Вітер не бере тут великих пауз

Не минуло й півроку, як через Краснодон провезли першу турбіну майбутнього вітропарку, а Луганщина вже реально претендує називатися областю із системою вітроенергетики, що розбудовується. Сьогодні тільки один Краснодонський вітропарк представляють десять установок, здатних виробляти до 25 мегаватів на годину. Згодом кількість вітряків тут збільшиться до 170, крім того, на повну міць запрацюють Лутугинський та Антрацитівський майданчики, і тоді Луганщина здобуде потужне джерело додаткового енергопродукту. За прогнозними розрахунками директора керуючої компанії ТОВ «Вітряні парки України» Владислава Єременка, реалізація цих трьох проектів дасть змогу додатково генерувати на території області понад 2,1 мільярда ГВт/годину електроенергії на рік. Антрацитівський, Краснодонський, Лутугинський райони та прилеглі території буде повністю забезпечено електроенергією. Створення вітропарку вважають у Луганську найуспішнішим реальним інвестиційним проектом минулого року. Багато в чому він став можливий завдяки правильній стратегії компанії «Вітряні парки України». Тут упевнені, що Україна має потужні ресурси вітряної енергетики, котрі перевищують навіть можливості більшості країн. Правильне їх використання може забезпечити Україні щорічне вироблення до 48 мільярдів кВт/год. електроенергії з одночасною економією 18 мільярдів кубометрів природного газу.

Компанію «Вітряні парки України» створено в 2009 році, у Луганськ вона зайшла, маючи достатній досвід. І в цьому сенсі, можна сказати, Луганщині пощастило. Якщо, наприклад, порівнювати турбіни, встановлені деякий час тому (1996—2004 роки) в Новоазовську, з тими, що вже запрацювали під Краснодоном, то останні більш сучасні, потужніші. Це техніка високого європейського рівня, здатна виробляти до 2,5 мегавата. А проект створення вітропарку в Антрацитівському районі припускає встановлення машин ще потужніших. Загалом у три проекти в Луганській області компанія вже вклала понад півтора мільярда гривень і продовжує розбудовувати цей напрям. У процесі роботи виникають нові пропозиції, ідеї. Тому не можна виключати, що трьома парками в області не обмежаться і згодом з’являться нові проекти з виробництва вітроенергетики в північних районах області — біля Сєверодонецька, Рубіжного, Лисичанська, які мають енергоємне промислове виробництво.

Чи мріяла коли-небудь Луганщина про використання вітру як альтернативного джерела електроенергії? У великих масштабах ця ініціатива тривалий час не проявлялася, але спроби окремих ентузіастів використовувати силу вітру для розвитку свого бізнесу мали місце. На жаль, вони не увінчалися успіхом. Вітряки були примітивні, непрофесійні й не-економічні. Серйозно про вітроенергетику в області почали думати кілька років тому. Зі своєю ідеєю й по допомогу керівник області Володимир Пристюк звернувся до «Вітряних парків України». Контакт відбувся. Варто зазначити, що влада регіону була доволі зацікавлена у здійсненні цього проекту, тому сприяла у всьому, де потрібна була її допомога. Зокрема, у гранично короткий час оформили всі документи з організації вітропарку (земля, комунікації тощо)

Робота почалася з дослідження можливостей природи регіону. На підставі вимірів було складено звіт, який показав, що в районах Краснодона, Лутугиного та Антрацита дують найсильніші вітри, до того ж потужніші, ніж, скажімо, в Миколаївській області. Їх максимальний порив сягав 18 м/сек, а це просто чудові умови для максимальної продуктивності агрегату. І, крім того, в названих районах є землі, не пристосовані під сільгоспвиробництво, які можна використовувати під вітропарк.

Десять агрегатів у Краснодонському районі виробляють сьогодні 25 мегаватів на годину. Максимум, що вони можуть дати, — це 600 мегаватів на добу. Багато це чи мало? Запорізький алюмінієвий комбінат свого часу споживав 320 мегаватів на годину — це встановлена потужність. Дніпровська гідроелектростанція — дві її черги — виробляє 1300 мегаватів на годину. З одного боку, 25 мегаватів на годину — це, здавалося б, небагато, але допомога системі є, вона очевидна. З другого боку, адже це тільки початок. Луганська вітроенергетика буде розбудовуватися, отже, обсяг продукції розширюватиметься. Проектна потужність усіх трьох майданчиків першої черги — 77 мегаватів. Отриманий продукт Луганщина передає держпідприємству «Енергоринок», яке балансує всю вироблену в Україні електроенергію, а регіональне ЛЕО виконує роль передавальної компанії. Керівники «Вітряних парків України» стверджують, що не становлять конкуренції на ринку електроенергії, маючи іншу специфіку. «Наше устаткування високого європейського класу, яке повністю працює в автоматичному режимі й управляється дистанційно», — заявляють вони.

На користь створення вітропарків на Луганщині свідчить не тільки можливість отримувати додатковий енергопродукт, а й інші переваги. Наприклад, на час реалізації проекту задіяно виробничу й будівельну базу регіону, а це дає змогу створити нові робочі місця, збільшити обсяги підрядних робіт і надходження в бюджети всіх рівнів.

— Окрім цього, ми здійснюємо реконструкції місцевих електропідстанцій, — розповідає директор Луганського вітропарку Олександр Беккерман. — У Краснодоні ці роботи вже завершили й нині займаємося реконструкцією підстанцій у Лутугинському районі. Це необхідно для нашого приєднання до загальної системи енергопостачання згідно з технічними умовами. Реконструкція припускає заміну релейного захисту та автоматики, частини високовольтного обладнання. Це поліпшує технічне оснащення підстанцій і підвищує безаварійність їх роботи. А ми в цьому дуже зацікавлені, оскільки отримуємо можливість працювати безперебійно. Реконструкцію, до речі, здійснюємо власним коштом. По суті, це довгостроковий інвестиційний проект. Кошти повинні до нас повернутися протягом 5—6 років.

На користь вітроустановки свідчить ще й  той немаловажний факт, що вона безпечна. У цьому переконують екологічні звіти й... відсутність усіляких огороджень на території вітряків. Сюди може прийти будь-яка людина, що побажала роздивитися ближче незвичайні велетенські конструкції. Заборони немає, тому що немає небезпеки. Більше того, деякі мешканці найближчих населених пунктів навіть облюбували дорогу, прокладену територією парку для сервісного обслуговування агрегатів, і активно нею користуються

Робота агрегатів цілком залежить від сили вітру. За його відсутності, на жаль, виробіток може впасти до нуля. Наприклад, на повну потужність Краснодонський вітропарк вийшов у середині жовтня 2013-го й практично до січня працював у хорошому режимі повного завантаження. Але на початку першого місяця нового року вітри були незначні, тож довелося працювати з мінімальним виробітком. А загалом дослідження показали, що вітри, як правило, великих пауз на Луганщині не беруть.

Луганськ.