Наприкінці 1991 року понад сто країн майже одночасно визнали Україну як незалежну державу. І більшість із них висловила готовність відкрити в українській столиці свої дипломатичні представництва.
Але чи був готовий до цього Київ? До проголошення незалежності України у місті було лише кілька консульств (переважно країн так званого соціалістичного табору). Де знайти приміщення для десятків посольств? Як забезпечити їхню діяльність? Де розселити сотні дипломатів та їхні сім’ї? Таких непростих запитань виникало тоді дуже багато. Тепер, з відстані майже чверті століття, можна сказати, що практично всі вони за короткий час були успішно вирішені. І заслуга в цьому насамперед колективу створеної тоді Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв (ГДІП) та, звичайно ж, людини, яка його відтоді очолює.
Павло Кривонос за освітою будівельник, випускник відомого Київського інженерно-будівельного інституту. Перед тим як очолити ГДІП, отримав досвід роботи у системі житлового господарства Києва, низку років працював заступником голови виконкому та голови держадміністрації Подільського району столиці. Досвід цей, помножений на неабиякі організаторські здібності, творчий підхід до справ, чіткість, самовідданість і відповідальність у роботі, сприяв тому, що Павло Олександрович став керівником колективу не тільки за посадою, а й за професійними та людськими якостями.
Серед цих якостей особливо хотілося б виділити його талант щирої гостинності, комунікативності, дипломатичності, його вміння об’єднати, згуртувати людей, націлити на досягнення поставленої мети. Абревіатура ГДІП нині добре відома не тільки в Києві. Її пам’ятають і добрим словом згадують усі дипломати, які впродовж двох з половиною десятиліть виконували свою місію в Українській державі і її столиці. Такі ж високі оцінки дають діяльності колективу ГДІПу та його гендиректора і нинішні співробітники іноземних представництв. Бо їм забезпечені комфортні умови для роботи і відпочинку. Додамо: йдеться про тисячі людей, адже послугами Генеральної дирекції користується нині понад 130 дипломатичних представництв та міжнародних організацій.
І ще одну сферу діяльності, точніше — творчих інтересів Павла Кривоноса хотілося б виокремити. Йдеться про його багаторічну активну підтримку збірників, періодичних видань, наукових журналів. Достатньо послатися на приклад щорічника «Україна дипломатична». Разом з головним редактором Анатолієм Денисенком та членами редколегії Павло Олександрович забезпечив уже шістнадцять випусків цього унікального видання. Унікального, бо, за свідченнями представлених у Києві іноземних дипломатів, у жодній країні немає такого ґрунтовного, послідовного, системного літопису теорії, історії, практики сучасної дипломатії.
Сьогодні, 11 березня, Павлу Олександровичу Кривоносу виповнюється шістдесят років. Вітаючи його з цією славною датою, щиро зичимо йому ще багато літ невтомного служіння тій відповідальній, дуже важливій для нашої держави, для зміцнення її доброго авторитету у світі діяльності, яка стала головною справою його життя.
Павло Кривонос.
