«Український тиждень» у Брюсселі — перехід від «глибокої стурбованості» до серйозних реформ

У Європейському парламенті у Брюсселі нині скрізь чути українську мову та дуже багато знайомих облич: адже тут триває «Український тиждень». Делегація українського парламенту — понад сорок народних депутатів України на чолі з Головою Верховної Ради Володимиром Гройсманом — разом із європейськими парламентаріями дискутують про хід реформ в Україні, які є передумовою для подальшої інтеграції до Європейського Союзу та запровадження безвізового режиму з країнами ЄС. Риторика європарламентаріїв уже дещо змінилася: вони вже не лише «глибоко стурбовані» політичною ситуацією в Україні, ускладненою анексією Криму та тимчасовою окупацією частини території Донбасу. Уже лунають конкретні оцінки реформам та пропонуються шляхи подолання викликів.

 

Нова якість відносин

Як відомо, 16 вересня 2014 року Верховна Рада України та Європейський парламент синхронно та одночасно ратифікували Угоду «Україна — ЄС». Нині цю дату вважають початком «відносин нової якості» між Європарламентом та Україною.

Під час відкриття Конференції високого рівня Європейського Парламенту та Верховної Ради України щодо розвитку спроможностей заради реформ Президент Європарламенту Мартін Шульц охарактеризував «Український тиждень» так: «Зараз ми пишемо парламентську історію». При цьому він зазначив, що Українська Держава вже пройшла довгий шлях становлення демократичних інституцій і має долати цей шлях і далі. Фактично всі промовці-європарламентарії у своїх виступах наголошували, що Європа потребує стабільної України, а запорукою стабільності є реформи. Говорили і про імплементацію Мінських угод, досягнення миру на сході України.

«Наша мета — розбудова демократичних інституцій в Україні. Ми, як і раніше, впевнені в тому, що Україна має бути захищена від зовнішньої агресії, а Мінські угоди — імплементовані», — заявив Елмар Брок, голова Комітету у закордонних справах Європарламенту.

Пролунали і запевнення у підтримці Європою територіальної цілісності України. «Ми повністю підтримуємо вашу країну, особливо в тому, що стосується територіальної цілісності, — стверджував Комісар ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Хан. Єврокомісар визнав, що Україна просувається вперед у реформуванні законодавства. «Але зараз вам необхідно впроваджувати ваші закони, щоб ці закони застосовувалися і реформувалася система законодавства, а також щоб побороти корупцію, — сказав Й. Хан. — Також важливо, щоб були залучені інвестиції. Я розмовляв з бізнесменами, які хотіли б інвестувати в Україну. Але ще інвестори вагаються через регіональну корупцію. Вам необхідно розв’язати цю проблему».

Рекомендації місії

На брифінгу перед відкриттям «Українського тижня» колишній Президент Європарламенту, керівник Місії Європарламенту у Верховній Раді Пет Кокс представив звіт і рекомендації місії, при цьому висловивши думку, що реформа Верховної Ради має стати прикладом для реформування інших державних інституцій в Україні.

Моніторингова місія Європарламенту провела в Україні майже 100 зустрічей — з коаліцією, опозицією, політичними партіями, працівниками парламентського апарату. До місії надійшло майже 2500 пропозицій щодо реформи парламенту. Філософія Моніторингової місії Європарламенту, за словами П. Кокса, була така: майбутнє України залежить від того, як вона вибудує власні політичні інституції. «Початок цього — це демократично обраний парламент», — наголосив промовець.

Cеред пропозицій місії Європарламенту щодо реформування Верховної Ради:

— вдосконалення структури суб’єктів законодавчої ініціативи;

— зменшити кількість парламентських комітетів — орієнтовно до 20, вдосконалити їх структуру та предмети відання;

— вдосконалення розкладу засідань парламенту;

— механізми контролю Верховної Ради за виконавчою гілкою влади;

— зменшення кворуму для прийняття рішень (залишити 226 голосів для ухвалення Конституції);

— надати Голові Верховної Ради (чи іншому головуючому) право на відсторонення від участі в пленарному засіданні депутатів за поведінку, яка має всі ознаки насильства або спрямована на зрив роботи Верховної Ради;

— прийняти Кодекс поведінки народних депутатів;

— перехід до електронного парламенту;

— схвалення комунікаційної та брендінгової стратегій тощо.

Не треба перебільшувати кризу

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, виступаючи на відкритті «Українського тижня» у Брюсселі, наголосив, що відносини України та Європейського Союзу набули абсолютно нової якості.

Керівник українського парламенту закликав не перебільшувати вплив політичної кризи та, зокрема, урядової кризи: «Я переконаний, що Україна має змінюватися якомога швидше, — сказав В. Гройсман. — Не потрібно перебільшувати вплив політичної кризи на процеси, що тривають в Україні. Ми знайдемо рішення, яке об’єднає проєвропейську більшість. Ми впораємося».

Український парламент має стати взірцем демократичного процесу, гарантією сталості реформ та верховенства права, наголосив Голова Верховної Ради.

«Саме з парламенту України почнеться відродження інституційної спроможності українських владних інституцій», — сказав В. Гройсман. При цьому він підкреслив, що реформа парламенту необхідна для перетворення українського парламенту на сильну, незалежну, прозору та ефективну європейську інституцію.

Як відомо, 3 липня 2015 року Верховна Рада та Європейський Парламент підписали Меморандум про взаєморозуміння, а Місія Європарламенту з оцінки потреб під керівництвом Пета Кокса надала свої рекомендації щодо реформи українського парламенту. У Верховній Раді розпочали готувати план свого системного оновлення.

«Україні потрібна сильна інституція, яка працюватиме за правилами і буде взірцем демократичного процесу», — заявив В. Гройсман. При цьому він підкреслив, що головний акцент у здійсненні реформи парламенту має зосереджуватися на інституції, а не на особистостях. Тобто незалежно від того, які політичні сили будуть представлені у парламенті, та хто буде його головою.

Перші кроки на шляху реформування парламенту вже зроблено — зокрема, в парламентському апараті впроваджуються нові електронні технології, що спрощують документообіг та забезпечують більшу відкритість парламенту. Однак низка проблем ще потребує врегулювання — зокрема, щодо відвідуваності та дисципліни народних депутатів, якості законопроектів, перетворення апарату на якісну сервісну службу.

Керівник українського парламенту подякував місії Європарламенту за розробку рекомендацій щодо реформування українського парламенту. При цьому він наголосив, що реформування українського парламенту має перебувати поза політикою і враховувати вимоги всіх політичних сил.

Під час «Українського тижня» у Брюсселі пролунало і чимало політичних заяв. Зокрема, Голова Верховної Ради Володимир Гройсман у своєму виступі на відкритті Конференції (майже синхронно з Президентом України Петром Порошенком) висловився проти проведення перевиборів, висловивши переконання, що всередині парламенту є багато можливостей для врегулювання політичної кризи, а політичні сили у парламенті здатні знаходити компроміс.

«Тому коли говорять, що «все пропало», що ми маємо негайно йти на перевибори, думаю, що абсолютна більшість присутніх у цій залі може підтвердити: ні, у нас ще є багато попереду, у нас ще є багато можливостей для того, щоб Україна стала успішною, — сказав Володимир Гройсман. — Як би нам не чинили перешкод, як би нас не переконували в чомусь іншому, ми здатні знаходити компроміс».

Дискусії високого рівня

Учора у Брюсселі у рамках Конференції високого рівня Європейського Парламенту та Верховної Ради України щодо розвитку спроможностей заради реформ відбулися панельні дискусії на різні теми для обміну парламентським досвідом. Зокрема, під час дискусії «Роль парламенту у бюджетному циклі» доповідачі поділилися власним досвідом та прикладами ролі парламенту у бюджетному процесі у рамках взаємодії з виконавчою гілкою влади та іншими державними органами. Голова бюджетного комітету Європейського Парламенту Жан Артуі висловив думку, що український парламент може посилити свою роль у сфері фінансового контролю за видатками виконавчої влади.

Водночас голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Іван Крулько звернув увагу європарламентаріїв на те, що в Україні уряд систематично порушує терміни подачі проекту бюджету до Верховної Ради, а проект закону про Державний бюджет України на 2016 рік було подано до парламенту 24 грудня 2015 року. Водночас І. Крулько відзначив, що новий український парламент вже встиг зробити деякі позитивні зміни в бюджетному процесі, зокрема, реформував Рахункову палату.

На думку Ніни Южаніної, голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, «відсутність нової податкової політики стає на заваді удосконалення бюджетного процесу, а це, своєю чергою, заважає розвиватися підприємництву».

Представники Європейського Парламенту, зі свого боку, висловлювали переконання в тому, що Державний бюджет є основним фінансовим документом держави, який розробляється виконавчою владою протягом року.

При цьому він має відображати основоположні цінності державної політики, бачення уряду щодо соціально-економічного стану держави та надавати можливість дати оцінку діяльності уряду та його майбутнім намірам. Відтак, Державний бюджет є дуже важливим законодавчим актом, який має забезпечувати прозорість, підзвітність, комплексність і належне врядування.

Учасники дискусії наголошували, що Державний бюджет і процедура його ухвалення та подальшого виконання мають демонструвати дотримання конституційності процесу. Європарламентарії дали позитивну оцінку правовій основі обговорення бюджету у Верховній Раді України, що відповідає європейським стандартам, проте піддали критиці практику його обговорення. А також наголошували на тому, що ухвалення Державного бюджету має бути пов’язаним із контролем його виконання з боку Верховної Ради, що має забезпечити механізм нагляду за виконавчою гілкою влади.

Під час дискусії «Відносини між законодавчою і виконавчою владою» колишній прем’єр-міністр Польщі Єжи Бузек висловив думку, що «краще забути про вибори в Україні, а робити щось найбільш необхідне для країни». А на думку Голови Парламенту Королівства Норвегія Олеміка Томмеммена, законодавчий процес в Україні має свою специфіку. Бо роль Верховної Ради в Україні набагато ширша, ніж роль парламенту в багатьох країнах, як у технічному, так і в політичному вимірах, що надає надмірної заполітизованості.

У свою чергу, заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд наголосила: передусім Україна потребує зміни свідомості людей. Велика кількість законопроектів не стають частиною законодавства через їх невідповідну якість, зазначила промовець. На думку О. Сироїд, парламентська та урядова криза пояснюються неузгодженістю законодавчої та виконавчої влади, а процес змін не є швидким. Після виступів відбулися дебати між учасниками дискусії. Лідер парламентської фракції «Самопоміч» Олег Березюк заявив, що фракція «Самопоміч» вийшла з коаліції не через бажання її зруйнувати, а «через бажання створити прозору дискусію в парламенті».

Оксана Сироїд запропонувала дивитися на політичну кризу з точки зору реформування організації роботи парламенту. «Особливістю нашої проблеми є відсутність нагляду за виконавчою владою, — підкреслила вона. -Уряд витрачає державні гроші, а парламент має виконувати функцію нагляду». За словами заступника голови парламенту, «в Україні були вже 20 урядів, і всі вони не були успішними». На її переконання, щоб зробити уряд успішним і винайти шляхи розв’язання цієї проблеми, потрібно збалансувати важелі гілок влади. «Наше завдання — знайти команду, яка б відповідала та звітувала за роботу уряду, — наголосила вона. — Депутати повинні взяти на себе відповідальність контролювати роботу уряду».

Заступник голови парламенту констатувала, що нині в Україні політичні партії представляють інтереси великих фінансових груп. У цьому контексті, зазначила вона, потрібно ухвалити новий закон про вибори. «Ми маємо вибудувати таку політичну систему, яка б дозволила створити якісні політичні партії та відійшла б від старої системи, — сказала вона. — Потрібно і надалі покращувати законодавство для здійснення якісних кроків до підзвітності парламенту і уряду, але у першу чергу розв’язати політичну кризу, у якій опинилася Україна».

Також під час дискусії було обговорено права меншин як запоруки демократії; окрім того, європейські політики поділилися своїм досвідом розподілу повноважень між гілками влади та організації роботи законодавчого органу.

 

Під час дискусії «Відкритість, прозорість та відповідальність: представницька роль парламенту» було обговорено представницькі функції парламентаріїв (парламент і громадянське суспільство) на різних рівнях (центральний та регіональний). Також ішлося про кращі практики застосування інноваційних та сучасних технологій.

Голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Світлана Заліщук окреслила результати, яких вдалося досягти українським парламентаріям за останні два роки. Серед них — відкритість декларацій про доходи народних депутатів, доступ до біографій кандидатів у депутати тощо. Український парламент нещодавно долучився до міжнародної ініціативи «Open Parlіament».

Посол ЄС в Україні Ян Томбінські досить високо оцінив здобутки українського парламенту нинішньої каденції на шляху реформ, однак водночас відзначив і суттєві недоліки, зокрема, практика прийняття законів вночі, без належного обговорення, що, на думку Посла ЄС, «не сприяє зростанню позитивного іміджу Верховної Ради в сфері відкритості і публічності».

Народні депутати Борис Тарасюк і Остап Семерак звернули увагу присутніх до питання занизької зарплатні народних депутатів.

Відбулися також дискусії високого рівня на теми «Роль парламенту і політичних партій: на шляху до культури діалогу, компромісу та досягнення консенсусу», «Етичні стандарти для парламентаріїв для підвищення суспільної довіри та відповідальності», «Верховна Рада та громадянське суспільство: співпраця заради реформ у 2016 році», «Адміністративна реформа і роль потужного і незалежного секретаріату».
Сьогодні, 2 березня, на завершення «Українського тижня» між Європарламентом та Верховною Радою має бути підписана угода  про співробітництво. До речі, такий документ ще ніколи не укладався Європарламентом із жодним парламентом світу, навіть із парламентами країн, які є повними членами ЄС.

 

Дослівно

 

Голова Верховної Ради України Володимир ГРОЙСМАН:

 

— Консультації з абсолютною більшістю парламентаріїв свідчать про те, що всі налаштовані на пошук ефективних рішень, які в жодному разі не зупинять реформи нашого європейського руху, а навпаки його посилять, підвищать якість державного управління і об’єднають проєвропейську більшість на прийняття важливих необхідних рішень, які забезпечать трансформацію нашого суспільства, раз і назавжди створять механізми, які не допускатимуть жодних криз: ані економічних, ані політичних, ані соціальних.

 

Президент Європарламенту Мартін ШУЛЬЦ:

 

— Нині ми потребуємо стабільної України. Адже маємо виклики як ніколи раніше. У наших сусідніх країнах ситуація розвивається драматично, що є для нас викликом, зокрема щодо гуманітарного виміру. Наявні кризи можуть бути вирішені лише на засадах солідарності.

 

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, колишній Президент Європарламенту Пет Кокс, Президент Європарламенту Мартін Шульц (справа наліво) під час офіційного відкриття конференції.

 

Скульптура біля будівлі Європейського парламенту.

 

Колишній Президент Європарламенту Пет Кокс під час розширеної дискусії щодо висновків та рекомендацій Звіту Місії з оцінки потреб Верховної Ради.

 

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд під час офіційного відкриття конференції.

 

Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря (ліворуч) під час розширеної дискусії щодо висновків та рекомендацій Звіту Місії з оцінки потреб Верховної Ради.

 

Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич (у центрі) під час офіційного відкриття конференції.

 

 

У рамках «Українського тижня» в Європейському парламенті відбулася спільна прес-конференція лідерів парламентських фракцій і груп за участі Андрєя Пленковича, Провідника програми Європарламенту з парламентської підтримки, Голови делегації Європейського парламенту у Парламентському Комітету асоціації Україна-ЄС.

 

Здійснення реформ в Україні стане запорукою наближення до європейських стандартів, — таку спільну думку висловили лідери депутатських фракцій і груп Верховної Ради.

Лідер фракції Блоку Петра Порошенка Юрій Луценко запевнив у незмінності курсу євроінтеграції, при цьому відзначивши, що зміни в уряді також направлені на здійснення реформ. Політик також наголосив, що наші солдати сьогодні воюють не тільки за Україну, а і за світовий порядок, якому кинув виклик Путін. «Це війна не за територію, а за правила у Європи», — сказав політик. Водночас Юрій Луценко заявив, що Україна хоче побачити від Європи знаки солідарності та підтримки, пригадавши вислів Кіплінга: «Що ми хочемо від Європи? Ми готові лити кров за свободу України і Європи, але просимо від Європи, щоб нам сказали — ми з вами однієї крові», — сказав парламентарій.

Голова фракції «Народний фронт» Максим Бурбак закликав політиків об’єднатися заради стабілізації. «Європа очікує від України стабілізації політичної ситуації, і цю проблему всі гілки влади повинні вирішити спільно, — сказав він. — Впевнений, що єдність між Президентом, Верховною Радою та урядом у впровадженні і продовженні необхідних реформ — це єдиний шлях України до Європи». М. Бурбак запевнив європарламентаріїв, що всі голови фракцій українського парламенту зараз єдині в тому, щоб продовжувати реформи в Україні. Щоправда, застерігши колег, щоб вони не втратили цей «дух єдності» дорогою з Брюсселя до Києва.

Лідер фракції Опозиційного блоку Юрій Бойко відзначив низький рівень довіри суспільства до парламенту. На його погляд, щоб відновити довіру, необхідно виконати дорожню карту, запропоновану Європарламентом. Ю. Бойко назвав дуже слушною пропозицію Пета Кокса щодо визначення правил, «за якими повинна діяти опозиція», та закріпити їх у новому Регламенті парламенту. «Таким чином можна буде уникнути ситуації політичної кризи», — вважає Юрій Бойко.

Голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк наголосив на тому, що Україна, будучи демократичною країною, нині «перебуває у транзитному періоді». Він підкреслив, що «в Україні немає громадянської війни, а є окупація Росією». «Ми — передовий кордон між деспотією і демократією», — сказав політик. О. Березюк наголосив на необхідності ухвалення нового закону про вибори, боротьби з корупцією та зміни уряду на той, якому довірятимуть.

Лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко висловив думку, що перевибори тягнуть за собою дестабілізацію та припинення міжнародної фінансової підтримки. «Треба думати про наступні покоління, — сказав політик і закликав європейських колег до підтримки безвізового режиму для українців. — Ми зробили достатньо для того, аби ухвалити необхідні закони. Темпи проведення реформ в Україні залежать від отримання стимулу з боку європейців». На його думку, негативний сигнал із боку Європи для українців може значно загальмувати проведення реформ.

Керівник депутатської групи «Воля народу» Ярослав Москаленко підтримав розробку нового Регламенту та закону про опозицію, європейський розподіл парламентських комітетів. За його словами, потрібно зробити Регламент Верховної Ради максимально простим і зрозумілим. «Нарешті має бути прийнятий закон про опозицію, потрібно регламентувати діяльність коаліції, — сказав Я. Москаленко. — І ми усвідомлюємо, що це спільна відповідальність усіх депутатських фракцій і груп».

Співголова депутатської групи партії «Відродження» Віктор Бондар назвав серед пріоритетів для українського парламенту — питання реальних реформ, податковий та інвестиційний клімат, створення нових робочих місць. В. Бондар закликав не розхитувати політичну ситуацію та припинити розмови про дострокові вибори. «Інвестиційна привабливість, перезавантаження уряду до кінця року дасть можливість Україні стати потужним гравцем у європейському співтоваристві», — наголосив політик.

Відповідаючи на запитання журналістів, зокрема, щодо електронного декларування, Юрій Луценко та Максим Бурбак повідомили, що цей законопроект буде внесений на розгляд до сесійної зали на найближчому пленарному тижні. Народні депутати також висловили сподівання, що результати референдуму у Нідерландах будуть на користь України.

 

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман під час розширеної дискусії щодо висновків та рекомендацій Звіту Місії з оцінки потреб Верховної Ради.

 

Лідер фракції Блоку Петра Порошенка Юрій Луценко дає інтерв’ю. 

 

Голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко, голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Ірина Геращенко.

 

У центрі: народний депутат України Світлана Заліщук, заступник керівника апарату Верховної Ради України — керівник Головного юридичного управління Михайло Теплюк під час офіційного відкриття конференції.

 

Народний депутат України Марія Іонова, голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Микола Княжицький, народний депутат України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час розширеної дискусії щодо висновків та рекомендацій Звіту Місії з оцінки потреб Верховної Ради.

 

У фойє Європарламенту.

 

Лідер фракції Опозиційного блоку Юрій Бойко, заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк, лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко під час офіційного відкриття конференції.

 

Голова Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв (у центрі).

 

Керівник депутатської групи «Воля народу» Ярослав Москаленко, голова фракції «Народний фронт» Максим Бурбак, народний депутат Остап Семерак.

 

Фоторепортаж із Брюсселя Анастасії СИРОТКІНОЇ.