* Промислове виробництво за два місяці знизилося на 4,2 відсотка в річному обчисленні (Держстат) — про сплячі потужності.

* У Криму націоналізують українські активи — про більшовицькі «викидони».

* «ПриватБанк» тимчасово зачинив свої відділення у Криму — про курс на продрозкладку.

У вільному падінні

Якщо поглянути на виробничу динаміку індустрії промислової Донеччини, яка відкотилася за цей період на 9,3 відсотка, зрозуміло: кінця-краю рецесійним процесам поки що не видно. На Донеччині в перші два місяці в позитивну зону вийшли тільки вуглярі й виробники фармацевтичної продукції.

Однак на початку року ми вже звикли до того, що ділова активність перебуває на плінтусі, вже в лютому виробничий маховик починає розкручуватися. Про це свідчать на Донеччині позитивні показники проти січня машинобудування, легкої промисловості, видобувачів корисних копалин тощо. Але це, на превеликий жаль, ще не тенденція, про що свідчать низька порівняльна база минулого року, різке гальмування динаміки виробництва в металургійній галузі тощо. Причини зрозумілі — відсутність внутрішнього і зовнішнього запиту на промислову продукцію. Ситуація в економіці вкрай критична, потребує від законодавців антикризової програми і ясності з бюджетом країни. Як на мене, саме законодавці зараз можуть ініціювати заходи, що здатні швидко підняти динаміку промислового виробництва. Це може бути передусім система податкових і регуляторних преференцій для виробників оборонної продукції.

Варто уваги й інше. Попри те, що промислові потужності ніяк не прокинуться, а найістотніше скорочуються обсяги виробництва в металургійній та машинобудівній галузях, сотні підприємств заслуговують на комплімент, адже безробіття, судячи зі статистичних даних, у східних регіонах поки що не зростає.

Додам до того, що перегруповуватися доведеться за умов підвищених цін на російський газ і дезінтеграційних процесів, які відбуватимуться на тимчасово окупованій території Кримської автономії. 

З більшовицьким запалом

Те, що відбувалося звітного тижня на півострові з українською власністю, навіяло походи корсарів і часи воєнного комунізму водночас. Тоді також більшовики нахабно привласнювали все, що їм впадало в око, «викидали» із захоплених підприємств законних власників. Відтепер росіяни реанімували більшовицькі «викидони». Прийомна дочка російської влади по-піратськи і з більшовицьким розмахом заходилась «націоналізовувати» Керченську поромну переправу, морський торговельний і рибний порти, Феодосійський і Севастопольський (з рибним на додачу), Ялтинський і Євпаторійський торговельні порти. І, звісно, активи ДАК «Чорноморнафтогаз». Це — не лише «вишки Бойка», а й десятки кораблів, компресорні станції, гвинтокрили, трубопроводи, які купувалися за гроші українських платників податків. А також — анексовано активи Адміністрації морських портів України та «Держгідрографії», а ще — геть усе, на чому може зупинитися погляд. Замість «Веселого Роджера» скрізь вивішували російські триколори. Це було б смішно, якби не скидалося на грабіж з розбоєм під орудою кремлівських «гопників». Якби не думка про перевалювання в портах Азовського моря металургійної продукції, про тисячі українців, які мешкають у Криму. І, власне, аби не сумніви в адекватності людей, які на це зважились. Під «піратську» націоналізацію може потрапити майно Збройних Сил України і навіть державні частки акцій «Севастопольенерго» та низки інших компаній.

На мій погляд, у разі, якщо Україна оскаржить неправомірні дії кримської влади щодо націоналізації українського майна у міжнародних судах, то вони будуть на її боці на сто відсотків. Поза тим, як це зробити, якщо світова спільнота не визнала і результати референдуму, і самопроголошену кримську владу? Це, як на мене, мають підказати юристи.

А що підкажуть, то можна не сумніватися. Адже жодного рішення, яке б могло мати юридичні наслідки для створення нової республіки, не відбулося. Україна як держава не ініціювала жодного рішення, яке б змінювало її територіально-адміністративний устрій, а тим паче виключала з його складу Автономну Республіку Крим. Отже, будь-які спроби зазіхати на майно і власність України, її підприємств або громадян є злочинні, що підтвердить будь-який міжнародний суд. Чи, може, в Росії хтось сумнівається, що підтвердить? Утім, усе може бути. У Криму створили  правовий вакуум.

Війна, яка продовжується

...Тим часом для того, щоб зняти готівку із зарплатної карти люди товклися біля банкоматів з ночі. В Севастополі та інших містах виникли проблеми з виплати пенсій і соціальних виплат через заблоковані казначейські рахунки від материкової частини країни. У Криму вже діяло законодавство Російської Федерації. Заборона працювати на іноземних територіях змусила «ПриватБанк» позачиняти свої відділення. Торговельні мережі відмовлялися приймати від споживачів платіжні картки. Все це ще більш посилювало асоціації з ідеологічними постулатами воєнного комунізму. Крим — узяв курс на продрозкладку.

...Тимчасово перекритий російський кордон для експорту продукції — ще один промовистий штрих до подій, які перевели країну та її економіку, по суті, на воєнний стан.  

Латентна війна зі східним сусідом насправді вже триває дуже давно. Це не в нинішньому році, а ще в минулому росіяни почали адміністративно обмежувати наш експорт. Це не сьогодні, а ще наприкінці минулого століття російські рейдери почали дерибанити наше майно. Тепер справа дійшла до землі — і тут вони однозначно прорахувалися. Для українців земля — це святиня. Тому вони за жодних умов не змиряться з окупацією своєї території.

 

Думка експерта

Керівник аналітичного відділу інвесткомпанії SP Advіsors Віталій Ваврищук:

 

«Я думаю, можна говорити про продовження стагнації виробництва, тенденції, яка почалася ще 2012 року... На мій погляд, падіння буде спостерігатися і в другому, і в третьому кварталах... Це неприємно констатувати, але я не бачу в цьому якоїсь катастрофи. Українська економіка має певним чином перегрупуватися, враховуючи ті труднощі, з якими вона зіткнулася в останні кілька місяців.