Війна, що триває вже два роки, нещадно пройшлася не лише по територіях, а й по людських долях. Остаточно встановити кількість постраждалих нині неможливо. Тим часом через агресію Росії на Донбасі та анексію Криму чисельність внутрішньо переміщених осіб станом на лютий поточного року перевищила 1 мільйон 725 тисяч осіб. Такі дані було оприлюднено під час парламентських слухань: «Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та на території, не контрольованій українською владою в зоні проведення АТО». Ініціатором слухань виступив Комітет Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Аби перерахувати проблеми, з якими стикнулися ці люди, не вистачить пальців руки. Та все ж основним викликом і для них, і для держави став соціальний захист — це проживання людей, їх працевлаштування, медичне обслуговування та психологічна реабілітація, питання доступу до освіти, культурної та соціальної реінтеграції. Людські долі — це не суха статистика, якою апелювали у виступах чиновники. Як зауважила Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська, на жаль, не робиться нічого, щоб побачити справжнє обличчя переселенців, не робиться нічого, щоб дізнатися їхні реальні потреби.
Окремо Омбудсман торкнулася питань, пов’язаних із життям на окупованих територіях. «Будь-який конфлікт так чи інакше завершується. Маємо думати про те, що буде завтра і післязавтра в нашій державі. На непідконтрольній території залишаються діти, яким треба навчатись. Чи зроблено щось для того, щоб вони мали можливість отримувати українську освіту дистанційно? Так, я знаю декілька приватних проектів. Але, на жаль, я не знаю державного проекту», — сказала вона. На думку В. Лутковської, реалізувати такий проект — не проблема. Проблема в тому, що не існує загального бачення, яким чином діяти відносно людей, які були змушені залишити свої домівки і нині перебувають на підконтрольній Україні території. І як бути завтра з тими, хто залишився на непідконтрольній території.
Про життя поблизу лінії розмежування учасникам слухань розповіли голова Мар’їнської військово-цивільної адміністрації Володимир Мороз і Сергій Шакун, керівник військово-цивільної адміністрації селища Новотошківське та села Желобок Попаснянського району Луганської області. Валерій Сушкевич, уповноважений Президента, розповів про життя людей з інвалідністю. Критичних проблем переселенців з інвалідністю багато, сказав він, і стосуються вони всіх сфер життя.
За браком часу В. Сушкевич назвав лише декілька. Перша, це встановлення статусу постраждалого цивільного населення. Якщо мирна людина отримала інвалідність у результаті дій окупантів, то її причину встановлюють як «загальне захворювання», а не «поранення». Друга — це житлове забезпечення людей з інвалідністю. Третя — рівень матеріального забезпечення.
Крім того, держава, за його словами, фактично не обліковує громадян — переселенців з інвалідністю, реалізуючи зручне гасло: немає статистики — немає проблем. «ООН обліковує українських переселенців з обмеженими можливостями, українська влада — ні. Соромно», — сказав він і додав, що потрібен український державний реєстр цивільних постраждалих у зоні АТО.
У свою чергу, народний депутат Рефат Чубаров (БПП) зауважив, що одним із найважливіших обов’язків нашої держави має бути повернення, реінтеграція окупованого Криму і територій, які сьогодні Україна не контролює. «Коли ми говоримо, хто винний у державі, не треба показувати лише на одну гілку влади. У цій залі, у нас також не відбулося мобілізації політичної волі. І поки цього не буде — цілісної політики — ми не зможемо вийти з цієї ситуації, не зможемо повернутися додому», — сказав він.
Підбиваючи підсумки слухань, заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд наголосила: «Уряд і досі звинувачує в усьому Росію. Можна це робити довго, але вона така, як є. А ми, ховаючись за агресією Росії, не вчиняємо дуже важливих дій». Водночас, звертаючись до представників міжнародних організацій, О. Сироїд зауважила: «Так, можна звинувачувати чи заявляти претензії до України, що вона недостатньо дбає про захист своїх громадян. Але, скажіть, будь ласка, чи готова ООН визнати окупацію Донбасу? Думаю, якби Організація Об’єднаних Націй, Євросоюз і Рада Європи вимовили би це слово, що Донбас є окупованим, це дало б нам зовсім інші інструменти для захисту прав своїх людей. Просто треба починати називати речі своїми іменами, тоді ми знайдемо і правильні рішення», — констатувала заступник глави парламенту.
Цифра
Станом на 11 лютого 2016 року обліковано 71 тисяча 85 внутрішньо переміщених людей з інвалідністю або понад чотири відсотки від загальної чисельності переміщених осіб. Водночас майже 300 тисяч людей з інвалідністю залишились на окупованих та непідконтрольних Україні територіях. Це люди перебувають у становищі втрати практично всіх прав, гарантованих Конвенцією ООН та Конституцією України.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
