У німецьких ЗМІ час від часу з’являється інформація про наміри і пропозиції політиків щодо модернізації України. От і одне з останніх обговорюваних повідомлень: член правлячої коаліції і голова Німецько-української парламентської групи в Бундестазі, відомий своєю проукраїнською позицією, Карл-Георг Вельман пропонує надати Україні сучасний аналог «плану Маршалла», за допомогою якого США перебудували Європу після Другої світової війни.
Також Україна потребує іншої предметної допомоги, вважає Вельман. Він повідомив про ще один якісний крок у контексті доповнення до Угоди України про асоціацію з Євросоюзом. Ідеться про розробку разом з українцями нової стратегії стабілізації і розвитку України, для чого будуть задіяні ще більші фінансові й політичні зусилля. Щоправда, пан Вельман зауважив: його ідея не є частиною офіційної політики Берліна.
Власний кореспондент «Голосу України» у Німеччині попросила прокоментувати наміри пана Вельмана стосовно надання Україні нового варіанта «плану Маршалла» політолога Інну Мельниковську (на знімку).
— Заявлений паном Вельманом «план Маршалла» для України може здатися, на перший погляд, хорошою ідеєю: додаткова до асоціації з ЄС фінансова допомога не була б зайвою у відбудові та реформуванні української економіки і державних структур. А обіцяний ним моніторинг і контроль з боку донорів додає надії, що ці кошти могли б бути використані за призначенням.
Однак невизначеність деяких моментів змушує дивитись на цей план із застереженням. Насамперед не повідомляється про те, хто саме забезпечить його фінансування. Німецький уряд має свій власний план із 500 млн. євро кредитних гарантій, зокрема для відновлення інфраструктури Донбасу. Якщо донором буде український олігархічний капітал, то що мається на увазі під контролем за використанням коштів і як буде забезпечено їх неупереджене використання?
Сам Вельман висуває таку ідею не вперше, але досі далі розмов справа поки що не просувалася. Про план було заявлено спочатку на конференції у Гофбурзькому імперському палаці (Австрія), організованою Німецько-Українським форумом та ініціативою «Future Busіness Ukraіne» у жовтні 2014 року. Згодом його розробкою мало зайнятися Агентство для модернізації України, створення якого анонсовано у березні 2015-го його ініціатором, головою Федерації роботодавців Дмитром Фірташем. Розробку плану мали координувати засновники агентства, серед яких і Карл-Георг Вельман. Тоді навіть було обіцяно, що з початком реалізації реформ у рамках плану модернізації України буде створено Український фонд відновлення, капітал якого становитиме 300 мільярдів доларів. Щоправда, від агентства мільярди на модернізацію в Україну так і не були вкладені...
У вересні 2015 року Вельман разом із Францом Йозефом Юнгом, заступником глави фракції Християнсько-демократичного союзу в Бундестазі, відтворив ідею плану Маршала в позиційному документі «За активну європейську політику щодо України». Однак ці ініціативи не знаходили підтримки ані в українському, ані в німецькому уряді та суспільстві. А без політичної та суспільної підтримки імплементація такого плану видається ілюзорною. Тож чому Вельман реінкарнує цей план знову і саме зараз? На мій погляд, відносна деескалація бойових дій у зоні АТО на сході України дала привід деяким німецьким політикам знову просувати ідею налагодження відносин із Росією. Співпраця у трикутнику «Німеччина—Україна—Росія» презентується як взаємовигідний шлях до «нормалізації» цих відносин зі «збереженням обличчя» для всіх сторін конфлікту. Не дарма Вельман конкретизує участь німецького капіталу у відбудові української економіки саме на прикладі українського держпідприємства «Антонов», яке ще до недавнього часу співпрацювало з російським ВАТ «Об’єднана авіабудівна корпорація».
Однак, якщо користь для української та німецьких сторін від такої тристоронньої співпраці залишається невизначеною і має в кращому разі довгостроковий характер, то Росія може розраховувати на безпосередню вигоду. Ініціатива, яку пропагує Вельман, може стати аргументом для зняття санкцій із Росії без виконання нею умов Мінських угод, а план Маршалла для України перетвориться на план умиротворення і повернення до «busіness as usual» між Німеччиною та Росією.
Берлін.
Фото надано автором.
