяльності відділу моніторингу законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України Бориса Бабіна щодо стандартів Ради Європи у сфері забезпечення правопорядку в Збройних Силах. Науковець наголосив на важливості удосконалення норм законодавства про воєнні та військові злочини, утворення військової поліції, забезпечення професійного розслідування злочинів, що вчинюються військовослужбовцями, та запровадження військових суддів у судах загальної юрисдикції, удосконалення функції військової прокуратури. Особливо наголошувалося на ратифікації Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду та інституційному посиленні співпраці із цією структурою.
Продовжуючи думку попереднього доповідача, Антон Кориневич, асистент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, відзначив, що ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду є необхідним кроком на шляху до дієвого реформування кримінального законодавства та одним із шляхів врегулювання кризи в окремих районах Донецької та Луганської областей.
У дискусії також взяли участь директор Юридичного департаменту Міністерства оборони України В. П. Коваль, співробітники цього департаменту Віталій Шевчук та Володимир Панько, доктор юридичних наук професор
В. О. Глушков, керуючий партнер міжнародної групи Global Rіghts Complіance Мартін Скотт, представники вищих навчальних закладів, зокрема, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національної академії прокуратури України.
Обговорені під час круглого столу рекомендації та пропозиції буде передано на розгляд органів державної влади України.
Інститут законодавства Верховної Ради України.
