Фестиваль ляльки відбувся у Тернополі. Його вперше організував Музей національної іграшки, що діє на базі дитячої бібліотеки №5. Протягом двох днів лялькарі з багатьох областей України і з Севастополя мали змогу продемонструвати свої витвори.
Яких тільки ляльок не було на фестивалі! Іграшки з тканини, бісеру, глини, паперу, трав, соломи, ниток... Великі і мініатюрні, які відображають традиції різних регіонів, а також казкових і літературних героїв. Від побаченого дух захоплювало не лише у дітей, а й у дорослих.
— У нас також лялькарство розвивається, — розповідає народна майстриня з Дніпродзержинська, вчитель-дефектолог Тетяна Мінченко. — Щоправда, не такими швидкими темпами, як у Тернополі. Ляльки-мотанки виготовляю п’ять років. Багато нового дізналася під час круглого столу, що відбувся в рамках фестивалю, мені цікавий науковий підхід до розвитку лялькарства, використання народних традицій у практиці.
Вихователька дитячого садка з Кривого Рогу Ірина Душная зізнається, що приїхала навчатися, бо наступного навчального року хоче вести гурток народної іграшки.
— Я була на майстер-класах умільців з різних регіонів, почерпнула для себе багато корисного, — каже жінка.
— Ми й не сподівалися, що стільки відомих майстрів з різних регіонів України візьмуть участь у ньому. Такий захід у Тернополі відбувся вперше. А нашому музею у серпні виповниться лише рік, — каже завідувачка бібліотеки і музею Любов Водарська. — Завдяки фестивалю Музей народної іграшки втричі поповнить свої фонди, учасники щедро поділилися своїми роботами. Тішить, що цей древній вид мистецтва нині відроджується і інтерес до нього проявляють не лише діти, а й дорослі.
Фото автора.
Учасники фестивалю — другокласники навчально-виховного комплексу №7 Тернополя.
