У Мюнхені відбулася щорічна Міжнародна конференція із безпеки. Ще задовго до її відкриття чимало експертів передбачали, що ситуація в Україні тут має стати однією з головних тем для обговорення. Очікувалася ще одна дипломатична спроба припинити насилля на Донбасі. Однак після відмови президента РФ Володимира Путіна взяти участь у форумі наміри змінилися.
Отож у Мюнхені здебільшого обговорювали війну у Сирії і міграційну кризу в Європі. І загалом ситуацію, що склалася у світі, яка нині, за словами голови конференції німецького дипломата Вольфганга Ішингера, «найгірша з часів закінчення холодної війни».
Утім, якщо питання України і не було пріоритетним, то події, які відбуваються у нашій країні, обговорювалися під час подіумних дискусій. А про кулуарну дипломатію — одну з особливостей Мюнхенської конференції, годі й казати. Такою була тема зустрічі міністрів закордонних справ «нормандської четвірки». І хоч, як заявив глава МЗС України Павло Клімкін, ці перемовини закінчилися безрезультатно, вони все ж стали одним із етапів підготовки до наступного засідання, котре відбудеться на початку березня у Парижі. У Франції вже обговорюватимуть модальність проведення виборів на непідконтрольних Києву територіях Донбасу.
Багато уваги привернув виступ Президента України Петра Порошенка під час подіумної дискусії. Порошенко звинуватив Росію в агресії і наголосив: у такій ситуації Україна бореться не тільки за власну безпеку й незалежність, а й за безпеку всієї Європи. Закликавши Захід бути разом з Україною, Президент заявив: «Якщо на Росію не тиснути, то вона вестиме таку само агресивну політику, як і досі». Санкції проти неї, переконаний Петро Порошенко, це — єдиний інструмент, спроможний примусити Росію до діалогу.
А що головна мета Мюнхенської конференції — деескалація воєнних конфліктів, то велику увагу учасники приділили війні у Сирії. Оскільки Росія бере дедалі активнішу участь у сирійській війні на боці Асада, Мюнхен хотів вислухати Володимира Путіна. Та Путін замість себе запропонував прем’єр-міністра Дмитра Медведєва, котрий дав зрозуміти, що Росія готова до діалогу із Заходом. Але в разі, якщо той зробить перший крок — скасує економічні санкції. Мовляв, політика дуже заважає економіці, тому давайте надалі працювати разом, як раніше...
Це спричинило неоднозначну реакцію у німецьких експертів і ЗМІ. Хоч вони й усвідомлюють, що без Путіна розв’язати і сирійську, й чимало інших проблем не вдасться, але він упікся уже навіть аполітичним німцям. Особливо на тлі останніх російських бомбардувань і ситуації у сирійському Алеппо, де урядові війська, за підтримки Москви, воюють з опозицією. А також її безпрецедентної інформаційної війни у зв’язку з «біженцями, які заполонили ЄС». Тому чимало ЗМІ, зокрема тиражна «Більд», закликають зайняти тверду позицію стосовно Росії і запровадити проти неї ще жорсткіші санкції, цього разу вже через Сирію.
Берлін.
