У Європарламенті у Брюсселі завершив роботу «Український тиждень»
Лейтмотивом «Українського тижня» у Брюсселі стало підписання Угоди про співпрацю в адміністративній сфері між Загальним секретаріатом Європейського Парламенту та апаратом Верховної Ради України. Така угода є унікальною, бо в Європарламенті її підписано вперше.
Угоду про співпрацю в адміністративній сфері підписали: від Загального секретаріату — Генеральний секретар Європейського Парламенту Клаус Велле, від апарату Верховної Ради України — в. о. керівника апарату Верховної Ради України Володимир Слишинський (на знімку).
Після підписання угоди В. Слишинський запевнив, що апарат українського парламенту докладе всіх необхідних зусиль для того, щоб виконати цю угоду і втілити план реформи українського парламенту в життя.
Реформа парламенту містить чотири пріоритети: посилення конституційної ролі Верховної Ради, покращення законодавчого процесу, втілення Угоди про асоціацію, підвищення прозорості.
Українські парламентарії (а до Брюсселя вирушила солідна делегація у складі понад сорока народних депутатів на чолі з Головою Верховної Ради Володимиром Гройсманом) не лише вислухали поради європейських колег щодо подальших реформ та розбудови громадянського суспільства, а і дискутували щодо шляхів та методів впровадження змін у життя. «Український тиждень» у Брюсселі, хоч як і парадоксально, зібрав на одному майданчику лідерів усіх політичних сил, представлених у Верховній Раді, й став ще однією можливістю знайти порозуміння між українськими політиками для виходу з політичної та урядової кризи. А це вже потрібно не лише «ситій та безпечній» Європі, а й насамперед нам самим.
Захід відбувся на вельми представницькому рівні та за безпрецедентної уваги: в «Українському тижні» взяло участь усе керівництво Європарламенту — Президент Європарламенту Мартін Шульц, керівник Комітету Європарламенту у закордонних справах Ельмар Брок, Європейський комісар з питань сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Хан, Співголова Парламентського комітету асоціації Україна — ЄС Андрєй Пленкович, Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні та інші високі офіційні особи. Українську сторону представляли Голова Верховної Ради Володимир Гройсман та заступник глави парламенту Оксана Сироїд, лідери всіх депутатських фракцій та груп, декілька голів парламентських комітетів, народні депутати України, керівництво парламентського апарату, вітчизняні політичні експерти. До заходу була прикута увага і української, і зарубіжної преси.
Після церемонії відкриття відбулися «панельні дискусії», присвячені різним темам — від адміністративної реформи та реформи українського парламенту, ролі політичних партій, бюджетного процесу до відносин між гілками влади та відкритості й прозорості влади. Досягнення позитивних зрушень у всіх цих сферах є передумовою для запровадження безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом. Ось чому до українським проблем прикута увага європейської спільноти на такому високому рівні. Окрім того, Європа зацікавлена у стабільності в сусідній українській державі у зв’язку з агресією Російської Федерації. Такий захід проводився у Європарламенті вперше: досі жодна країна не була удостоєна такої уваги.
Перезавантажитися і рухатися далі
Під час «Українського тижня» було презентовано унікальний проект — спільний План дій Верховної Ради та Європейського Парламенту щодо внутрішньої реформи українського парламенту, який було розроблено з урахуванням рекомендацій Місії Європарламенту з оцінки потреб на чолі з його колишнім головою Петом Коксом.
«Упровадження внутрішньої реформи Верховної Ради України має забезпечити нову якість усіх процесів, які відбуваються в парламенті», — заявив Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман під час дискусії високого рівня «Роль парламенту і політичних партій: на шляху до культури діалогу, компромісу та досягнення компромісу».
При цьому глава парламенту наголосив, що дуже важливо побудувати всередині українського парламенту якісний діалог, міжпартійну та міжфракційну взаємодію, між опозицією і коаліцією. І визнав, що це завдання — амбітне.
Виконання звіту Місії Європарламенту з оцінки потреб П. Кокса -завдання не з легких. Європарламентарії рекомендують українському парламенту скоротити кількість парламентських комітетів (а, отже, — вгамувати амбіції багатьох політиків, які претендують на керівні посади). Хоча в багатьох європейських парламентах посади голів комітетів не вважаються настільки «ласими», як у нашій Верховній Раді. Більше того, у деяких парламентах навіть Голову обирають щопівроку з-поміж представників різних політичних сил. Серед пропозицій Місії також розробка Кодексу поведінки народних депутатів, надання права головуючому видаляти депутатів із сесійної зали за «непарламентську» поведінку, збільшення публічності, прозорості та відкритості усіх процесів, що відбуваються у парламенті (а як же тоді кулуарні домовленості?). Відтак задуматися справді є над чим. І досвід європейських парламентів може стати корисним.
Характеризуючи сучасну політичну кризу, глава парламенту зауважив, що вона сприймається більшістю фракцій Верховної Ради не як «кінцева зупинка», а як можливість проаналізувати все зроблене, у тому числі й помилки. «Зробити висновки, перезавантажитися і рухатися далі», — сказав В. Гройсман.
Голова Верховної Ради також наголосив на необхідності відновлення парламентського контролю та створення належних умов для законотворчості. «Все це має бути запорукою якісних рішень, які забезпечать більш швидкі, якісні реформи в нашій країні», — підкреслив В. Гройсман.
Влада має виправдати очікування громадян
Парламентський комітет асоціації між Україною та Європейським Союзом закликав усі реформаторські сили України знайти порозуміння, зосередити зусилля на пошуку виходу з політичної ситуації, що склалася, та продовжити реформування країни.
Про це йдеться у спільному комюніке Бюро Парламентського комітету асоціації Україна — ЄС, оприлюдненому в Брюсселі в рамках «Українського тижня» після завершення засідання під спільним головуванням Андрєя Пленковича з боку Європейського Парламенту та Остапа Семерака з боку Верховної Ради України. У комюніке, зокрема, наголошується, що сьогодні на українську владу покладається історичне завдання всеосяжного реформування країни, що відповідає високим очікуванням її громадян. Крім того, автори комюніке вітають процес реформування України, що триває, а також імплементацію Угоди про асоціацію, незважаючи на складну безпекову ситуацію, спричинену російською агресією.
«Це включає в себе, перш за все, викорінення корупції, деолігархізацію суспільства і реформування системи судочинства», — йдеться в заяві.
Члени ПКА так само підтвердили свою «однозначну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів» та закликали Російську Федерацію «припинити окупацію Криму та агресію на сході України», виконати зобов’язання в рамках Мінських домовленостей.
При цьому у заяві окремо сказано про санкції щодо Росії: «Обмежувальні заходи, введені Європейським Союзом щодо Росії, повинні залишатися в силі доти, доки дух і буква Мінських домовленостей не будуть повною мірою імплементовані».
Водночас європарламентарії знову «з прикрістю констатували погіршення безпекової та гуманітарної ситуації, у зв’язку із російською агресією на Донбасі», і висловили «глибоку стурбованість з приводу порушень прав людини в окупованому Росією Криму».
Співпраця парламенту та суспільства
Під час дискусій у рамках «Українського тижня» обговорювалися можливості для більш плідної співпраці між українським громадянським суспільством та Верховною Радою.
Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Остап Семерак (фракція «Народний фронт») нагадав, що угодою про Асоціацію України з ЄС передбачено створення платформи громадянського суспільства задля сприяння гармонізації українського законодавства з європейським. За словами депутата, парламентський комітет уже співпрацює з майже тридцятьма незалежними експертами.
Однак голова Комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції Ірина Геращенко (фракція Блоку Петра Порошенка) вважає цю роботу недостатньою. Вона також наголосила на важливості експертизи законопроектів на їх відповідність нормам ЄС.
«Ми не маємо експертів з питань гармонізації законодавства України з нормами законодавства ЄС. В уряді немає відповідної структури, а в парламенті — «вал» законопроектів, на розгляд яких фізично не вистачає часу», — зазначила народний депутат. І. Геращенко вважає неправильним, коли питання відповідності законопроектів європейським стандартам перебуває «на п’ятому плані уваги».
Голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань бюджету Іван Крулько (фракція «Батьківщина») під час свого виступу на дискусії звернув увагу присутніх на те, що адаптація українського законодавства є питанням внутрішньої, а не зовнішньої політики. «Цим мають займатися всі міністерства, крім МЗС», — вважає депутат. І. Крулько запропонував Комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції скористатися досвідом Польщі — щоб будь-який парламентський комітет міг би виступати як експерт з питань гармонізації тих чи інших законопроектів згідно із предметами відання комітетів.
Член Комітету Верховної Ради з питань правової політики Олександр Черненко (фракція Блоку Петра Порошенка) серед позитивних досягнень назвав те, що в Україні вже сформовано професійний пул громадських експертів у галузі виборчого права, встановлено гендерні норми в парламенті. За словами депутата, усе це — результат впливу і тиску громадянського суспільства. Водночас не завжди ініціативи громадянського суспільства знаходять підтримку в парламенті. Особливо складно знайти компроміс у питаннях виборчого законодавства, яке лідери політичних партій розглядають із урахуванням власних інтересів.
Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу Олександр Домбровський (фракція Блоку Петра Порошенка) під час дискусії у Європарламенті наголосив на важливості реформування енергетичної галузі. Він звернув увагу на те, що в енергетичному законодавстві нам необхідно змінити десятки законодавчих актів. Депутат визнав, що реформа в енергетичній сфері проходить особливо болісно для громадян нашої держави і закликав європейських колег до підтримки: «Будь-яка реформа потребує жертв. Наразі Україна має жертви у вигляді зниження рівня життя людей, збільшення курсу валют. Ми потребуємо підтримки європейських колег, ця підтримка має бути більш гнучкою», — заявив О. Домбровський.
Голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич (фракція «Народний фронт») під час «Українського тижня» привернула увагу до проблеми, як пояснити суспільству непопулярні рішення. Вона відзначила, що у сфері освіти є багато ініціатив, які висуває суспільство. Адже у кожного в родині є хтось, хто перебуває у цій системі. Л. Гриневич поінформувала, що український парламент працює над новою редакцією закону про освіту, вже прийнято закон про вищу освіту. У розробці цих законопроектів допомагали міжнародні експерти. Однак, як зауважила депутат, у сфері освіти є непопулярні рішення, які треба пояснити і донести суспільству. «Необхідно знайти порозуміння і консенсус між громадянським суспільством і парламентом, — сказала Л. Гриневич. — І наступна стадія — як ці рішення, які інколи важко сприймаються суспільством, пояснити».
Розбити міфи та стереотипи
Під час «Українського тижня» відбулося й чимало зустрічей народних депутатів з європейськими парламентаріями. Приміром, про одну з них розповіла Ірина Геращенко на своїй сторінці у Фейсбуці:
«За нашою ініціативою в рамках «Українського тижня» зустрілися з депутатами Європарламенту від Нідерландів. Примітно, що інтерес до цієї зустрічі проявили представники різних партій — як друзів України, так і тих, хто виступає різко проти Угоди про асоціацію, вважає, що це не на часі», — зазначила парламентарій.
«Говорили, звичайно, про референдум. За словами нідерландських політиків, на сьогодні 39% населення не знають про референдум, але, за їхніми прогнозами, ближче до 6 квітня ситуація зміниться, і явка може бути несподіваною. Всі без винятку партії серйозно ставляться до референдуму, бо усвідомлюють, що, по суті, це є замір суспільної думки щодо євроскептиків», — написала Ірина Геращенко.
Депутат констатувала: «На сьогодні противники ратифікації Угоди працюють більш активно, краще мобілізували свій електорат. Тож нам потрібно в цей місяць використати всі можливості і розбити ті міфи і стереотипи, що їх запускають прихильники кампанії «НІ Угоді». Говорили з нідерландськими колегами про мобілізацію кампанії «ТАК Угоді».
Відкритість процесів і процедур
Одним із кроків до подальшої відкритості та прозорості парламенту має стати створення електронного парламенту (Е-парламент), який покликаний активізувати діалог між парламентом та суспільством, а також електронне декларування, наголошували учасники «Українського тижня» у Брюсселі.
Голова підкомітету з питань євроатлантичного співробітництва та євроінтеграції Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Світлана Заліщук (фракція Блоку Петра Порошенка) під час панельної дискусії на тему «Відкритість, прозорість та підзвітність: представницька роль парламенту» нагадала, що саме за це стояли люди на Майдані: за оновлення українського суспільства, за відкритість і підзвітність влади.
У свою чергу, представники Європейського Парламенту наголошували на тому, що, окрім ухвалення законодавчих актів та бюджету, а також нагляду за виконавчою гілкою влади, парламентарії повинні постійно та відкрито взаємодіяти з громадянським суспільством і бути йому підзвітними за сприяння ЗМІ. Це дасть громадянам можливість бути почутими та впливати на прийняття відповідних рішень. Важливу роль у цьому процесі мають відігравати громадські організації.
Новітні інноваційні технології, наголошували учасники дискусії, дозволять не лише спростити законодавчий процес у парламенті, а й залучати громадян до законотворення. Європарламентарії позитивно оцінили технічні новації, які вже впроваджує Верховна Рада України задля відкритості процедур.
Водночас народний депутат Борис Тарасюк (фракція «Батьківщина») звернув увагу на те, що заробітна плата українського парламентарія становить приблизно 160 євро на місяць, що, за його словами, «недостатньо для утримання родини, і є передумовою корупційних дій».
Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк (фракція Радикальної партії) наголосив: щоб мати в Україні потужний уряд, важливо інформувати суспільство про дії влади. «Парламент має бути не лише сильніший, а й більш відкритий, прозорий і підзвітний. Ми підтримуємо висновки пана Кокса і вважаємо їх своєчасними, — сказав він. — Вони можуть по-справжньому об’єднати український парламент і допоможуть розв’язати кризу українського парламенту».
Окремою темою для дискусії була модернізація роботи парламентського апарату. Виконуючий обов’язки керівника апарату Верховної Ради України та співголова панельної дискусії «Адміністративна реформа і роль потужного і незалежного секретаріату» Володимир Слишинський розповів, що перед парламентським апаратом стоїть завдання — розбудувати інституційну спроможність Верховної Ради України. «Ми сьогодні працюємо у напрямку посилення ролі апарату Верховної Ради, над його реформуванням, аби підняти довіру нашого населення до Верховної Ради України, оскільки ми розуміємо, що чим більше рівень довіри до Верховної Ради, тим більш стабільна ситуація в нашому суспільстві, — сказав В. Слишинський. — Безумовно, це може бути лише тоді, коли сильна Конституція». За його словами, у Верховній Раді вже проваджено багато новітніх інформаційних технологій, зокрема, електронний протокол, функціонують сайти профільних парламентських комітетів, на сайті Верховної Ради є розділ «Електронні петиції».
Керівник юридичного управління Верховної Ради Михайло Теплюк наголосив на потребі створення Експертно-дослідницького центру, який має бути спрямований на аналітичну роботу щодо національного законодавства.
Він також запропонував змінити правила реєстрації законопроектів, удосконаливши регламентні норми, щоб не реєструвати неякісні законопроекти.
Заступник керівника апарату з питань комунікаційного забезпечення роботи Верховної Ради Микола Шевчук звернув увагу на те, що тактика і стратегія інформаційної складової у парламенті не змінювалася практично 10 років. «Сьогодні ці зміни на часі. Нам треба відродити довіру до парламенту», — сказав М. Шевчук. За його словами, працівники інформаційних підрозділів почали втілювати нові технології у процесі комунікації з суспільством — це, зокрема, активна присутність у соціальних мережах. За словами М. Шевчука, напрацьовується і новий амбітний проект «Нова рада», до якого мають намір залучити іноземних фахівців.
Подвоїти зусилля, щоб допомогти Україні
Під час підсумкової частини «Українського тижня» у Брюсселі було висловлено рекомендації представникам Верховної Ради щодо подальшого реформування вищого законодавчого органу в нашій державі та подальшої допомоги Україні з боку Європарламенту. Лейтмотивом «Українського тижня» у Брюсселі стало підписання Угоди про співпрацю в адміністративній сфері між Загальним секретаріатом Європейського Парламенту та апаратом Верховної Ради України. Така угода є унікальною, бо в Європарламенті її підписано вперше.
Перед підписанням угоди голова Місії Європарламенту, колишній Президент Європейського Парламенту Пет Кокс, зокрема, наголосив на тому, що інституції Європейського Союзу мають «перезарядити батарейки» — переосмислити концепцію допомоги Україні з тим, щоб надати вам більш ефективно. П. Кокс звернувся до міжнародних партнерів, до національних парламентів та до урядових організацій із закликом «асистувати і подвоїти зусилля для допомоги Україні і дати необхідні ресурси».
«Ми спільно вчимося. І тепер настав час розробити спільні рекомендації, щоб більшість наших колег в Україні могла все те, що ми напрацювали тут, опанувати, осмислити і втілити в життя», — сказав П. Кокс.
Провідник програми Європарламенту з парламентської підтримки і розвитку спроможностей Верховної Ради України, голова делегації Європейського Парламенту у Парламентському комітеті асоціації Україна—ЄС Андрєй Пленкович назвав підписання Угоди «дуже важливим сигналом» для європейської стабільності, для європейських цінностей і також для того, щоб продемонструвати солідарність Європейського Союзу щодо України, яка чітко зробила свій вибір.
Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман у заключному виступі під час «Українського тижня» у Брюсселі підкреслив, що Верховна Рада має стати органом влади, з якого почнеться інституційне відновлення української держави. Він зазначив, що «Український тиждень» дав можливість побудувати такі «канали зв’язку» між парламентаріями України та Європи, яких досі не було.
«Перед нашою країною стоять величезні виклики — і як зовнішні, з точки зору нашої безпеки та відновлення територіальної цілісності, так і внутрішні, — сказав В Гройсман. — Проблеми зовнішньої політики, пов’язані з агресією, так і у внутрішній сфері — пов’язані з економікою, реформою судової системи, формуванням ефективних механізмів боротьби з корупцією. Нам треба чітко визначити завдання, які стоять перед нами, і провести чітку діагностику, що конкретно в кожній сфері нам треба змінити».
Голова Верховної Ради наголосив: «Перед нами стоять глобальні завдання — реформування національної економіки, оборонної сфери, маємо привести судову систему до того рівня, коли вона отримає величезну довіру, реформу державної служби, далі проводити децентралізацію, розвивати демократію. Але результат цих реформ залежить від нашої професійності, нашої спроможності».
В. Гройсман наголосив, що неможливо проводити нові реформи та адекватно реагувати на нові виклики старими інструментами, старими системами, старими правилами. «Ось у цьому і є сутність того, що іноді вибираємо хибний шлях, — сказав він. — Низька якість рішень поглиблює розчарування у суспільстві». При цьому глава парламенту також висловив думку, що законодавча влада має змінити систему і у виконавчій владі, і в судовій. «А для того маємо бути професійними, якісними і сучасними», — підкреслив він.
За чий кошт полетіли до Брюсселя
Під час «Українського тижня» у вітчизняних ЗМІ та з боку політиків, котрі не потрапили до складу офіційної делегації українського парламенту, лунало багато нарікань і докорів, мовляв, навіщо стільки депутатів полетіли до Брюсселя за державний кошт, у той час як у країні — економічна криза.
Прес-секретар Голови Верховної Ради Дмитро Столярчук на своїй сторінці у Фейсбуці пояснив, що поїздка українських депутатів до Брюсселя на «Український тиждень» жодним чином не відбилася на українському бюджеті.
«Переліт рейсовим літаком і проживання парламентаріїв було здійснено коштом Європейського Парламенту, — повідомив Д. Столярчук. — Брюссель докладає чимало зусиль для популяризації і просування європейських цінностей. Одна з стратегій — запрошувати до себе у гості. ЄП (Європарламент. — Ред.) приймає у себе майже 250 тисяч відвідувачів на рік і витрачає на ці цілі приблизно 40 млн. євро. Зокрема, кожний з 750 європарламентаріїв має право запросити до ЄП 110 відвідувачів, поїздка яких повністю фінансується Європарламентом. З огляду на ці цифри, гадаю, що візит української делегації не став також й ударом по бюджету Європарламенту. Разом з тим українські депутати й їх європейські колеги вчора були єдині в тому, що в стінах Європейського Парламенту вдалося організувати яскраву і корисну для майбутнього України подію». При цьому прес-секретар глави парламенту додав, що українські експерти поїхали до Брюсселю тим більше не за державні кошти.
Дослівно
Голова Верховної Ради України Володимир ГРОЙСМАН:
— Суспільство розчароване чи не відчуває цих реформ не тому, що вони не проводяться. А, можливо, треба поставити собі запитання — чи правильно ми визначили те, що потрібно зробити? Чи правильно реагуємо на запити у суспільстві? Чи професійно вибудовуємо шлях, який виведе нас із того чи іншого кризового явища? І тут є запитання.
Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман та Європейський комісар з питань сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Хан.
Президент Комітету Регіонів Європейського Союзу М.Марккула.
Президент Європейської народної партії Ж.Доль.
Зустріч Голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана з головою політичної групи «Прогресивний альянс соціалістів і демократів в ЄП» Дж. Пітелла.
Зустріч Голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана з Віце-президентом Європейської комісії з питань євро і соціального діалогу В. Домбровскісом.
Народний депутат України Борис Тарасюк, засновник Української правничої фундації, заступник члена Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) Сергій Головатий під час дискусії високого рівня «Роль парламенту і політичних партій: на шляху до культури діалогу, компромісу та досягнення консенсусу».
Члени української делегації під час підсумкової частини конференції.
Керівник депутатської групи «Воля народу» Ярослав Москаленко, голова комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко, директор парламентського телеканалу «Рада» Володимир Лех, народний депутат Світлана Заліщук, голова фракції «Народний фронт» Максим Бурбак під час інтерв’ю.
Народний депутат України Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк під час інтерв’ю.
Заступник керівника апарату з питань комунікаційного забезпечення роботи Верховної Ради Микола Шевчук (на передньому плані праворуч).
Голова комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко (ліворуч), колишній депутат Європейського Парламенту Марек Сівець, народний депутат України Вікторія Пташник під час флешмобу на підтримку українських політв’язнів у Росії.
Фоторепортаж із Брюсселя Анастасії СИРОТКІНОЇ.
