У Києві 15—17 березня проходитимуть Дні Луганщини, і в рамках цієї програми відкриється економічний форум «Луганська область: перспективи розвитку, виклики та можливості». Керівники регіону покладають на нього дуже великі сподівання.

 

Скоротити шлях і розвіяти міфи

Власне, економічний форум такого масштабу, який відбувається не на власній території, а у самій столиці, Луганщина проводить уперше. Цей факт можна розглядати як важливий тактичний маневр, який задовольнить сподівання, та водночас такий крок не позбавлений ризиків. 


Очевидно, що міністри, посли іноземних дипломатичних представництв, міжнародні інвестиційні компанії тощо навряд чи приїдуть до Луганщини, де триває АТО, через небезпеку. Проведення форуму безпосередньо у Києві, де скупчені усі владні і міжнародні структури, має значно скоротити шлях до вивчення проблем регіону Донбасу і розвіяти міфи про нього.


— Так, Луганщина перебуває сьогодні на межі війни і миру, — констатує перший заступник голови ВЦА Єлизавета Пушко-Цибуляк. — І ми ставимо перед собою завдання розвіяти страхи, що сюди не можна вкладати кошти, що ризики переважають економічну вигоду. Так, ризики справді є, але є і потужний потенціал, який представляють промислові підприємства, аграрна, переробна галузі, природні ресурси та інші. Сьогодні Луганщина випускає конкурентоспроможну продукцію, яка може бути достойно представлена на внутрішньому ринку. Крім того, маємо продукцію, яка може конкурувати на ринках світу. Вона унікальна і виробляється лише у нас.


Насамперед ідеться про Рубіжанський завод «Зоря», що випускає тротил. В Європі лише два такі заводи, і раніше Ізраїль закупав саме рубіжанську продукцію, але через проблеми з сертифікації змістив свій інтерес у бік польського виробництва. Отже, поставлено завдання повернути партнера на зовнішньому ринку. Ще одне підприємство «Мікрохім» — унікальне і єдине в країні виробництво, що проводить тестування медичної продукції і виробляє кардіоапарати. Причому виробничі майданчики «Мікрохіму» розташовані в Іспанії. Там виробляється продукція з написом «Зроблено в Україні». Це взагалі унікальна ситуація, адже зазвичай ми звикли до того, що навпаки використовується наша дешева робоча сила. Виробляється у нас, а зазначається, що, скажімо, у Франції. А тут — наше підприємство на майданчиках Іспанії. Сьогодні «Мікрохім» налаштований розширювати своє виробництво в межах України, і йому потрібна фінансова підтримка. Вона може бути і з боку уряду у вигляді державного замовлення, і з боку інвестора.


На Луганщині чимало потужних підприємств, які зазнали певних збитків у зв’язку з бойовими діями на Донбасі і потребують вкладень у відбудову, розширення виробництва шляхом заміни обладнання на більш сучасне, створення нових робочих місць. Власного капіталу їм сьогодні вочевидь не вистачає.


— Днями я була на Лисичанській швейній фабриці, — розповідає Єлизавета Пушко-Цибуляк. — Робочі місця, машинки має кожна швачка, але все решта — просто жах! Робітники самотужки залатали дірки у стінах та стелі будови фабрики, поновили вікна, розбиті під час визволення міста від бойовиків. А на більше власних коштів бракує.

 

Економічно кластери дуже вигідні

 

Крім усього, економічний форум має довести українському уряду, його міністерствам, що є напрями, де потрібна серйозна державна підтримка. І тут доречно нагадати про таку форму, як державно-приватне партнерство. Тобто сьогодні, коли ризик для бізнесу на Донбасі досить високий, його треба мінімізувати, і зробити це можна двома шляхами. Перший — державно-приватне партнерство, коли держава дає кошти на розвиток виробництва, а не гасить конфлікт, як це відбувається, зокрема, у вугільній промисловості. Варто вкласти гроші у розвиток вуглевидобутку, а на зарплату гірники й самі собі зароблять. Другий шлях — державно-приватна підтримка якогось конкретного проекту. Скажімо, в «Лисичанськвугіллі» це може бути створення вугільного кластера, який передбачає безпосередньо видобуток вугілля, його збагачення, створення соціальних об’єктів тощо. Так само формат кластерів дуже доречний і у випадку з «Мікрохімом»: тестування, виробництво апаратів, діагностика, виробництво тари тощо. Економічно кластери дуже вигідні, адже завдяки їм можна мати зовсім іншу ціну на продукцію.


Наступний момент зниження ризиків — це спеціальний режим оподаткування з інвестиційним обгрунтуванням. Не просто звільнити всіх від податків, а враховувати певні ризики, якщо, скажімо, в зону АТО з-за кордону ввозиться нове обладнання. В цьому разі доречно позбавити бізнес сплати ПДВ. На форумі луганчани планують запропонувати таку форму. Взагалі готують серйозні пропозиції для удосконалення українського законодавства.


— Сьогодні маємо закон № 1669-VІІ про тимчасові заходи на період проведення АТО, — пояснює Єлизавета Михайлівна. — Він передбачає взагалі звільнення від плати за користування землею. Наголошую — передбачає. Але ж у Податковому кодексі немає такого звільнення. Є оренда землі, є земельний податок. Тобто гра слів. В закон норму заклали, але вона не діє. Ми пропонуємо: назвіть це вільною економічною зоною, територією пріоритетного розвитку, спеціальним режимом оподаткування — як хочете. Але передбачте такі специфічні підходи до оподаткування. Така наша позиція. Ми вже передали групі народних депутатів проект змін до закону 1669. На форумі ще раз хочемо озвучити свої пропозиції. Крім того, сьогодні ведемо перемовини з Кабміном про те, щоби при формуванні бюджету на рік кожне міністерство насамперед вивчало специфічні особливості видатків, які стосуються безпосередньо Донбасу. В інших областях це питання гостро не стоїть, бо там немає АТО. Тобто ми вимагаємо до себе іншого ставлення. Крім того, маємо намір підписати договори на співпрацю зі столицею. Київ — місто багате, в ньому зосереджений бізнес, в тому числі той, що перемістився сюди з Луганщини. Отже, нехай залучається до допомоги. По-різному: консультативно, обміном спеціалістами, інвестиціями. Хай приїдуть до нас із Київради і попрацюють в наших умовах. А в кінці підпишемо меморандум про співпрацю.

 

А Прем’єр-міністр прийде?

 

На площі в тисячу квадратних метрів Торгово-промислової палати України на вул. Житомирській, 33 будуть представлені до 50 учасників економічного форуму. Половина підприємств аграрні, половина — промислові. 


Окремо буде показано проблему відбудови зруйнованого господарства, спаплюжені війною дороги та мости, перспективи будівництва житла для переселенців. Для цього готується багато матеріалу — і слайди, і відео, і прес-релізи.


А ще організатори форуму в очікуванні: яку увагу до важливого заходу виявлять, насамперед, керівники країни, парламентарії? Адже від їхнього ставлення до проблем Донбасу, знесиленого війною, від їхньої зацікавленості в тому, щоб знизити ризики інвестування у його розвиток, і залежить авторитет влади.

Луганська область.