Дві кримінальні справи, які розглядаються нині у Криму, не тільки привернули увагу громадськості та преси, а й змусили замислитися і юристів, і звичайних громадян про дієвість так званого російського правосуддя й правоохоронних органів уже в нових для кримчан умовах.
Справу — на дорозслідування
Про першу кримінальну справу, яка розглядалася у верховному суді Криму до 15 лютого цього року, ми кілька разів розповідали докладно. Йдеться про «справу 26 лютого» — акції протесту біля будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим, що відбулися 26 лютого 2014 року. Тоді загинуло двоє й постраждало декілька десятків осіб. Російська прокуратура Криму обвинувачує заступника голови Меджлісу кримських татар Ахтема Чийгоза в їхній організації, а ще п’ятьох кримських татар — в участі в масових заворушеннях. Троє з підсудних перебувають під арештом уже понад рік.
15 лютого один з адвокатів Чийгоза виступив із клопотанням про повернення справи на дорозслідування. На думку захисту й самого заступника глави Меджлісу, обвинувачення сформульоване неконкретно й зрозуміти, у чому саме обвинувачуються підсудні, неможливо.
Обвинувальний висновок напередодні готувала прокурор Наталя Поклонська, яка перебуває в розшуку українських правоохоронців і проти якої порушено кримінальне провадження за держзраду. Зачитували висновок півтори години. Поклонська казала, що вирок буде винесено до другої річниці подій під кримським парламентом.
Про що говорить захист? Про те, що обвинувачення повідомляє про «якихось невстановлених осіб», яким нібито завдавали ударів підсудні. Про те, що «Чийгоз із невстановленими особами склав план з організації масових заворушень», що «хтось когось ударив» тощо. Адвокат Олександр Лєсовой справедливо зауважує, що дотепер ці свідки не названі, так само як немає переліку травм, яких зазнали потерпілі. Суд після двох годин обговорення в дорадчій кімнаті виніс рішення про спрямування справи на дорозслідування, залишивши, однак, без змін запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.
Катування електрострумом — головний аргумент
Ще одне судове засідання пройшло днями в Сімферополі. Ця справа не політична, проте має широкий резонанс. Наприкінці грудня минулого року у Феодосії було затримано голову місцевої адміністрації Дмитра Щепєткова за підозрою у замаху на одержання хабара в розмірі 150 тисяч доларів США. Він нібито вимагав гроші з одного з міських підприємців за продовження договору оренди земельної ділянки площею у два гектари.
Усе б нічого. Здається, звичайна справа з хабарництва. Але навіть не фахівцеві в юриспруденції видно, що сама справа, як то кажуть, шита білими нитками. По-перше, слідство ґрунтується тільки на заяві цього підприємця, голови міського осередку КПРФ, який у минулому очолював Феодосійську організацію Компартії України. За даними кримських експертів, політик і бізнесмен Роман Лукичев мав і має давні зв’язки з російськими спецслужбами, які вирішили його руками прибрати незговірливого мера, котрий не хотів розкидатися дорогоцінною прибережною землею в східній частині Кримського півострова. Зокрема й у заповідних зонах згаслого вулкана Карадаг.
По-друге, слідство просило суд продовжити мерові строк утримання під вартою у зв’язку з тим, що необхідно провести слідчі дії, а Щепєтков відмовляється свідчити. Адвокат Валерій Талалайко справедливо зазначив, що в справі працює 9 слідчих, зокрема й з особливо важливих справ, тому говорити про необхідність продовження слідства й строків утримання під арештом немає доцільності. Крім того, Щепєтков свідчив тричі, й це є у справі. А зі слідчим він спілкувався понад місяць тому, тож говорити про те, що він незацікавлений давати свідчення, просто смішно.
Але шокує у цій справі інше. Відразу після затримання, і про це розповів на суді сам Щепєтков, його доправили в міське управління держбезпеки, скували руки наручниками, ноги до стільця прив’язали скотчем, на голову надягли пластиковий пакет і почали катувати електрострумом, підключаючи оголені мідні дроти до рук. І так десять разів. У сімферопольському ізоляторі тимчасового утримання, куди доправили голову адміністрації, йому стало погано, викликали «швидку», лікарі якої констатували численні електротравми.
Проте суд не почув переконливий виступ адвокатів і залишив Щепєткова під вартою ще на три місяці.
Що за країна, де всіх саджають?
Адвокат Талалайко цілком справедливо каже, що російська правоохоронна система налаштована тільки на те, щоб якнайбільше людей посадити, а не вишукувати докази у кримінальних справах.
«За останні майже два роки перебування Криму в російських реаліях кількість підслідних у слідчому ізоляторі Сімферополя зросла із шестисот до півтори тисяч осіб — при ліміті у вісімсот сімнадцять. Що це за країна така, де важливо посадити людину й утримувати її під арештом?» — запитує захисник.
З ним погоджується й кримський уповноважений із прав людини Людмила Лубіна. Вона прямо називає умови утримання в СІЗО нестерпними. В аварійному стані перебувають вентиляційна, водопровідна й опалювальна системи, електромережі й каналізація слідчого ізолятора. Ремонтні роботи, які періодично проводять з кінця 2014 року, мають переважно косметичний характер, і ефект від них через постійну вогкість й запліснявілість приміщень дуже швидко просто зникає.
Заклики кримського омбудсмена до правоохоронців і суддів із проханням обирати для обвинувачуваних інший, більш м’який, запобіжний захід, ніж арешт, ні до чого не привели. Саджати почали ще більше. Мало того, розглядається питання про будівництво ще одного слідчого ізолятора на півтори тисячі місць.
Щодо заяви Щепєткова про катування, то суд на це уваги не звернув жодної, так само як і прокурор Криму, і начальник ФСБ, і керівництво Слідчого комітету. Російська Феміда, мабуть, має свої характерні риси. У неї не закриті очі пов’язкою, що символізує неупередженість, очевидно, вона просто заснула або закрила очі від сорому й безсилля.
Крим.
