Учора в Брюсселі розпочався саміт, який за проблемами, що їх обговорюють лідери країн спільноти, та за ставленням до їх розв’язання можна назвати драматичним. 2016 рік без перебільшення стане найсерйознішою перевіркою для цілісності ЄС та вміння країн-учасників знаходити компроміси.

 

З одного боку — найбільша з часів закінчення Другої світової війни міграційна криза в Європі, що ставить під загрозу збереження Шенгенського безвізового простору. З другого — непримиренна позиція Великої Британії, яка пов’язує реформування в Євросоюзі зі своєю подальшою присутністю у євроспільноті. Окрім того, лідерам ЄС знову доводиться повертатися до економічної кризи у Греції і війнам в Україні та Сирії. 


І практично з жодного з цих питань немає спільної думки. Так, у Німеччині сподіваються, що вдасться домовитися щодо обов’язкових квот розподілу мігрантів між країнами ЄС та соціальної підтримки біженців. Проте несподівано ключові гравці спільноти почали відмовлятися від узятих раніше зобов’язань. Так, Франція заявила, що надасть притулок не більш як 30 тис. біженців (із 160 тис., які Париж пообіцяв прийняти під час попередніх переговорів). А глави країни «Вишеградської четвірки» узагалі ще до початку саміту заявили, що бачать єдине можливе розв’язання мігрантської кризи: збудувати другу чергу огорожі з колючого дроту, щоб закрити біженцям шлях із Греції до Болгарії та Македонії, звідки вони йдуть далі в Західну Європу. І, фактично, відокремити від Шенгену Грецію.


Додає напруженості й Лондон, який напередодні референдуму з подальшого членства Британії у Євросоюзі очікує, що в Брюсселі буде схвалено пропонований ним план реформ. Але ще до початку саміту глава Європейської Ради Дональд Туск попередив: «немає жодних гарантій», що угоди таки досягнуть, адже між європейськими лідерами залишається багато «складних» розбіжностей щодо ключових моментів, повідомляє ВВС. 


Що стосується України, то в Брюсселі нині, як ніколи, зацікавлені, щоб вона  вийшла з політичної кризи і продовжила реформи. 6 квітня в Нідерландах має відбутися референдум щодо Угоди про асоціацію України з ЄС, який стане ще одним випробуванням для об’єднаної Європи. Тож нині Брюссель надзвичайно зацікавлений мати козирі, які могли б переконати голландців, що в нашій країні справді щось змінюється.