Парламентська хроніка
Ранкове засідання 18 лютого
Пленарне засідання розпочалося хвилиною мовчання за загиблими на Майдані героями. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман нагадав, що два роки тому саме цього дня в центрі столиці розпочалися розстріли з бойової зброї ні в чому не винних, беззахисних людей, які були справжніми патріотами. «До певного часу ми навіть не могли уявити, що таке можливо в нашому житті, — сказав він. — Упевнений, що будь-які трагедії потрібно пам’ятати всім живим, щоб не допускати їх більше ніколи. А всі, хто це зробив, мають бути засуджені до найвищої міри покарання».
За словами глави парламенту, знаковим є те, що саме в цей день законотворці розглядатимуть низку євроінтеграційних питань — закони, пов’язані із безвізовим режимом. Адже саме проти цього процесу виступила минула влада, а це те, чого наполегливо вимагає суспільство.
Володимир Гройсман закликав парламентаріїв знайти в собі сили і підтримати зазначені документи. За його словами, під час ранкової погоджувальної ради з керівниками всіх парламентських фракцій прийнято рішення розглядати питання безвізового режиму після обіду. Передусім це пов’язано із проханням колег із «Самопомочі», які зможуть у цей час бути присутніми в сесійній залі і долучитися до голосування.
Незважаючи на те, що дві фракції — «Самопоміч» та «Батьківщина» — на ранковому засіданні були відсутні, в залі зареєструвалися 312 народних депутатів. Володимир Гройсман поінформував, що парламентаріям необхідно ухвалити низку документів, які перед тим треба включити до порядку денного. Йшлося про три закони — зміни до закону про військовий обов’язок і військову службу, до закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування стосовно призначення пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності, а також удосконалення чинного законодавства у частині пільгового проїзду громадян.
Перед тим, як перейти до голосування на підставі заяви від двох фракцій, з трибуни виступив лідер Радикальної партії Олег Ляшко. «Політична криза, яку ми спостерігаємо, нездатність парламенту приймати елементарні рішення, показує, що ми стоїмо на порозі великих потрясінь», — сказав він. Щоб не допустити провалу цього парламенту, політик висловив готовність «брати участь у формуванні нової коаліції і нового уряду».
За основу і в цілому ухвалили президентський проект змін до закону про військовий обов’язок і військову службу, який розглядали за скороченою процедурою. Як повідомив представник глави держави в парламенті Степан Кубів, удосконалення статті 15 стосується уточнення термінів призову громадян на строкову службу.
Таку ж підтримку отримав проект змін, що регулює призначення пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності. Як повідомив Юрій Луценко, ухвалення цього законопроекту — це обов’язок влади «перед обличчям тих, хто віддав своє життя і здоров’я за країну». Голова профільного комітету Людмила Денісова також закликала колег-парламентаріїв підтримати результативним голосуванням людей, які не мають страхового стажу, і поки що не можуть отримати пенсію за інвалідністю. За її словами, про велику суму не йдеться. Нині це 25 осіб. У комітеті припускають, що це число може подвоїтися, бо не всі звертаються по допомогу, знаючи, що вона не передбачена законом.
Навіть такі соціальні законопроекти, які начебто й не викликали особливих дискусій у залі, ледь-ледь набирали необхідний мінімум голосів, щоб бути ухваленими. Тож під час їх обговорення народні депутати постійно звертали увагу на те, що відсутні на засіданні колеги не голосують за документи, такі необхідні для покращення життя найменш захищених категорій громадян.
Неабияке пожвавлення в сесійній залі виникло під час обговорення проекту змін до закону про Державний бюджет на цей рік, які стосуються фінансового забезпечення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та інших передбачених законодавством пільг. Представляючи законопроект, член Комітету з питань податкової та митної політики Оксана Продан наголосила, що він дасть можливість укладати договори з перевізниками для того, щоб за рахунок державного кошторису компенсувати їм витрати на перевезення. Цього документа, мовляв, дуже чекають на місцях. Нині 24 категорії громадян мають право на безплатний проїзд.
Частина з них живе на пенсію в розмірі 949 гривень, каже парламентарій. Ці люди змушені добиратися навіть у сусідні міста в пошуку дешевших харчів чи ліків. На компенсацію цих витрат перевізникам у бюджеті не закладено жодної гривні. Щоб залатати цю дірку, в комітеті пропонують забрати частину грошей, виділених на фінансування субсидій. Ідеться про 1,9 мільярда гривень. За цей документ проголосували 245 народних обранців. Водночас Голова Верховної Ради Володимир Гройсман дав протокольне доручення Міністерству соціальної політики та профільному комітету напрацювати професійний вихід із ситуації, що склалася.
Далі в залі постало земельне питання. Олег Кулініч представив зміни до Земельного кодексу, якими передбачається, що землю громадянам надаватимуть тільки на умовах аукціонів. Мовляв, у такий спосіб забирається будь-яка корупційна складова. Документ проходив процедуру повторного другого читання. Половина поправок, які надійшли до нього, врахував профільний комітет. Інші — пройшли в сесійній залі. Зміни підтримали більшістю голосів, однак із суттєвим уточненням, внесеним Головою Верховної Ради Володимиром Гройсманом. А саме: про те, що проведення земельних торгів не поширюється на отримання земельних ділянок для учасників АТО під індивідуальне житлове будівництво без перепрофілювання земельної ділянки.
Народні депутати проголосували і за дві постанови Верховної Ради, які обговорили ще в середу. Це звернення українських законотворців до парламентів іноземних держав і парламентських асамблей міжнародних організацій. У них засуджується агресія Російської Федерації проти України та інформується про загрози життю заручників, що утримуються російськими бойовиками на території окремих районів Донецької та Луганської областей.
До перерви народні депутати встигли розглянути проект змін до низки законодавчих актів, які стосуються управління об’єктами державної власності. Його ухвалили в другому читанні та в цілому.
Після перерви на порядку денному стояв закон про освіту. Від профільного міністерства базовий документ представляла перший заступник міністра освіти і науки Ірина Совсун. Голова парламентського комітету Лілія Гриневич наголосила: закон визначає стратегію на наступні два десятки років. Його розробляли із широким обговоренням у колі фахівців і представників громадськості. Однак, на думку парламентарія, урядовці все-таки не зовсім досконало попрацювали над створенням цього документа. Позиція комітету — повернути документ урядовцям для підготовки його до повторного першого читання, резюмувала Л. Гриневич. Депутати говорили, що на першому місці в цьому документі має стояти дитина, що документ не обґрунтовує необхідність 12-річного навчання, що він не вирішує наявних проблем тощо. Однак сигнальне голосування показало, що необхідних голосів у залі для того, щоб підтримати пропозицію комітету, немає.
Одразу після цього на порядку денному стало питання внесення змін до закону про вищу освіту. Ними пропонується внести поправку, яка дозволить не змінювати штатний розпис вищих навчальних закладів за умови відрахування 30 відсотків студентів. Фахівці впевнені: це дозволить викладачам не завищувати оцінки, боячись втратити роботу. Документ проголосували за основу і в цілому. А потім народні обранці все ж повернули на доопрацювання закон про освіту.
Зміни, які стосуються діяльності технологічних парків, передбачають дерегуляцію в сфері науково-технічного співробітництва, наголосив під час розгляду цього проекту закону голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк. Документ взяли за основу. Закон про органи самоорганізації населення учора встигли лише розглянути. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман переніс голосування за цей документ і закрив ранкове засідання.
Олег Ляшко.
Степан Барна, Юрій Луценко.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
