З нового року в магазинах Тернополя, на ринках з’явилося багато продуктів харчування іноземного виробництва: країнам ЄС відкрито доступ на український ринок і вони це активно використовують. У кожному мікрорайоні, мов гриби після дощу, з’являються кіоски «Продукти з Європи». Раніше відлякували ціни на імпорт, але постійне подорожчання українських товарів поступово стирає різницю. Практично зрівнялися у ціні тверді сири, макарони вищого ґатунку, консервація, спеції, олія, кондитерські вироби та інші товари. Старше покоління поки що сторониться імпортних продуктів, пам’ятаючи, як на початку 1990-х наш ринок заполонили товари польського виробництва сумнівної якості. Купували, бо інших не було. Коли ж українські підприємства налагодили випуск власної продукції, то вона витіснила імпорт, оскільки була смачнішою і дешевшою. Як станеться тепер, сказати важко. Практично неможливо купити масло Бучацького сирзаводу, яке в області вважається найсмачнішим, зникають й інші якісні товари. В умовах кризи місцевим підприємствам важко витримувати конкуренцію. Простіше додавати різні добавки і випускати сирні чи томатні продукти, спреди замість масла, шоколад з мінімальним вмістом какао і т. д. З таким підходом, тим паче що й колишні ГОСТи вирішили скусувати, ми взагалі ризикуємо залишитися без нормальних продуктів. Незважаючи на те, що Тернопільщина — область аграрна, ціни тут доволі високі. І це за найнижчого в Україні рівня середньомісячної зарплати! Важливий чинник — заробітчанські гроші.
З одного боку, вони стимулюють товарообіг, з другого — наганяють ціни для тих, хто живе лише на українські зарплати. Для таких порятунок -ринок. Там можна купити продукти на гривню-другу дешевше, і поторгуватися ніхто не забороняє.
Тернопільська область.
