В Інституті законодавства Верховної Ради України відбулося засідання круглого столу на тему «Захист та відновлення прав внутрішньо переміщених осіб: міжнародні стандарти та міжнародний досвід». У заході взяли участь представники парламентських комітетів, центральних органів виконавчої влади, адміністрації Президента України, громадських організацій, наукових установ та навчальних закладів.

Учасники засідання звернули увагу на те, що згідно з чинним законодавством внутрішньо переміщені особи користуються тими само правами і свободами, що й інші громадяни України. Категорично забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі того, що вони є внутрішньо переміщеними особами. Проте недоліки правового регулювання на сьогодні зумовлюють ситуацію, коли внутрішньо переміщені особи зазнають дискримінації в різних сферах соціального життя. Своєрідною дискримінацією була прив’язка до місця реєстрації внутрішньо переміщених осіб у довідках про взяття їх на облік, які видавалися із подальшим контролем місця перебування переселенців; декларування непричетності до кримінальних правопорушень, від яких на сьогодні вдалося відійти. Професор Інституту законодавства Верховної Ради України Борис Бабін зауважив, що на сьогодні переселенці поділяються на дві великі групи: ті, хто перемістився внаслідок окупації Донбасу, та ті, хто переїздить з території АРК. Останні завдяки правовому регулюванню перебувають дещо в іншому правовому становищі порівняно з першою групою, що є теж своєрідною дискримінацією.
Учасниками круглого столу було виділено низку правових проблем, з якими стикаються переселенці. По-перше, це складнощі із документами, виданими окупаційною владою. У зв’язку з цим широкий спектр правовідносин, таких як народження, шлюб, розлучення, спадкування, оформлення пенсій, оформлення права власності тощо, залишаються ускладненими. Учасники засідання зазначили, що при визначенні ставлення держави до таких документів важливо врахувати міжнародний досвід, практику країн, які стикалися з такими проблемами. Зокрема, в Республіці Молдова будь-які документи, видані в Придністровському регіоні, не визнають законними державними органами, але для спрощення процедури документування встановлено механізм видачі свідоцтв на підставі завірених копій актів цивільного стану придністровськими ОРАЦС. Тому в Україні можливе запровадження такого механізму «врахування інформації» при видачі документів. Учасники круглого столу зійшлися на думці, що визнавати документи окупаційної влади в жодному разі не можна, адже це враховуватиметься в майбутньому під час звернення України до міжнародних інституцій щодо встановлення факту російської агресії.
Перший заступник голови Державної служби України з питань АР Крим та м. Севастополя Інга Войцеховська зазначила, що одним з актуальних питань на сьогодні є проблема оформлення номерних знаків на транспортні засоби осіб, які переміщаються з півострова на материкову територію. Відповідно до постанови уряду Російської Федерації, громадяни та юридичні особи до 1 квітня 2016 року повинні замінити реєстраційні документи і державні реєстраційні знаки, видані на транспортні засоби, згідно з порядком РФ. Зрозуміло, що ці номерні знаки не вважатимуться чинними на території України. У цьому разі Державна служба з питань АР Крим та м. Севастополя пропонує забезпечити роботу сервісних центрів МВС на пропускних пунктах адміністративної межі з півостровом. Метою роботи цих сервісних центрів буде вилучення недійсних російських номерних знаків, збереження їх та видача дублікатів з метою переміщення територією України. Проте запропонований варіант, на думку учасників круглого столу, не зможе повністю розв’язати цю проблему, оскільки не зрозуміло, що робити із недійсними реєстраційними документами на транспортні засоби.
Також однією з проблем, яку обговорили учасники круглого столу, є перетин адміністративної межі з півостровом особами до 16 років. Проблему зумовлено неможливістю документального підтвердження згоди одного з батьків під час перетину межі дитиною з іншим із батьків. Як варіант вирішення цього питання висловлено пропозицію щодо внесення змін до правил перетину адміністративної межі задля встановлення можливості такого проїзду без нотаріального посвідчення дозволу іншого з батьків. Ця пропозиція викликала дискусію, оскільки такі зміни порушують права одного з батьків.
Керівник служби правового аналізу Постійного представництва Президента України в АР Крим Максим Нестерович зауважив, що кількість судових справ, які розглядають у судах за позовами внутрішніх переселенців, надзвичайно велика. Зокрема, на сьогодні розроблено подання до Президента щодо можливості надання пільг зі сплати судового збору внутрішньо переміщеними особами. Також розглядається можливість надання внутрішньо переміщеним особам безплатної вторинної правової допомоги через відповідні центри. Відповідний законопроект зареєстровано у парламенті. Ще одна проблема пов’язана з тим, що особи, які були учасниками судового процесу на території АРК, не можуть отримати копії судових рішень, оскільки архіви судових справ не було переміщено на материкову частину України. Максим Нестерович констатував вкрай повільне опрацювання парламентом законодавчих ініціатив у сфері внутрішньо переміщених осіб, як приклад було наведено законопроект щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, потреба у якому була очевидною ще влітку 2014 року.
У власному виступі член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв звернув увагу на потребу вжиття спеціальних заходів підтримки представників кримськотатарського народу з числа ВПО, які втратили можливість через окупацію мешкати на історичній батьківщині та перебувають під загрозою втрати культурної та мовної ідентичності. Вказувалося на потребу негайного опрацювання законопроекту про корінні народи України, який би враховував ситуацію тимчасової окупації Криму та охоплював проблеми ВПО. Акцентувалося необхідності відновлення на материковій частині України навчальних закладів з підготовки кадрів для кримськотатарського народу, втрачених через окупацію півострову.
Було вказано на потребу звернень до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ щодо узагальнення судової практики та надання роз’яснень з питань розроблення єдиної правової політики щодо притягнення до відповідальності осіб за злочини проти державних інтересів України на тимчасово окупованих територіях, за порушення режиму перетину меж окупованих територій, щодо порядку встановлення фактів, що відбулися на окупованих територіях та мають значення для ВПО.