Шановні друзі!
Щиро вітаю всіх українців, які виконували військовий обов’язок за кордоном, із Днем вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
Минуло 27 років від часу виведення останнього українського бійця з Афганістану. Знаю, що вам там було нелегко. Складно навіть уявити той жах, крізь який ви пройшли.
Нелегко втрачати бойових побратимів. Нелегко після цього повертатися до мирного життя... Нелегко було й вашим рідним, матерям, коханим чекати на вас.
Та війна загартувала вас. Ви повернулися додому людьми, які знають ціну словам «братерство», «честь», «гідність», «обов’язок». У важкі й переломні для нашого суспільства часи ветерани Афганістану займають активну громадянську позицію. Багато хто з вас був на Майдані, де обстоював не лише власну гідність, а й гідність усього нашого народу. І сьогодні афганці — серед тих, хто зі зброєю в руках захищає Батьківщину.
Будь-яка війна — це зло, що вбиває людей, калічить тіла і душі. Знаю, дехто з вас досі не може спокійно спати. І вже ніколи не зможе. В Афганістані загинули майже три тисячі українців, ще більше повернулися пораненими та інвалідами. Український народ глибоко сумує за полеглими і висловлює найщиріші співчуття їхнім рідним і близьким.
Нехай земля буде пухом усім, кого ми втратили...
Ми вклоняємося подвигу тих, хто вижив, вистояв наперекір усім смертям. Від імені парламенту дякую вам за героїзм, мужність та самовідданість. Міцного вам здоров’я, особистого щастя, вірного служіння нашій Вітчизні!
