Учора в Парижі знову зустрічалася «нормандська четвірка». Тема, анонсована як головна для переговорів, викликала суперечки в українському суспільстві. А окремі заклики від учасників «четвірки» спричинили дискусію: чи не з’явилася на європейських теренах ще одна (крім російської) «паралельна реальність». Адже за кілька днів до зустрічі міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр не тільки закликав якнайшвидше розробити закон про вибори на не підконтрольній Україні частині Донбасу, а й провести їх до липня цього року.
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко не згоден з припущенням «про втрату реальності».
— Можна говорити про інтереси, бажання та ілюзії. Ілюзій у Європі сьогодні однозначно стало менше, — заявив він «Голосу України». — Бажання провести вибори на Донбасі не нове. Його задекларували ще рік тому. Європа втомилася від конфлікту на сході України. Тому намагається знайти швидкий вихід з конфліктної ситуації, підштовхує переговори. Саме завдяки європейцям і з’явилися Мінські угоди. Але зараз у Європі стало менше ілюзій щодо швидкості їх реалізації. Там уже зрозуміли, що не можна ставити кінцеві строки виконання домовленостей.
Ще один реалістичний висновок було зроблено нещодавно, коли Франк-Вальтер Штайнмаєр та його французький колега Жан-Марк Еро відвідали Київ. Вони зрозуміли, що не варто чекати конституційних змін в Україні. Для цього зараз немає передумов. І врешті-решт в ЄС з цим погодилися. Інша річ, що там не можуть відмовитися одразу від усіх бажань і, безумовно, хочуть якомога швидше провести вибори на Донбасі, бо є така ілюзія, що через вибори, як вони думають, можна швидко владнати цей конфлікт. Щоб позбавитися і цієї ілюзії, теж буде потрібен час.
— І як, на вашу думку, діятиме ЄС, збагнувши, що найближчим часом виборів на Донбасі не буде?
— Так, як і раніше. Зустріч «четвірки» — це спроба в черговий раз реанімувати Мінські домовленості. Переговори продовжаться. Будуть намагання розв’язувати хоча б дрібні питання. Угоду зберігатимуть, бо переговори — це краще, ніж війна. Чи будуть зміни в підходах до переговорного процесу, залежатиме від тих, хто «зробив» Мінськ. Я маю на увазі передусім Німеччину. Доля Мінська-2 залежатиме від позиції Ангели Меркель. Але очікувати принципових змін найближчим часом не варто. Як на мене, думати про долю Мінських угод — що далі робити (якщо не буде принципового просування) — почнуть не раніше другої половини цього року.
