Фемій Мустафаєв — співак, якого не потрібно довго представляти. Він завжди на передовій і в прямому, і переносному сенсі цього слова. У прямому — тому що постійно перебуває зі своїми концертами у наших воїнів в зоні антитерористичної операції на сході ще з квітня 2014 року. У переносному — тому що він попереду серед багатьох відомих, народних, заслужених артистів та митців і за своєю патріотичною позицією. Адже професор університету імені Грінченка Мустафаєв один із перших вийшов на захист своїх студентів і був із ними всі три місяці на Майдані. Його неймовірно потужний голос постійно лунав зі сцени Майдану. Такою ж патріотичною і принциповою є його позиція як співака: адже саме він підняв хвилю з популяризації творчості Тараса Шевченка, створивши ще в 2013 році унікальний вокальний проект «Тарас Шевченко. Солоспіви».
— На схід країни з концертами на підтримку наших хлопців та місцевого населення я почав їздити ще з квітня 2014 року. Це вже понад сто концертів у зоні АТО. Не рахував точно, бо зазвичай плануєш одну кількість концертів, а вже там на місці постійно хтось просить виступити то в госпіталі, то заїхати на блокпости, то провідати воїнів десь у палатках серед поля. І ти розумієш, що відмовляти просто не маєш морального права. Для людей, які сьогодні перебувають там, важливою є сама твоя присутність поряд із ними в цей час.
Для мене вражаючим був той факт, що із 39 проектів, які розглядало Міністерство культури України на перший квартал цього року, тільки наш проект «Тарас Шевченко. Солоспіви» був повністю спрямований на пропаганду і підтримку української культури на сході України. Говоримо ми всі гарно, красиво, змістовно. А от коли робити реальні справи і кроки — тут уже нехай хтось інший, чи як? Для себе особисто я вже давно прийняв рішення і роблю все можливе, щоб підтримати наших людей на сході України. Добре, що маю гарну команду однодумців, з якими ми робимо благі справи, здійснюємо поїздки, концерти.
— Як люди, про яких так довго «піклувався» «руський мір», сприймають вас і вашу творчість?
— «Руській мір» про людей гарно піклувався і мізки запорошив дуже добре. А ось де були всі ми, люди культури, чому мовчали? Чому дозволяли таке насадження російської культури?
А стосовно того, як сприймають мою творчість на сході, наведу один приклад... Торік я за власної ініціативи зробив концерт до Дня Конституції України в Маріуполі Донецької області. Це був червень, літо, велика і красива сцена на площі міста. Я приїхав з виключно українською патріотичною програмою. Було багато молоді, яка на початку концерту кричала «давай мурку»... І я пишаюся тим, що ця сама молодь наприкінці концерту, коли я заспівав Гімн України, співала його разом зі мною, нехай і не знаючи всіх слів, але щиро поклавши руку на серце. Коли в одному із сіл на Донеччині до тебе підходять літні люди і кажуть: «Ми дякуємо вам, кримському татаринові за українську пісню на Донбасі». А в іншому тобі кажуть, що ти перший народний артист України, який приїхав до них виступити, і дуже просять передати «тим, у Києві», що на Донбасі теж є люди, які люблять Україну... Просять щоб ти частіше до них приїжджав, дивуються, чому тебе не бачать на українських телеканалах, чому показують російськомовні концерти. Приємно, що мою творчість люди сприймають надзвичайно позитивно.
— Яку програму цього разу ви підготували?
— Міністерство культури підтримало мій мистецький проект «Тарас Шевченко. Солоспіви» у дев’яти містах на сході України, який я везу в березні 2016 року. Ця програма побудована на моєму власному проекті за творчістю Тараса Шевченка. Зроблено колосальну роботу, щоб зреалізувати проект «Тарас Шевченко. Солоспіви». Я записав понад 40 творів на слова Шевченка у супроводі Національного академічного оркестру народних інструментів України та у фортепіанному супроводі. Це твори, які не виконувались в оркестровому супроводі або й узагалі не звучали серед широкого загалу. Це мій внесок у надбання української культури, який я зробив самотужки і без жодної допомоги держави.
Цим проектом ми робимо справжні, реальні кроки для зміцнення нашої держави, для усвідомлення того, що всі ми є громадянами України, незалежно від національності та місця проживання. Як казав, Тарас Григорович Шевченко: борітеся — поборете!
На знімку: Фемій Мустафаєв з бійцями.
Фото надано Ф. Мустафаєвим.
