Тривалий час мешканці області скаржилися на серйозні проблеми із постачанням скрапленого газу. У населених пунктах, куди не підведено блакитне паливо, балон із газом перетворився на великий дефіцит. Дуже швидко такою ситуацією скористалися спекулянти, котрі пропонували товар за значно вищими цінами. Побутові споживачі намагалися також купувати його на автозаправних станціях. Однак останні операції були незаконними, небезпечними та ще й досить дорогими. А на місцях ніхто не давав чітких відповідей, чому виник дефіцит.
На таке запитання кореспондента тодішній керівник області Василь Ядуха пояснив, що проблема стосується не тільки Хмельниччини, вона існує по всій країні. Але над нею працюють і всі надії, начебто, покладають на нове українське підприємство з виробництва скрапленого газу. І виходило, що, доки воно не запрацює, область (а це стосувалося майже всіх регіонів) мала залишатися на голодному пайку.
Бо за мінімальної норми 2,4 тисячі тонн скрапленого газу Хмельниччина в певні періоди отримувала менше половини.
Проблема була дуже втаємничена, тож не дивно, що на цьому ринку почалися різного роду махінації. Так, восени управління Держслужби боротьби з економічною злочинністю в області повідомило про те, що публічне акціонерне товариство, котрому одне із підприємств краю передало на зберігання вісімсот тонн скрапленого газу комунально-побутового призначення, просто не повернуло його власникові. Тоді правоохоронці оцінили загальний розмір шкоди, заподіяної діями посадових осіб ПАТ, у дев’ять мільйонів гривень. Правоохоронці припускали, що зловмисникам може загрожувати позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.
Утім, після гучних заяв справа, начебто, затихла. Та й не дивно. Адже газові оборудки для багатьох, як тепер з’ясовується, навіть правоохоронних та перевіряючих органів, залишалися втаємниченими.
Про гостроту теми заговорили на одній із перших нарад новопризначеного керівництва краю з директорами промислових підприємств, начальниками управлінь та контролюючих органів. Там представники територіального відділення Антимонопольного комітету дещо привідкрили завісу таємниць.
Так, реалізацію скрапленого газу для потреб населення в області здійснюють ПАТ «Хмельницькгаз» та ПАТ «Шепетівкагаз». Але з травня минулого року в них виникли проблеми під час участі у спеціалізованих аукціонах з продажу скрапленого палива. Газопостачальні підприємства, які акредитовані для заправки газом побутових балонів, мали б здійснювати закупівлі винятково на спеціалізованих аукціонах, що відбувалися на Українській аграрній біржі, а потім ще й на «Першій незалежній біржі». Та під час проведення торгів виробники (а це — ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укргазвидобування») виставляли лоти тільки із значним обсягом скрапленого газу. А місцеві газопостачальні підприємства не могли придбати виставлені на торгах обсяги. Тому претендентами на купівлю таких поставок за пільговою ціною ставали лише кілька суб’єктів господарювання, які володіли великими обіговими коштами.
Створений штучно дефіцит призвів до підвищення вартості палива. В результаті вже на початку року офіційна ціна зросла на 23 відсотки і становила 172 гривні за балон.
Однак і за такими розцінками газ неможливо було купити. Мешканцям глухих сіл доводилося віддавати майже триста гривень за балон ділкам, що пропонували свої послуги.
Як тепер стало відомо, компанії групи «СЄПЕК», президентом якої був наближений до Віктора Януковича Сергій Курченко, скуповували фактично весь обсяг скрапленого газу на аукціонах. Нині Генеральна прокуратура України підозрює його в розкраданні коштів ПАТ «Укргазвидобування» і оголосила в розшук.
