До Запоріжжя навідалася делегація Європейського банку реконструкції та розвитку. Зауважимо, що місто стало ледь не піонером співробітництва ЄБРР з Україною ще в 1999 році. Саме тоді підписану міськими чиновниками угоду ратифікувала Верховна Рада, і почався 15-річний процес співробітництва в галузі реконструкції водопостачання та водовідведення в обласному центрі. А п’ятого лютого місто здійснило останній платіж і, таким чином, повністю розрахувалося з кредиторами (загалом сплачено 28 мільйонів доларів).
Проведена за ці гроші модернізація обладнання на ЦОС-1 (центральних очисних спорудах) забезпечила повне механічне очищення стоків лівобережної частини міста. Зокрема, зменшено скидання у Дніпро основних забруднювачів: азоту амонійного і нітриту — в 4 рази, зважених речовин — у 3, фосфатів — у 2. Що стосується модернізації водопостачання, то це хоч і не повна відмова від хлору, але його використання скорочено втричі. До того ж встановлення нового обладнання на 13 насосних станціях дає змогу сьогодні економити до 30 мільйонів кіловат-годин електроенергії на рік. І ще: устаткування для безтраншейного ремонту водопровідних мереж також щороку дає можливість отримувати до 15 кілометрів водогону зовсім іншої якості.
До речі, представники банку змогли ознайомитися з результатами співробітництва на об’єктах запорізького «Водоканалу». Однак головною метою європейських банкірів все ж було продовження співпраці із Запоріжжям як — і це особливо підкреслено — надійним та дисциплінованим партнером. Тому в рамках візиту делегації ЄБРР відбулася презентація Муніципального плану енергетичного розвитку до 2030 року. Він побудований на формулі 20-20-20. Тобто за цей період у місті мають скоротитися викиди вуглекислого газу на 20%, зрости потужності відновлювальних джерел енергії — на 20% і скоротитися втрати первинної енергії теж на 20 відсотків. Іншими словами, в три етапи — до 2030 року — у Запоріжжі має втричі скоротитися енергоспоживання (за рахунок термомодернізації будинків — у тому числі). А далі (до уваги споживачів!): утричі зменшиться вартість гарячого водопостачання. Природний газ має бути на 60% замінений місцевими енергетичними джерелами (із використанням надлишкового тепла підприємств, а також біоресурсів). За приклад береться Німеччина, де схожі проекти або реалізовані, або на стадії завершення.