Припинено виплати понад 150 тисячам переселенців, які не підтвердили своє офіційне проживання на території, контрольованій українською владою.
Інформація про те, що виплати десяткам тисяч переселенців за списками СБУ припиняють для перевірок на предмет шахрайства, викликала напруження серед окремої групи переміщених осіб Сєверодонецька. А конкретно — серед тих, кому є чого боятися. Але це занепокоєння виявляється тільки в приватних розмовах. З питаннями з цього приводу в управління праці й соціального захисту населення ще ніхто не звертався.
— Поки що таких нема, — стверджує начальник управління праці й соціального захисту населення Сєверодонецька Наталя Василенко й пояснює: — Для того щоб позбавити людину реєстрації, потрібні підстави. Згідно із законодавством, однією із цих підстав є надання недостовірної інформації про місце фактичного проживання. Але спочатку треба виявити цей факт. Тобто провести перевірку: мешкає людина за зазначеною адресою чи ні. І тільки потім уже ухвалювати рішення щодо позбавлення її статусу переселенця. На сьогодні такі перевірки в нас ще не проводяться. Це функція не управління соцзахисту, а міграційної служби.
Щоправда, днями СБУ оприлюднило інформацію про те, що в Сєверодонецьку за однією адресою зареєстровано 7,5 тисячі переселенців, і це розглядалося як кричущий факт корупції. Однак пізніше з’ясувалося, що за зазначеною адресою восени 2014 року розташовувалося міське управління праці й соціального захисту населення, де проводилася реєстрація переселенців.
У Сєверодонецьку сьогодні зареєстровано 52 тис. 120 переселенців, з яких 4 тис. 414 дітей і майже 36 тис. пенсіонерів. З них виділяють три категорії: ті, хто справді переїхали й працюють у Сєверодонецьку (переважно це працівники обласних департаментів, силових структур, прокуратури, соціальної сфери та ін.), пенсіонери, котрі постійно мігрують, і люди, які зареєструвалися як переселенці, а живуть вдома — у Луганську, Антрациті, Первомайську тощо.
— Сьогодні є два нормативні документи, за якими ми діємо, — продовжує Наталя Василенко. — З одного боку, це Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно з яким визначено перелік причин, що дають змогу позбавити людину статусу. Це можна робити за інформацією компетентних органів, джерел, у тому числі громадських організацій, органів самоорганізації внутрішньо переміщених осіб. Тобто інформація має бути достовірною й не викликати сумнівів. Відповідно до постанови, яка нині є чинною, порядок видачі довідки і реєстрації факту проживання людини поки що покладено на міграційну службу. Тобто в будь-якому разі для того, щоб припинити людині реєстрацію в місті Сєверодонецьк, ми повинні одержати офіційне повідомлення про те, що за зазначеною адресою людина не проживає. Поки що в нас таких джерел немає.
Щодо цього цілком логічне запитання про зворотний зв’язок з одержувачем довідки. Наталя Вікторівна сумно усміхається й говорить про те, що її співробітники виконують такий величезний обсяг роботи, що не завжди такий зворотний зв’язок можливий. Суто фізично. Арифметика проста: понад 9,5 тис. громадян користуються компенсацією для внутрішньо переміщених осіб, плюс майже 33 тис. одержувачів субсидій, плюс ті люди, які звертаються за оформленням соціальних виплат. Тобто навантаження на кожного з 96 співробітників управління збільшилося вдвічі-втричі. На дзвінки зворотного зв’язку часу в них немає. А якщо так звані чорні списки СБУ на зняття з реєстрації все-таки з’являться й у Сєверодонецьку?
— Буде складно, — відповідає Наталя Василенко. — Березень для нас взагалі напружений місяць. По-перше, щотижня до 150—200 осіб до нас приїжджають за первинною реєстрацією й одержанням довідки. Крім того, приїдуть ті люди, яким були видані довідки з вересня на півроку. Строк її дії закінчується, і потрібно продовжувати. І якщо буде проведена перевірка й припинена реєстрація за списками СБУ, то люди прийдуть до нас за її поновленням. А це знов-таки додаткове навантаження для наших працівників.
Наталя Василенко звертає увагу на недосконалість системи стосовно переселенців, які змінюють місце проживання. Процес листування між відомствами дуже тривалий, при цьому всю роботу доводиться виконувати вручну. Сьогодні в кожному місті своя реєстраційна база переміщених осіб. А якби вона була єдиною по всій країні, тоді можна було б вносити інформацію й із приводу реєстрації, і зі зняття з обліку, щоб максимально виключити ручну працю з листування. Тільки в такому разі можна виявити, наприклад, подвійну реєстрацію, що й може послужити підставою для зняття людини з обліку. Одним словом, напруження з цього приводу спаде ще нескоро.
На замітку законодавцям
У перехідні періоди, коли зміни в закон внесені й дається три місяці на приведення у відповідність усіх інших нормативних актів, з’являється якесь сум’яття в роботі. Наприклад, люди-переселенці хочуть одержати довідки вже за новим порядком оформлення, а управління соцзахисту не можуть ще цього зробити, бо поки що в порядок не внесено зміни. Хотілося б, щоб ухвалювалося все це одночасно.
Луганська область.
На знімку: Наталя Василенко.
Фото автора.
