Прикордонники Харківського прикордонного загону запевняють, що будівництво на сході країни фортифікаційних споруд, відомих більше як проект «Стіна», або «Європейський вал», зробить україно-російський кордон одним із найкращих у світі.

Від Харкова до україно-російського кордону — рукою подати. Максимум півгодини по автомагістралі Е105 на автомобілі, що з’єднує 15 регіонів Росії й України, — і ви вже на найбільшому прикордонному пункті східного кордону «Гоптівка». Нещодавно тут, зазвичай, треба було вистоювати багатогодинні черги, щоб проїхати на територію сусідньої держави. Безліч хур, колони автобусів, довга череда приватних авто... Усіх цей безлад дратував, але всі розуміли: кордон — справа серйозна, треба терпіти.
Пам’ятаю, коли тут на місці міліцейського КП тільки з’явилися перші прикордонники, бравий генерал начальник Південно-Східного управління Прикордонних військ України Іван Чудновський переконував, що це — кордон дружби, який не розділятиме, а об’єднуватиме народи... Минула чверть століття, й україно-російський кордон тепер не тільки не об’єднує два слов’янські народи, долі яких переплелися й у сімейних, і в культурних, і в ділових зв’язках, а й наглухо розділяє їх ровом, валом і огорожею з колючим дротом. Усі ці похмурі інженерні споруди тепер називається сухо й по-діловому «Стіна», а в палких промовах політиків — «Європейський вал». На колись жвавій автомагістралі нині рідкість не тільки вантажний, а й пасажирський автотранспорт. Прикордонники не називають точних цифр, але кажуть, що завантаженість прикордонного пункту останнім часом істотно скоротилася. Справді, це помітно навіть неспеціалісту: ні вантажних автомобілів, ні автобусів, ні легковиків, немає черг, лише вітер гуляє величезною, але напівпорожньою територією КПП.
Протитанковий рів, земляний вал і високий металева огорожа з колючим дротом заввишки два метри й протипідкопною сіткою. Такий вигляд має проект «Стіна» на східних рубежах батьківщини в натуральну величину. Рів завглибшки два метри, завширшки — чотири метри, висота валу два метри, ширина — теж чотири метри. Такі інженерні й технічні споруди мають бути незабаром по всьому периметру східного кордону, кажуть прикордонники. Уздовж усієї лінії — рокадна дорога. Для того щоб прикордонний наряд мав змогу швидко й безперешкодно дістатися будь-якої ділянки в будь-яку пору року.
У мирний час, за задумом авторів проекту «Стіна», ця військово-інженерна споруда повинна перешкоджати незаконному перетину державного кордону громадянами й транспортними засобами, нелегалами й диверсантами. Але якщо справа дійде до військового конфлікту — то «Євровал» стане тим рубежем, який зупинить противника до підходу головних сил.
Якщо раніше, щоб виявити порушника, прикордонному наряду доводилося контролювати кордон у пішому або автомобільному режимі, то нині цю роботу в центрі управління виконують монітори. Відбувається «спра-цювання» у певній зоні й за допомогою системи відеоспостереження визначається, що за об’єкт перетинає контрольовану зону, й залежно від ситуації приймається рішення, який прикордонний наряд необхідно спрямувати на місце події.
Прикордонники запевняють, що подолати миттєво це загородження ні легка, ні важка військова техніка не зможуть. Незручною перешкодою стане для піхотинців і металева огорожа з «колючкою». А поки інженерні підрозділи ймовірного противника будуватимуть переправу, прикордонники та регулярні частини української армії їх знищать і займуть належну оборону.
Щоб прикордонники могли затримати ворога до підходу головних сил, уздовж усієї лінії оборони мають звести опорні пункти з укриттями й секторами для ведення вогню. Прес-офіцер Харківського прикордонного загону майор Юрій Трубачов показує два перші, споруджені на пункті пропуску «Журавлівка». З дерев’яним і бетонним перекриттям. Траншея  у людський зріст, місця для укриття особового складу, місця для ведення вогню й для укриття техніки. Офіцер пояснює, що це пілотний проект, але в майбутньому такими вогневими точками буде обладнана вся лінія кордону.
Прикордонники скрізь і бачать вони все, запевняє далі мене мій гід. Державний кордон крім технічних засобів і прикордонних нарядів щодня контролюють дільничні інспектори, громадські помічники, які цілодобово перевіряють зону своєї відповідальності, які можуть перебувати де завгодно й навіть під виглядом цивільних осіб, які виконують звичайну роботу для цієї місцевості. Чотири рази у світлий період доби надійність «Стіни» візуально перевіряють прикордонники на автомобілі, під час сніжних заметів — на снігоходах, а то й на лижах.
Кожна ділянка кордону в майбутньому має проглядатися на моніторі, як на долоні. На ділянці «Дергачі» мені продемонстрували можливості техніки відеоспостереження й електронного контролю за периметром кордону, яка тут установлена наприкінці минулого року й проходить апробацію в тестовому режимі.
Прикордонники цю систему називають комплексною, оскільки вона містить кілька складових. По-перше, уздовж лінії кордону прокладено сенсор-кабель, який реагує на будь-який об’єкт, який може порушити кордон. При цьому техніка налаштована так, щоб не видавати неправильні виклики, наприклад, через зайця, що пробіг повз, а спрацьовувати тільки на потенційного порушника. По-друге, паралельно розташовані камери відеоспостереження. «Видимість» кожної камери не менш як два кілометри. Вони мають огляд 360 градусів і здатні помічати найдрібніші деталі. По-третє, кордон обладнаний технічними засобами, які можуть «бачити» порушника й у темряві. Для цього лінію кордону буде обладнано спеціальними вишками.
Минулого року ділянку «Дергачі» намагалися перетнути десятки разів. Цього року — жодного порушення на цій ділянці поки що не зафіксовано. Кажучі сучасною мовою, кордон моніторить усевидюче електронне око, і прикордонний наряд реагує тільки тоді, коли є явні ознаки його порушення.
Заступник начальника Харківського прикордонного загону полковник Володимир Циганок:
— Харківський прикордонний загін контролює приблизно 300 кілометрів україно-російського кордону. Реалізація плану інженерно-технічного обладнання державного кордону, затвердженого розпорядженням уряду, почалася в травні минулого року. Але ми й до цього у зв’язку з відомими подіями проводили різні заходи щодо інженерного зміцнення лінії кордону.
Нинішня «Стіна» розрахована на ефективну роботу кордону в мирний час і на те, щоб запобігти переміщенню бронетехніки й живої сили противника у випадку бойових дій. Це перешкода, яку ні танк, ні бронетранспортер швидко не «перестрибне». Але якщо інженерні війська противника спробують її в будь-якому місці ліквідувати, то, повірте, в нас є досить засобів і сил, щоб цього не допустити.
Опорні пункти, розраховані на ведення оборони прикордонників і приданих сил,   зводитимуться уздовж усієї лінії оборони державного кордону. З 300 кілометрів зони відповідальності Харківського прикордонного загону майже 140 уже обладнано ровом, установлено 55 кілометрів огорожі, поступово встановлюються всі передбачені проектом технічні засоби. У нинішньому році всі заплановані інженерно-технічні роботи на державному кордоні Харківської області мають бути завершені.

Харківська область.

 

 

 Опорні пункти будуть споруджені по всій лінії східного кордону.

 

 

Майор Юрій Трубачов: «Ось він — «Європейський вал».

 

 

У центрі управління прикордонної ділянки «Дергачі».

 

 

Такий вигляд мають тепер КПП українського кордону.

Фото автора.