Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман на цьому тижні ініціює консультації з експертами громадянського суспільства для напрацювання спільного плану дій, що дозволить подолати кризу у країні та об’єднати політичні сили над його виконанням. Про це глава парламенту заявив в інтерв’ю телеканалу «Рада».


Володимир Гройсман поінформував, що цього тижня він спільно зі своєю командою зустрічатиметься з експертами та представниками громадянського суспільства для обговорення конкретного плану дій. 


Голова Верховної Ради зазначив, що політичні сили мають знайти спільне рішення для подолання кризи, в якій перебуває країна. «Це питання долі не тієї чи іншої політичної сили — це питання долі країни. Сьогодні треба всім це усвідомити для того, щоб знайти спільне базове рішення, як ми будемо входити з ситуації, в котрій сьогодні перебуваємо. Має бути спільне рішення заради України і українців. І тоді, вважаю, дуже швидко всі зможуть об’єднатися навколо цього і рухатися вперед», -наголосив Володимир Гройсман.


Глава парламенту зауважив: спільний план дій повинен містити «дуже чіткі індикатори і показники, що конкретно буде зроблене кожного місяця у кожній конкретній сфері життя, які сьогодні турбують людей», зокрема у сферах економіки, соціального забезпечення та управління.


«Узгоджений спільний план, з відповідальною командою в діалозі й чіткій підзвітності суспільству дасть можливість вийти з цієї кризи», — зазначив він.


Аналізуючи розгляд Верховною Радою звіту Кабінету Міністрів, Володимир Гройсман сказав, що всередині парламенту та коаліції немає єдиної оцінки роботи уряду: «Одні вважають його роботу позитивною, інші — вкрай негативною».


Зважаючи на необхідність знаходження компромісу з обома сторонами у подальшому, Голова Верховної Ради зазначив, що прийняв рішення утриматися від підтримки проекту постанови про недовіру уряду, незважаючи на особисті переконання.


«Чим би не завершилося те голосування, котре відбулося, мені як главі парламенту, доведеться знаходити рішення між різними політичними силами, сідати за стіл переговорів для того, щоб модерувати якимось чином спільний план дій. І цим було викликане саме моє голосування, незалежно від мого особистого переконання», — пояснив Володимир Гройсман своє рішення.


Незважаючи на свою особисту позицію, Голова Верховної Ради підкреслив, що не мав морального права вчинити так, аби перекреслити можливість знаходження компромісних рішень всередині українського парламенту.
Відповідаючи на запитання, чому перед прийняттям рішення щодо проекту постанови про недовіру уряду не було сигнального голосування, Володимир Гройсман зазначив: ця система застосовується, аби дати можливість народним депутатам зайти до зали і взяти участь у голосуванні.


Крім того, Володимир Гройсман зауважив: відмова від застосування сигнального голосування дозволила унеможливити потенційні маніпуляції. «Сигнальне голосування могло кимось бути використане для маніпуляції голосами, можливо, у тому числі для їхнього зменшення. Тому це було нереально зробити. Думаю, всі це розуміють, що це було абсолютно зайвим. Тим більше, був повний зал депутатів», — сказав він.


Голова Верховної Ради зазначив, що був зобов’язаний поставити на голосування проект постанови про відповідальність Кабінету Міністрів за підписами 153 народних депутатів. За його словами, до парламенту надійшло лише приблизно п’ять заяв про неврахування голосів під час голосування за відповідний проект постанови.


На переконання Володимира Гройсмана, голосування народних депутатів за результатами звіту Кабінету Міністрів поглибило політичну кризу в країні. «Розгляд звіту уряду, який визнаний незадовільним в 247 голосів, а потім, як наслідок, голосування відставки Кабміну 194 голосами, думаю, що не спростили цю кризу, не вирішили її, а навпаки поглибили», — вважає Голова Верховної Ради.

 

Цитата

 

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман: 


«Вихід із ситуації такий: має бути створено антикризовий, консолідуючий план дій, в якому є дуже чіткі кроки щодо виведення країни з політичної, економічної, соціальної кризи і кризи управління.

Це чотири базові запитання, на які треба знайти консолідуючу відповідь».


Прес-секретар Голови Верховної Ради України.