Якщо вдивитися у другий місяць року, можна відшукати для уряду купу позитивних тенденцій. Головна з них — теплий лютий дозволив перебути зиму без додаткової закупівлі російського газу. Ще одна — гривня не повторила антирекорду минулого року. Тоді, 26.02.2015-го, офіційний курс Нацбанку злетів до 30,01 грн. за долар. Хоча американська валюта, яка зараз в обмінниках балансує між 27 і 28 грн./дол., упевнено підкрадається до цієї позначки.
Схоже, встановлення нового антирекорду — питання часу. Ілюзія стабільності пояснюється, зокрема, вдалим для вітчизняного Кабміну розглядом парламентом його діяльності. Рада визнала роботу КМУ незадовільною, однак залишила працювати. Нонсенс, але тепер нами керує уряд, якому не довіряють. Позитив від того, що коней не поміняли на переправі, як для економіки, так і для самих коней: гривня пригальмувала стрімке падіння у прірву і тепер котиться туди повільно. В разі нового «урядгейту» національна валюта обвалилася би одразу. Нічого б не зупинило її, якби спалахнув і третій Майдан. Окремі політичні сили намагалися розгорнути його в лютому, в День Героїв Небесної Сотні. Але люди втомилися від протиріч і переворотів, зосереджені на тому, як вижити їм і їхнім родинам. Урешті, переміг здоровий глузд, який вказує, що з новим Майданом, зважаючи на ситуацію на Донбасі, можна взагалі без країни залишитися.
У лютому Нацбанк скоротив кількість системно важливих банків до трьох: ПриватБанк і державні Ощадбанк і Укрексімбанк. Зі списку випали п’ять банків: Дельта Банк, Укрсоцбанк, Райффайзен Банк Аваль, Промінвестбанк і Дочірній банк Сбербанку Росії. У кінці 2014-го всі вісім були внесені НБУ до цього переліку. У світі системні — це фінансові установи, які займають вагому частку на банківському ринку, і потенційне банкрутство яких здатне викликати крах фінансової системи країни. З одного боку, держави ставлять до таких підвищені вимоги, а з другого — намагаються мінімізувати ризики порушення стабільності. З великою ймовірністю країна рятуватиме їх від банкрутства. Але це, може, десь за кордоном. У нас системний — лише одна назва, для вкладників, які довірили їм свої гроші, це навряд чи що означає. У НБУ вже ухвалили рішення про ліквідацію Дельта Банку. Не факт, якщо виникнуть труднощі й у однієї з нині важливих фінустанов, наші керманичі кинуться її рятувати, щоб зберегти довіру до фінансової системи країни і убезпечити громадян, які зважилися віддати на зберігання свої гроші, від можливих втрат.
Лютий відзначився транзитною війною, яка спалахнула на дорогах, що ведуть з України до держав Євросоюзу. Активісти почали блокувати російські вантажівки на шляху до ЄС. Цей акт можна вважати відповіддю на запровадження РФ у січні транзитного ембарго на українські вантажі. Через що з початку року експорт нашої продукції до країн Середньої Азії та Кавказу скоротився на 60—80%. Але й блокування активістами російських автівок також завдає втрат вітчизняній економіці. З одного боку, РФ вважається недружньою державою, тому логічно зупиняти її вантажі. З другого — ці транзитні потоки прямують до ЄС, в об’єднаній Європі скороченнями поставок занепокоєні. Отже, розраховувати на розуміння тут з боку Євросоюзу не доводиться. Тож уряд дозволив з 25 лютого транзит російських вантажівок і доручив МВС гарантувати безпеку руху. Але це не завадило активістам знову перекривати шлях автівкам. На події можна поглянути і під іншим кутом зору: це такий собі пробний шар від сил, які зацікавлені у дестабілізації — наскільки влада тримає ситуацію під контролем. Фактично показано: сьогодні блокуються вантажівки, завтра — державні установи. Важелі впливу не завжди спрацьовують.
Тепер перейдемо до промислових новин. У лютому стало відомо: у січні падіння виробництва становить 1,7% порівняно з січнем минулого року. Якщо не відбудеться покращення у найближчі місяці — урядовий прогноз зростання економіки в 2016 році під питанням. У Кабміні по-своєму взялися підправляти ситуацію. У неділю з екранів телевізорів прем’єр Арсеній Яценюк заявив про необхідність продати на відкритому аукціоні 1 млн. га державної землі. Ці гектари, мовляв, сьогодні перебувають у тіньовому і корумпованому обороті. Можливо, виручених від державних ґрунтів грошей вистачить, щоб худо-бідно підлатати бюджетні дірки. Але чим торгуватимемо завтра — питання.
Тим часом у лютому почалися польові роботи. В Україні, в тому числі й на тимчасово окупованій території, аграрії уже сіють ячмінь і горох. Селяни не ставлять завдання продати свою землю і місяць-другий полежати на печі, на відміну від декого з наших можновладців. Вони вкладають ресурси у виробництво і розраховують отримати віддачу від своєї праці. Безперечно, саме це — ключ до успіху, перспектива розквіту економіки.
Мал. Олександра МОНАСТИРСЬКОГО.
