Чи підпише Президент ухвалені парламентом закони щодо фінансування профтехосвіти, нині невідомо. Про невизначеність долі ПТНЗ (професійно-технічних навчальних закладів) та критичне зменшення видатків на освіту і науку, яке загрожує національній безпеці, йшлося на засіданні профільного комітету Верховної Ради.
Як відомо, 4 лютого ухвалено зміни до держбюджету й Бюджетного кодексу щодо поновлення фінансування профтехосвіти за рахунок двох субвенцій (освітньої та на підтримку підготовки робітничих кадрів) з державної скарбниці місцевим бюджетам, які в сумі забезпечать приблизно третину від торішніх обсягів фінансування ПТНЗ. МОН ці зміни підтримує, а от Мінфін категорично проти, про що на засіданні комітету повідомив його представник.
За словами голови профільного комітету Лілії Гриневич, видатки загального фонду державного бюджету України на 2016 рік заплановані у сумі 633 587 015,4 тис. грн., що на 14,2% (або на 80 755 438,5 тис. грн.) більше за торішні. Разом з тим видатки загального фонду держбюджету, що спрямовуються Міністерству освіти і науки, збільшено лише на 3,4 відсотка (або на 585 477,6 тис. грн.). Кошти, призначені Національній академії наук та галузевим академіям, скорочено на 19 % — з 3 123 036,6 тис. грн. до 2 620 667,3 тис. грн. Цікаво, що порівняно з 2014-м роком у відсотковому вимірі частка коштів із загального фонду держбюджету, спрямованих МОН та НАНУ, скоротилася майже удвічі.
Наука і освіта опинилися на межі виживання. Передбачених держбюджетом коштів не вистачає навіть на виплату зарплати та її індексації, індексації стипендій, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, утримання матеріально-технічної бази навчальних закладів та наукових установ. Під загрозою — проведення перспективних досліджень, спрямованих на зміцнення обороноздатності та національної безпеки.
За словами віце-президента НАНУ Анатолія Загороднього, Національна академія наук недофінансована майже на третину. Якщо державі це загрожує втратою наукового потенціалу, то конкретній людині — втратою роботи чи зменшенням зарплати. Працівники академічних інститутів працюють від двох до чотирьох днів на тиждень, на багатьох чекає скорочення.
Забезпечувати науковий супровід задекларованій урядом освітній реформі скоро буде нікому, нагадав президент Національної академії педагогічних наук Василь Кремень. «За два роки ми скоротили 800 штатних одиниць (з них 408 —у 2015-му), закрили низку тем або не відкривали через брак коштів, — розповів він. — На 70% скорочено набір до аспірантури та на 95 % — до докторантури, цього року за кошти бюджету узяли лише одного докторанта». Попри задеклароване збільшення зарплат, реальні доходи працівників інститутів НАПН зменшуються, доплати за наукові ступені чи вчені звання фактично не здійснюються або зменшені до мізерного рівня.
Народні депутати дійшли висновку, що Мінфін запровадив режим секретності довкола бюджетного процесу, при формуванні бюджетних пропозицій фінансове відомство виходить за межі правового поля, порушує норми Бюджетного кодексу та законів України щодо наукової та освітянської галузі. В результаті і парламентарії, і МОН, з огляду на заяви його керівництва, мають надто обмежений вплив на формування освітянського кошторису. «Є багато проблем, які ми виявили на початку року», — розповіла на засіданні комітету перший заступник міністра освіти Інна Совсун. Зокрема, вона згадала про проблеми з фінансуванням ПТНЗ, позашкільних навчальних закладів, недофінансування вищої освіти — відсутність коштів на капіталовкладення та належну індексацію зарплат і стипендій.
Державний бюджет містить ще багато «сюрпризів»: не закладено коштів на забезпечення прав вимушених переселенців в освітній галузі (зокрема, на погашення заборгованості зі стипендій та соцвиплат студентам, переведеним з окупованих районів до вишів на підконтрольній Україні території), недостатньо ресурсів для чергової вступної кампанії. За словами Інни Совсун, на проведення зовнішнього незалежного оцінювання необхідно виділити додаткові 42,5 млн. грн. — «на підвищення оплати праці залучених вчителів, які адмініструють ЗНО на місцях».
До 1 березня Кабмін має подати проект змін до держбюджету, тож профільний комітет рекомендує внести до нього зміни, спрямовані на збільшення фінансування Національної та галузевих академій наук, розвиток досліджень у вишах та розв’язання інших проблем. На початку лютого Верховна Рада ухвалила закон, що відновлює безоплатне забезпечення навчальною літературою усіх школярів. «У державному бюджеті на підручники закладено 32 мільйони гривень (лише для пільгових категорій), — нагадала Лілія Гриневич. — Тим часом тендер на їх друк треба оголошувати вже зараз». Якщо зволікати, книжки знову не потрапить до шкіл вчасно. Вона запропонувала збільшити фінансування підручників за рахунок перерозподілу коштів, передбачених у держбюджеті на фінансування політичних партій.
ДОСЛІВНО
Лілія ГРИНЕВИЧ: «Мінфін недооцінює роль освіти і науки як стратегічного ресурсу національної безпеки. Міністерству освіти складно самостійно захистити позиції щодо фінансування ПТНЗ».
