Провести структурну реформу парламенту, доопрацювати і прийняти закон про електронні декларації, передбачити в Регламенті Верховної Ради відповідальність депутатів за прогули та бійки, зробити діяльність вищого законодавчого органу прозорішою і відкритішою — з таким «домашнім завданням» повернулася до Києва українська парламентська делегація з Брюсселю після «Українського тижня» в Європейському Парламенті.
Усі «поради» та рекомендації від європейських парламентаріїв — то не просто дружній жест українським колегам. Адже більшість із цих вимог є передумовою запровадження безвізового режиму між Україною та країнами ЄС.
«Домашнє завдання» для депутатів
Голова Верховної Ради України Володимир ГРОЙСМАН, коментуючи в ефірі одного з українських телеканалів підсумки «Українського тижня», зауважив, що для безвізового режиму залишилася «технічна робота» — виправити технічні помилки в законодавстві, допущені як попереднім, так і нинішнім складом парламенту. Наприклад, щодо електронних декларацій для високопосадовців. В. Гройсман пояснив це так: за прийнятим законом чиновник має задекларувати не лише своє майно, а й майно брата чи сестри, навіть якщо вони живуть в іншому місті чи в іншій країні. І якщо чиновник задекларує це неправильно, може отримати два роки тюрми. Глава парламенту відзначив, що той, хто ухиляється від декларування власного майна, якщо воно записано на когось іншого, має нести кримінальну відповідальність. Однак це не повинно нагадувати радянський підхід, коли «всіх треба підвісити, а потім з кожним розправлятися». Фактично для безвізового режиму залишилося прийняти два рішення, зазначив В. Гройсман, — поправки до закону про електронне декларування і створення Національного агентства із запобігання корупції, яке має сформувати уряд.
В. Гройсман заявив, що на всіх зустрічах високого рівня його запевнили: безвізовий режим буде. І незалежно від розгляду цього питання для Грузії (спочатку в ЄС хотіли розглядати водночас питання про надання безвізового режиму для України та Грузії, а потім їх відокремили). «У 2016 році безвізовий режим буде. Мене запевнили і в Єврокомісії, і в Європарламенті, і є повне розуміння», — сказав глава парламенту, додавши, що зробить усе від нього залежне, щоб швидко розглянути ті питання, які ще залишилися.
Характеризуючи реформу українського парламенту, В. Гройсман наголосив, що Верховна Рада має реформувати не тільки себе, а й Кабмін і судову гілку влади. А в парламенті має бути публічна, професійна експертиза законопроектів. Серед 52 рекомендацій від Європарламенту — дисципліна в залі, проходження закону через усі законодавчі процедури, публічна діяльність парламенту, впровадження інформаційних технологій, оптимізація системи управління.
«Одразу після повернення ми розпочнемо підготовку постанови з конкретним планом наших дій, яка визначить конкретний план дій із чіткими завданнями і термінами, — написав В. Гройсман на своїй сторінці у Фейсбуці. — Упевнений, що з реформи Верховної Ради розпочнеться відродження інституційної спроможності українських державних структур».
Втоми від України немає
Народні депутати, члени української парламентської делегації, також високо оцінили результати «Українського тижня» в Європарламенті.
«Головне наше відчуття — що немає втоми від України, — наголосила заступник Голови Верховної Ради Оксана СИРОЇД. — Для імплементації рішень за рекомендаціями Місії Пета Кокса потрібна буде підтримка не лише парламенту, а й Президента та уряду». Щодо зміни уряду О. Сироїд зазначила, що «не може уряд повставати проти парламенту». «Це неприродно, це ніби діти повстають проти батьків, парламент повинен контролювати, як витрачаються народні гроші. Тому формування нового уряду — це та точка, з якої ми можемо почати нову практику взаємодії», — наголосила заступник глави парламенту.
Голова фракції «Блок Петра Порошенка» Юрій ЛУЦЕНКО на своїй сторінці у Фейсбуці так підсумував результати «Українського тижня» в Європарламенті. «Закриті зустрічі з керівництвом Європарламенту та Єврокомісії були дуже відверті. 1. Європа в шоці від мільйона сирійських біженців. Говорити про безвізовий режим для воюючої країни в таких умовах — не популярно. 2. Голландські політики вимагають зупинити всі процедури до завершення референдуму щодо безвізового режиму для України. 3. Європейський бізнес втомився від санкцій щодо Росії і в умовах економічного спаду підтримує запущене Путіним гасло «Санкції б’ють не по Путіну, а по простих людях». 4. Корупція і олігархія в Україні не подолані. 5. Неможливо домовлятися про стратегію з країною, де уряд втратив підтримку парламентської більшості. 6. У законі про електронне декларування треба скасувати звуження осіб, що підпадають під контроль. А також — доформувати НАЗК. Висновок: ми маємо два тижні для формування нової коаліції, нового технократичного уряду, голосування за поправку в законі. У наступні 2—3 місяці уряд має усунути всіх партійних та олігархічних ставлеників із найкрупніших державних монополій, покінчити із «смотрящими» на митниці та зробити інші видимі антикорупційні кроки. Інакше — фіаско. Брюссель сльозам не вірить».
Реакція «Народного фронту» не забарилася. Голова української частини парламентського комітету асоціації Україна—ЄС, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Остап СЕМЕРАК, коментуючи висловлювання голови фракції БПП Юрія Луценка, написав на своїй сторінці у Фейсбуці: «Європейський Союз підтримує український уряд і закликає припинити чвари в парламентській коаліції. Брюссель, Юрію Луценко, не вірить сльозам. Цілком погоджуюся. А ще Брюссель не любить маніпуляцій. Більше того: в Європі не мають справ із політиками, які дозволяють собі перекручування суті». Остап Семерак стверджує, що під час зустрічей у Брюсселі «уряд отримав підтримку». «Чвари в коаліції мають припинитися. Це непристойно і, врешті-решт, шкодить не уряду, а країні. Бо іншої конфігурації існуючої коаліції не існує», — наголосив Семерак. Коментуючи заяви Луценка про необхідність «терміново створити технократичний уряд», О. Семерак зауважив, що в історії немає прикладів, коли прорив здійснювали технократичні уряди. «Прориви здійснюють відчайдухи, котрі не зважають на рейтинг і на власне майбутнє», — підкреслив Остап Семерак.
«Європа зрозуміла через наші відверті розмови, що вона не повинна втомлюватися від України, бо Україна захищає Європейський Союз і його цінності у прямому і переносному значенні цього слова, — сказав глава депутатської фракції «Самопоміч» Олег БЕРЕЗЮК. — Європа має втомлюватися від російської пропозиції третьої світової війни в дуже гібридний спосіб. Ми відчуваємо, що саме ці зміни настроїв відбуваються в Європі». Водночас О. Березюк висловився за зміну уряду: «Ми повинні змінити уряд. Уряд має понести покарання за неякісний бюджет країни, повинні змінити Генерального прокурора за непроведення антикорупційної діяльності, змінити Центральну виборчу комісію як покарання за всі попередні фальсифікації на виборах. І головне — об’єднатися навколо також неполітичного питання, але глибоко важливого і водночас глибоко політичного — це зміни виборчої системи». Новий виборчий закон, за словами О. Березюка, має бути на пропорційній основі, за відкритими списками, що означатиме: олігархи матимуть менше можливості купувати голоси на виборах.
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій РИБАЛКА (фракція Радикальної партії) зауважив, що деякі пропозиції європейських екс-пертів щодо реформування парламенту збігаються із пропозиціями фракції. Зокрема, зменшити кількість комітетів Верхової Ради, чітко виписати права опозиції, жорстко регламентувати формування порядку денного, щоб усі фракції мали свої квоти, жорстка заборона голосувати «за себе і за сусіда», покарання винних у бійках. «Сподіваємося, що ці рекомендації та наші власні напрацювання найшвидше зможемо імплементувати на законодавчому рівні, адже нас справді не влаштовує ситуація», — зауважив С. Рибалка.
Європейські колеги наголошували на важливості здійснення парламентського контролю, який змушує виконавчу владу бути більш ефективною, — зазначив народний депутат від Опозиційного блоку Юрій ПАВЛЕНКО. Водночас він наголосив, що відсутність закону про опозицію не дає можливості називати український парламент європейським. «Сподіваюся, дискусія в Європарламенті надала необхідні знання українським парламентаріям і закон про опозицію в українському парламенті буде ухвалено», — сказав депутат.
Виконувати «домашні завдання» народним депутатам доведеться з 15 березня, коли парламент має зібратися на наступне пленарне засідання.