Заяви про боротьбу з корупцією в Україні стали модою. Розширивши цю доктрину далеко за суто кримінальні рамки і зробивши її політичною, задекларовану боротьбу з корупцією використовують як засіб тиску на опонентів, конкурентів, на державні інституції тощо. Тезами про боротьбу з корупцією в очах громадян легко приховати навіть міжусобні війни у верхніх ешелонах. Та поки що антикорупційні гасла добре лягають на вуха загалу, бо перебрати у свої руки фінансові потоки в державі прагнуть не тільки політичні лідери, навколополітичні ділки, а й пересічні громадяни наївно переконані, що хтось відбере накрадене у корупціонерів і додасть до пенсій чи зарплат.

 

Громадські активісти різного штибу і походження боротьбу з корупцією використовують брутальніше, намагаючись заробляти на цьому кримінальному ринку, вибиваючи хлібні посади для своїх ставлеників. А хлібні місця — на держпідприємствах, де керівники звикли працювати на свій інтерес. Тому конкурси на заміщення директорів ДП, як правило, супроводжуються тиском на комісії з боку характерних осіб у камуфляжах і замовних бабусь зі звичними транспарантами. У таких умовах доводиться працювати, в тому числі, й міністрам, від яких вимагають швидкого втілення реформ. Більше того, котрі самі прагнуть їх якнайшвидше впровадити, розуміючи, що заручниками у корупціонерів є не тільки вони, а й цілі галузі народного господарства.


Ці люди чітко усвідомлюють, що корупцію не перебореш, лише виловлюючи корупціонерів та відстежуючи їхні неправедні статки. Вони розуміють, що боротьба з корупцією має бути системною і починатися з її витоків. Іншими словами, у корупціонерів треба відібрати вудочку ще до того, як вони закинуть наживку. Про це свідчать і оприлюднені ними тези і заяви.


Наприклад, у своєму блозі на Агропорталі міністр АПК Олексій Павленко досить чітко сформулював своє бачення боротьби з корупцією в аграрній сфері, з проявами якої він намагається жорстко боротися упродовж 14 місяців на цій посаді. У системі Мінагрополітики працює 429 державних підприємств, а після ретельного аналізу, проведеного міністерством, було з’ясовано, що саме державні підприємства є розсадником корупції, бо значною мірою працюють не на інтереси держави, а на кишені їх керівників і «смотрящих». Тому з метою раз і назавжди побороти прояви корупції в аграрній сфері, Олексій Павленко виступає за невідкладну приватизацію ДП. «Окрім усього, вона ще й дасть відчутні фінансові надходження до бюджету, не кажучи вже про те, що підприємства отримають ефективних приватних власників, які сплачуватимуть податки державі, забезпечуватимуть продовольчу безпеку країни і платитимуть достойні зарплати працівникам. До того ж це надасть позитивного імпульсу в піднесенні всієї сільськогосподарської галузі, яка приречена працювати за світовими стандартами — ефективно, якісно і прозоро. Без такого кардинального кроку корупція й надалі процвітатиме, а міністерство замість того, щоб займатися питаннями стрімкого розвитку комплексу, вивчення нових ринків і налагодження з ними контактів, залучення інвестицій тощо, і далі ловитиме корупційних бліх», — переконаний аграрний міністр.


У минулому і за два місяці цього року, за словами Павленка, після виявлення корупційних схем, зловживань і порушень, у правоохоронні органи, а також у Національне антикорупційне бюро було відправлено майже 150 звернень. Фінансова складова зловживань, про які інформували правоохоронців, становила сотні мільярдів гривень. За його словами, лише на таких великих підприємствах, як ПАТ «ДПЗКУ», відкрито 102 кримінальні провадження, предмет злочину в яких становить приблизно 1,4 мільярда гривень та майже 205 мільйонів доларів США. Щодо ДП «Укрспирт» відкрито 6 кримінальних проваджень майже на 1,5 мільярда гривень. Стосовно ПАТ «Аграрний фонд» 16 кримінальних проваджень «заважили» на понад 2,5 мільярда гривень та 2 мільйони доларів США. У ДСБУ «Аграрний фонд» «нагосподарювалися» на 19 кримінальних проваджень вартістю майже 223 мільйони гривень, а по ДП «Артемсіль» відкрито 4 кримінальні провадження на суму понад 205 мільйонів гривень. ДАК «Хліб України» судиться у 17 справах на 50,7 мільйона гривень, а також відкрито судові провадження щодо банкрутства дочірніх підприємств на 530 мільйонів гривень, а в ДП «Держрезервнасінфонд» виявлено зловживань на 41 мільйон гривень.


Наведені цифри завданих збитків, які дорівнюють майже 6,5 мільярда гривень та 207 мільйонів доларів США, стосуються лише семи найбільших держпідприємств. До цього слід додати зловживання на інших підприємствах зі сфери управління Мінагрополітики, а також ДП, які підпорядковані Держрибагентству та Держлісагентству.


Міністр переконаний, що ці показники збільшуватимуться під час подальшого вивчення ситуації та проведення розслідувань, у тому числі і внутрішніх. Та, на превеликий жаль, нині Міністерство АПК отримало реакцію лише на 30 відсотків із надісланих звернень у вигляді порушених справ. Як зазначає Олексій Павленко, йдеться про зловживання і минулих років, і останнього часу, а для нього немає різниці між злодіями старої та нової влади.


Нещодавно була подана заява щодо розслідування зловживань на ДП «Артемсіль», і Національне антикорупційне бюро вже займається цією справою.


Тому кращі ліки від корупції — приватизація держпідприємств.


«Наше відомство ще на вчора готове передати всі підприємства у сферу управління Фонду державного майна України для негайної приватизації. Для цього вже напрацьовано всі необхідні законодавчі та інші нормативно-правові акти. Переконаний, що ми зробимо цей непростий крок, і наша країна повішає надійний замок на двері під назвою «корупція в АПК», — чітко заявляє Олексій Павленко.


Він наводить приклади країн, успішних у боротьбі з корупцією. Це, до прикладу, Естонія, яку ще називають «електронною державою». Вона найменш скорумпована в Європі, бо чиновники позбавлені особистого спілкування з громадянами: податкові декларації подаються в електронний спосіб, уряд засідає без паперів, навіть голосувати на виборах можна онлайн, тому корупції ніде прижитися. Навіть просякнутий корупцією ще десятиліття тому Гонконг швидко її поборов, скасувавши презумпцію невинності чиновників, а закон переслідує тільки тих, хто бере хабарі. Це призвело до появи у правоохоронних органах та ЗМІ тисяч скарг на корупціонерів. Думаєте, у нас таких заяв було б менше, якби закон зумисне не в’язав однією мотузкою тих, кого оббирають, і тих, хто грабує.


Тобто, якщо бажання боротися з корупцією стане державною політикою, цей рудимент, який отруює життя нації, можна буде відсікти. Тому міністри-реформатори, а Павленко такий не один, дуже сподіваються на більшу повороткість право-охоронців та керівництва Фонду державного майна України. У своєму листі голові Фонду державного майна України Ігорю Білоусу від 22.02.2016 р. міністр АПК нагадує про неодноразові заяви щодо намірів роздержавити підприємства, які належать до сфери управління міністерства, і про готовність передати їх до сфери управління Фонду держмайна, і просить пришвидшити процес приватизації. Йдеться про всі 429 суб’єктів господарювання, і Мінагрополітики зі свого боку готове всебічно сприяти Фонду в найшвидшому вирішенні цього питання. Зволікання — союзник корупціонерів, переконаний Олексій Павленко.