Як знайти компроміс між владою і бізнесом? Як обстояти свої законні інтереси і де одержати слушну пораду? Ці й інші питання спільно вирішують керівники великих підприємств, які об’єдналися в Асоціацію платників податків України.


29 лютого пройшли позачергові збори Територіального відділення Всеукраїнської організації асоціації в м. Києві, на якому було обрано нового голову — кандидата юридичних наук, бізнесмена зі стажем Павла Павловича ПОГИБУ (на знімку). Про шляхи розвитку бізнесу в країні Павло Павлович розповів «Голосу України»:

 

 

— Такі асоціації є в усьому світі. Ділові люди консолідуються, щоб вести діалог із владою й брати участь у створенні законів, адаптованих під ведення бізнесу. Адже дуже часто закони ухвалюють теоретики, а на практиці все по-іншому. Представники асоціації пропонують своє бачення у вирішенні одних або других питань. Завдяки таким переговорам у багатьох регіонах України вже створено погоджувальні комісії з роботи з податковою.

Тепер ми плануємо зробити таке само в Києві. Підприємці стикаються з тим, що підприємство заплатило податок наприкінці місяця, а банк переказав гроші на початку наступного, і в результаті фірмі виставляють штраф за несвоєчасну оплату. Ця проблема з вуст окремих підприємців не сприймалася. І тільки коли асоціація озвучила її в податковій і була створена погоджувальна комісія, справа зрушила з мертвої точки.


Держава повинна діяти спільно з бізнесом, щоб не було конфронтації, як це відбувається сьогодні. Адже завдання-то у всіх одне — наповнення бюджету. Якщо нам дадуть зелене світло, ми зможемо заробляти більше грошей і, відповідно, перераховувати більше податків.


У розвинених країнах малий і середній бізнес забезпечує половину внутрішнього валового продукту. У Європі на таких підприємствах працює 68% зайнятого населення, і вони виробляють 58% ВВП. А в Італії на частку малого й середнього бізнесу припадає 95% від доходу держави. У нас — лише 5—6%...


— З якими труднощами доводиться стикатися?


— На сьогодні проблем у бізнесу — мільйон. Перша — девальвація гривні. Вона становить 193,4% за два роки. Це величезна цифра! Такого немає в жодній країні Європи.


Друга — позахмарні кредитні ставки для бізнесу. Вони зашкалюють за 25—30%, і, відповідно, дозволити собі кредит можуть тільки високорентабельні підприємства. Банківські установи неохоче й вкрай рідко кредитують малий бізнес. У сьогоднішній ситуації їм би самим утриматися на плаву. Тільки за 2014—2015 роки Нацбанк ліквідував понад 60 банків. І, як показує практика, не збирається зупинятися на досягнутому.


Третя — надзвичайна складність в оформленні дозвільних документів. У цивілізованих країнах 90% документації йде в електронному виді. Бізнес має займатися розвитком, а не паперовою тяганиною.


Але головна проблема — у зменшенні купівельної спроможності населення. За останні два роки ВВП упав на 25%! Є «оптимістичні» прогнози економістів: мовляв, цього року ВВП виросте на 1%. Якщо ми будемо йти такими темпами, то знадобиться 25 років, щоб повернутися до рівня 2013-го...


На початку року набула чинності угода з ЄС про зону вільної торгівлі, але вона дуже обмежує можливості українських компаній виходити на ринки Заходу. Європейські ж тепер з легкістю прийдуть до нас і почнуть видавлювати вітчизняні зі свого ж ринку.


Внутрішні умови не кращі. Позахмарні податки для малого й середнього бізнесу, постійні перевірки від контролюючих органів, сотні дозвільних документів. Вдумайтеся тільки: число ліцензійних видів діяльності в сфері будівництва в Україні обчислюється сотнями. Для порівняння: у Польщі в цій сфері ліцензій потребують тільки 6 видів діяльності. І як у таких умовах можна успішно вести бізнес? У результаті в Україні закривається більше компаній, ніж реєструється, а частина просто йде в «тінь». Через що бюджет країни недоотримує мільярди гривень. Рівень тіньової економіки в нас — від 50 до 70%.


— А як на бізнесі позначається АТО?


— Війна і для людей, і для бізнесу — завжди горе. Якщо немає стабільності, то жоден інвестор не вкладатиме гроші — ні українець, ні іноземець. Поки не буде поставлена крапка у війні на сході, наш бізнес не зацвіте пишним квітом. На сьогодні не видно якихось процесів, які позитивно впливали б на розвиток бізнес-структур і зростання ВВП.


— Що ж, на вашу думку, потрібно зробити для бізнесу насамперед?


— Щоб бізнес ефективно працював і справно наповнював бюджет, треба позбавити країну незліченної кількості податків — на прибуток, єдиних... Усе це веде до корупції й відволікає. Чого тільки варте прагнення зберегти ПДВ, який вигідний винятково олігархічним монополіям. Якщо провести ліберальну податкову реформу, то самі підприємці захочуть працювати легально, без страху бути оштрафованими контролюючими службами. Нині ж багато хто йде на цей ризик, бо після сплати всіх податків залишається тільки закривати бізнес.


Світова практика ліберального оподатковування з єдиним для всіх видів підприємницької діяльності податком (наприклад, 6% від загального обороту угоди) стала б оптимальною й в Україні. Крім того, необхідні мораторій на всі фіскальні перевірки протягом 5 років і максимальне спрощення дозвільної системи.


Як казав Генрі Форд, усе можна зробити краще, ніж зроблене дотепер. Не можна зупинятися на досягнутому. Бізнесу потрібно об’єднуватися і йти вперед, а владі — дослухатися до нас. Адже мета в кінцевому підсумку одна: заробляти гроші для себе й країни.


Розмовляла Оксана КАЛУГІНА.