Активізація дій Китаю у Південно-Китайському морі непокоїть дедалі більше країн Тихоокеанського басейну. Днями свою позицію висловила Австралія, яка стурбована будівництвом китайських воєнних об’єктів на островах та рифах цього моря. Учора офіційний представник міноборони Китаю на прес-конференції заявив: «Стосовно посилення оборонного будівництва метою КНР є ніщо інше, як обстоювання суверенітету, безпеки та територіальної цілісності».


17 лютого міністерство оборони Тайваню заявило, що Китай розмістив ракети класу «земля-повітря» на Парасельських островах (на які висувають претензії Тайвань і В’єтнам). Ще за тиждень надійшло повідомлення, що Китай відправив кілька винищувачів Shenyang J-11 та Xіan JH-7 до острова Вуді, на який також претендують Тайвань і В’єтнам. Представник міноборони Китаю учора прокоментував і «розміщення винищувачів «Цзянь-11» та винищувачів-бомбардувальників «Фейбао» на острові Юнсін архіпелагу Сіша», яке назвав «законним та раціональним».


Насправді відповідати на звинувачення у мілітаризації Південно-Китайського моря китайським очільникам доводиться ледве не щодня. Адже йдеться про важливий морський шлях, через який здійснюється третина світових морських перевезень. Не дивно, що міністра закордонних справ Китаю Ван І, який цього тижня перебував з офіційним візитом у США, приймали на дуже високому рівні. З головним дипломатом Китаю зустрівся навіть президент США Барак Обама. Однією з головних тем переговорів із держсекретарем США Джоном Керрі стали і китайські військові об’єкти на спірних островах.


Країнам Тихоокеанського басейну не байдуже те, як Китай змінює «ландшафт» островів, розташовуючи на них зенітні комплекси, ракети та радари. Нікому не хочеться, щоб у такому насиченому регіоні виникло ще одне джерело військової напруженості. Не раз лунали заклики припинити тут «будівництво штучних островів, нових споруд та мілітаризацію спірних територій». США спрямовували свої військові кораблі у 12-мильну зону спірних островів, літали над островами і військові літаки США, що викликало рішучий протест КНР. Щоб зрозуміти, яка напружена там ситуація, достатньо нагадати, що країни АСЕАН під час свого саміту навіть скасували підписання спільної декларації через територіальні суперечки в Південно-Китайському морі. Останнім часом сусідні країни посилюють спільне патрулювання біля спірних островів, що обурює вже Китай, який називає ці дії провокативними.


У США Ван І висловив сподівання, що ті, хто докоряє Китаю, помічатимуть і радари та військові об’єкти, розміщені іншими країнами, які, за його словами, «нелегально зайняли китайські острови».


На спільній прес-конференції з держсекретарем США Джоном Керрі міністр заявив, що оскільки ці острови з давніх часів були і є китайськими, Пекін має право захищати суверенітет країни і «справедливі морські інтереси».

Але при цьому виступає за розв’язання проблем шляхом переговорів. Китай і США домовилися продовжувати обмін думками, аби «зміцнити взаєморозуміння».
Цього ж хочуть й інші країни регіону.