Минулими вихідними в столиці й інших містах України пройшов День пам’яті Героїв Небесної Сотні.
З восьмої ранку в суботу на київському Майдані Незалежності почали збиратися люди, щоб ушанувати пам’ять загиблих під час Революції Гідності. На вулиці Інститутській, де в лютому 2014-го силовики, які підкоряються владі Януковича, розстрілювали беззбройних майданівців, люди покладали квіти й запалювали лампадки біля гранітних плит з іменами загиблих, біля стендів зі світлинами патріотів... Багато хто не стримував сліз, згадуючи криваві події тієї зими. У Михайлівському соборі панахиду за загиблими відслужив патріарх УПЦ КП Філарет.
На тлі цих народних поминальних заходів на суботу було анонсовано Всеукраїнське віче ветеранів АТО, волонтерів і учасників АТО біля колишнього Жовтневого палацу.
Повідомлення про це й заклики «не залишатися байдужими й прийти, щоб висловити претензії нинішній владі» почали з’являтися в соцмережах ще за кілька тижнів до наміченої дати. Однак широкої підтримки вони не одержали.
Уже в понеділок, оцінюючи те, що відбувалося в центрі Києва в попередні кілька днів, Президент України Петро Порошенко сказав: «Кремлівська пропаганда зробила все, щоб цей день (річниця розстрілу Небесної Сотні) виглядав інакше. Саме тому вони заздалегідь підготували гасла про «Майдан 3.0». Але ця провокація в них не вийшла. Незважаючи на всі об’єктивні труднощі, українці виявилися відповідальними...»
А в суботу трибуною для висловлювань стали сходи стели Незалежності. Нинішній антураж цього історичного місця, з якого, по суті, і почався Майдан (нагадаємо, саме тут 30 листопада 2013 року правоохоронці побили студентів), цього разу викликав, м’яко кажучи, легке здивування. Крім світлин учасників Революції Гідності, колони архітектурної композиції стели були обклеєні плакатами й ілюстраціями, що мають віддалений стосунок до тих подій. На тлі натягнутого банера із чорними буквами «імпічмент» і проходило «віче». Досить важко було розібрати, кого представляють виступаючі. Спектр висловлювань був занадто широким: від глобальних («Влада дістала!») до «дрібнокаліберних» (повернути колишні тарифи на «комуналку»)... Але своєю масштабністю, а також логікою висловів акція «вільного мікрофона» не вражала. Форма не відповідала змісту...
Пізніше люди в камуфляжі, які назвалися представниками Революційних правих сил, як то кажуть, взяли на себе відповідальність за те, що відбувається... Вони влаштували свій штаб у готелі «Козацький» і заявили про встановлення наметового містечка на Майдані. Серед штабістів РПС був помічений одіозний екс-комбат «Айдару» Сергій Мельничук, якого підозрюють у бандитизмі (ще влітку з нього зняли депутатську недоторканність), екс-депутат, глава Партії захисників Вітчизни Юрій Кармазін...
Останній на прес-конференції повідомив про наявність якоїсь програми дій руху «За відновлення конституційного ладу в Україні», що передбачає звільнення політичних ув’язнених, відставку уряду, глави Нацбанку, секретаря РНБО і т. д. Мовляв, радикали виступають за введення воєнного стану на Донбасі й у Криму, визнання Мінських угод «антинародними, антиконституційними й нелегітимними», перехід до нового формату врегулювання військового конфлікту на базі Будапештського меморандуму із залученням Польщі й Туреччини, а також за проведення «установчих зборів» після «перемоги над агресором і відновлення територіальної цілісності України». Економічні вимоги від РПС також виписані простою популістською мовою: відділення влади від бізнесу, заборона на підвищення тарифів у сфері ЖКГ, громадський контроль над природними монополіями, мораторій на одержання кредитів від МВФ, Світового банку й інших фінансових організацій «на проїдання».
Щоправда, уже наступного дня «революційний пафос» пішов на спад. Штаб РПС з’їхав з готелю. На Майдані залишилися приблизно сотня учасників проваленої акції й один намет. Без бою здавати останній форпост ерпеесники не хотіли: влаштували бійку біля стели...
Складається враження, що весь цей «революційний» шум на тлі Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні виник на замовлення... російського телебачення. Сама акція була погано підготовлена й організована на швидку руку, як ранок у дитячому садку до приїзду комісії з райвно. Багатьох учасників, у яких справді наболіло, просто використовували як статистів у чужій грі «у потрібному місці й у потрібний час». Паралельно задіяли й недорогі «спецефекти» у вигляді розбитого скла офісів російських банків. Ось такий виборчий вияв народного невдоволення нинішньою владою! Співгромадяни, які аналізують ситуацію, на такі витівки групки радикалів і їхні заклики на «Майдан-3» і вусом не поведуть. А от для путінських пропагандистів картинка що треба. Саме для ілюстрації влаштовувалися «радикальні» провокації...
«Російсько-терористичні ЗМІ типу «Русской весны» істерично кричать про «третій Майдан», 17-й пропагандонсько-сепарський канал стримить про «нову революцію». Провокаторів з так званих революційних правих сил у соціальних мережах активно підтримують прихильники терористичних банд «ЛНР-ДНР» і «Новоросії», а також на путінських телеканалах», — таку рецензію на своїй сторінці у Фейсбук оприлюднив радник міністра внутрішніх справ України Зорян Шкіряк.
