Виставка архівних документів до 145-ї річниці від дня народження Лесі Українки
У Центральному державному архіві громадських об’єднань України експонується виставка документів Національного архівного фонду «Видатні жінки України», присвячена 160-й річниці від дня народження Софії Русової та 145-й річниці від дня народження Лесі Українки. Їх творча діяльність певний час припадала на один період (перша збірка поезій Лесі Українки «На крилах пісень» була надрукована у Львові в 1893-му та у Києві в 1904 році; перші підручники Софії Русової «Український буквар» та «Початкова географія» побачили світ 1906-го). Своєрідним містком для поєднання цих постатей можна розглядати рукопис статті Софії Русової про Лесю Українку, датованої серединою 1930-х років, у якій вона написала: «Така стоїть перед нами наша талановита поетеса з мудрим серцем лицаря...»
Особливість виставки полягає у тому, що презентовані на ній документи не стільки відтворюють факти життя та діяльності Лесі Українки, скільки висвітлюють комемораційні заходи, присвячені видатній діячці української літератури. Це матеріали українських громадських організацій в еміграції та документи радянських органів влади про вшанування пам’яті Лесі Українки.
Як свідчать представлені на виставці документи, рішення про проведення заходів з ушанування пам’яті Лесі Українки в УРСР ухвалювалися на найвищому державному рівні. Так, напередодні німецько-радянської війни, 1 квітня 1941 р., до 70-ї річниці від дня народження поетеси було прийнято постанову Раднаркому УРСР та Центрального комітету Компартії України про присвоєння імені Лесі Українки Київському державному театру російської драми та комедії. 1951-го, в рамках святкування 80-ї річниці від дня народження Лесі Українки, вперше було порушено питання щодо встановлення меморіальної дошки на будинку по вул. Саксаганського у м. Києві та створення будинку-музею і спорудження пам’ятника в селі Колодяжне на Волині, де вона проживала. У 1952-му в місті Сурамі в Грузії, де скінчився життєвий шлях видатної українки, було встановлено пам’ятник поетесі, створено бібліотеку та постійну виставку, присвячену її життю та діяльності. Про це повідомлялося в телеграмі жителів Сурамі, де наголошувалося, що «творчість Лесі Українки посилила велику дружбу між українським та грузинським народами, яка особливо закріпилася з часів Давида Гурамішвілі». Широко відзначалося й 100-ліття Лесі Українки, до якого навіть долучилася ЮНЕСКО, надавши грошову підтримку в розмірі 7 тис. доларів для проведення відповідних заходів. З нагоди ювілею було також засновано Літературну премію імені Лесі Українки, яка від 1972 року й до сьогодні вручається за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.
Особливий інтерес становлять документи української еміграції в країнах Європи 20—30-х років ХХ століття, які експонуються вперше. Це витяги з протоколів засідань українських громадських організацій — Української жіночої національної ради, Союзу українських журналістів і письменників на чужині — щодо проведення пам’ятних заходів на вшанування Лесі Українки. Також серед матеріалів із колекції «Український музей у Празі» було віднайдено документ періоду нацистської окупації Києва. Це листівка-запрошення на вечір-концерт, присвячений вшануванню пам’яті поетеси з нагоди 30-ї річниці з дня її смерті, який мав відбутися 4 вересня 1943-го в залі міської управи, що розміщувалася за адресою бульвар Шевченка, 18.
Загалом представлена виставка документів покликана не тільки вшанувати пам’ять визначних представниць культурно-просвітницького простору України, а й висвітлити у ретроспективному зрізі механізми формування національної пам’яті про видатних діячів України. Виставка «Видатні жінки України» експонуватиметься до 3 березня 2016 року.
Світлана Власенко, начальник відділу Центрального державного архіву громадських об’єднань України.
Пам’ятник у Сурамі (Грузія), де померла Леся Українка.
ТИМ ЧАСОМ
Видали книгу для воїнів
Працівники Волинського краєзнавчого музею та його філіалу — Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки — видали для українських воїнів книгу «Леся Українка. Слово, моя ти єдиная зброє...». Її упорядниками стали Віра Комзюк, Наталія Пушкар, Анатолій Силюк. Вони присвятили збірку нащадкам Прометея, в кому «вогонь Титана ще не згас». Незабаром книгу буде доправлено в зону АТО.
Максим СОЛОНЕНКО.
Волинська область.
