За ініціативою представників громадської організації «Бюро аналізу політики» в Сумах відбувся круглий стіл, на якому аналізували перспективи та проблеми міського бюджету. До участі в заході запросили голову обласної ради, голову облдержадміністрації, міського голову обласного центру, голів постійних депутатських комісій міськради, депутатів, експертів та громадських активістів.

Однак майже ніхто з посадовців не прийшов.

 

Чому зменшили дохідну частину?


На переконання керівника «Бюро аналізу політики» Віктора Бобиренка, верстальники сумського бюджету-2016 значно занизили його дохідну частину. Насправді, переконаний громадський активіст, вона буде на 100 мільйонів гривень більшою. Сумчани побоюються — те, що не закладене до кошторису і не затверджене сесією міськради, але надійде до скарбнички де-факто, виконавча влада використає в «ручному режимі». Із цим погодився і присутній на зібранні народний депутат Олег Медуниця. За його словами, непрозорий бюджет легше «пиляти».


Свідоме заниження дохідної частини бюджету — хронічна хвороба місцевих органів влади. Спробуйте недовиконати план із надходжень, і вас «розіпнуть» у першому ж телесюжеті. Зате перевиконання формально означає, що очільники — на своїх місцях. Тому в коридорах Міністерства фінансів наприкінці року завжди чимало гостей із регіонів, котрі приїздять до столиці, аби знизити спущені на місця «контрольні показники». А заодно й виторгувати більше дотацій та субвенцій.

«Коригування» увійшло у звичку


Аналітик Микола Березін, котрий у попередньому скликанні очолював планово-бюджетну комісію обласної ради, підкреслює: практично не минає жодної сесії Сумської міської ради, на якій не вносяться зміни до бюджету обласного центру та плану його соціально-економічного розвитку. Це називається «коригуванням» і означає, що між затвердженими показниками та завданнями і реальним станом речей існують суттєві розбіжності.


На переконання учасників круглого столу, сумська влада має більше дослухатися до думки людей, бо розпоряджається не власними грошима, а коштами, заробленими членами всієї територіальної громади. А вони нинішнього року — чималі. Затверджена міськрадою дохідна частина бюджету обласного центру становить 1 мільярд 960 мільйонів гривень. Плюс «занижені» показники. Децентралізація вже відчувається: так багато грошей у міській казні, навіть з урахуванням інфляції, ще ніколи не було. Якщо їх розумно і справедливо використати, можна закрити чимало «дірок». Але яких саме — варто спитати в людей.


Не так давно на засіданні постійної комісії міськради затвердили перелік зі 168 будинків, на капітальний ремонт яких у 2016 році виділяється 37 мільйонів гривень. Сумчани цікавляться: чому до списку потрапили саме ці будинки, а не інші? Та й гроші різні: на якусь багатоповерхівку виділили більше мільйона, а на іншу — лише кілька тисяч. В одному з будинків запланували відремонтувати бойлер, але виявилося, що його там нема і ніколи не було. Нині заохочується створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Саме ті багатоповерхівки, мешканці яких хочуть утворити ОСББ, рекомендують ремонтувати в першу чергу. Проте у Сумах зовсім інша логіка капремонту: обирали будинки, мешканці яких активніші та частіше звертаються до міськради, а скромніші та більш віддалені від влади, як завжди, «пролетіли».


Замість «євродворів» — ліки


Сумські громадські активісти вважають, що треба припинити облаштовувати в місті так звані євродвори. А саме — викладати тротуарною плиткою внутрішні під’їзні шляхи до будинків та тротуари біля під’їздів. Часто ремонтники забувають, що комунікації під нею — зношені й потребують заміни. На таке переобладнання дворів торік витратили десятки мільйонів гривень, і міський голова Олександр Лисенко запевнив, що нинішнього року цю програму не згортатимуть. Тим часом, за словами Олега Медуниці, звичайнісінький пісок під тротуарною плиткою коштує місту надзвичайно дорого — 265 гривень за кубометр. Микола Березін нагадав, що Сумщина — один із двох найбільш депресивних регіонів України за демографічними показниками, тому гроші треба витрачати не на тротуарну плитку, а на медицину, яка в Сумах хронічно недофінансовується.


Одразу ж після круглого столу перший заступник голови облдержадміністрації Олександр Марченко провів відеоселекторну нараду із керівниками місцевих органів влади, на якій закликав затвердити реальні дохідні й видаткові частини бюджетів міст та районів. Директор департаменту фінансів облдержадміністрації Олена Батраченко застерегла від умисного заниження доходів. За її словами, Міністерство фінансів прогнозує у 2016 році збільшення надходжень від ПДФО (податку з доходів фізичних осіб) на 34 відсотки. А в місцевих бюджетах Сумщини закладають лише половину від очікуваного зростання. «Це означає, що міста та райони свідомо занизили показники», — наголосила головний фінансист області.


Ще через два дні сумська телерадіокомпанія «Відікон» показала інтерв’ю, яке записав очільник обласного центру Олександр Лисенко. Він обережно дорікнув окремим місцевим політикам та громадським діячам за «піар» і запевнив, що міськрада розпоряджатиметься бюджетними коштами прозоро та в інтересах територіальної громади. На жаль, такий формат публічного звіту міського голови не дозволив жодному із громадських активістів поставити йому запитання, що прозвучали на круглому столі.

 Сумська область.