«Дорожня карта» реформування парламенту є одним з елементів мосту, який ми будуємо на шляху до європейської спільноти», — Володимир Бондаренко, заступник керівника апарату Верховної Ради України, керівник Головного організаційного управління
На конференції високого рівня, яка відбулась у Брюсселі за участю народних депутатів України та працівників апарату наприкінці лютого, була представлена «дорожня карта» щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності парламенту.
За словами заступника керівника апарату Верховної Ради України, керівника Головного організаційного управління Володимира Бондаренка, ця «дорожня карта» була спільним продуктом, напрацьованим парламентом разом із Місією Пета Кокса, який здійснив понад 60 візитів в Україну, під час яких відбулося майже сто зустрічей із працівниками апарату, представниками політичних сил, фракцій та комітетів.
В інтерв’ю парламентському телеканалу «Рада» В. Бондаренко заявив, що «завдяки цим зустрічам і злагодженій роботі ми визначили, що саме треба «лікувати» і що робити в першу чергу». «Є низка конкретних пропозицій, рекомендації з боку Європейського Парламенту, над якими нам треба подумати, як їх адаптувати в Україні, — сказав він. — Ці рекомендації були прописані з урахуванням кращого європейського досвіду та зважаючи на наш рух до європейської сім’ї. Ці рекомендації є одним з елементів мосту, який ми будуємо на шляху до європейської спільноти».
За словами В. Бондаренка, найбільш «революційні моменти, які прописано в цій дорожній карті, можуть не сподобатися простому громадянину». «Ми зіткнулися з тим, що пострадянська практика настільки глибоко вкорінилась, що треба подолати і змінювати саме її», — сказав він.
Насамперед, зазначив заступник керівника апарату, за висновками Місії Кокса, треба змінити підхід до законотворення. Він наголосив, що у Брюсселі був запропонований інший підхід до цього процесу, ніж той, який є в Україні, а саме: підготувати «зелену» і «білу» книги. «Зелена книга» міститиме визначені урядом чи іншими суб’єктами законодавчої ініціативи проблеми, концепції і попередні шляхи, якими можна подолати ці проблеми. Пропозиції із «зеленої книги» вноситимуться на розгляд профільного комітету. За результатами опрацювання писатиметься «біла книга», яка буде «спільним продуктом, продуктом діалогу», і лише на її базі створюватиметься законопроект. «Такий документ матиме шанси на розгляд у Верховній Раді», — наголосив заступник керівника апарату.
В. Бондаренко підкреслив, що «треба подолати нарікання один на одного, перекидання м’ячів з одного поля на інше, бо ми будуємо єдину Українську державу». «Саме спільні, злагоджені дії між політичним, депутатським корпусом і виконавчою гілкою влади дадуть той ефект, коли закони у нас ухвалюватимуться не для кількості і звіту, а для якості. Це повинна бути спільна робота урядовців і парламентаріїв», — наголосив він.
Місія Європарламенту запропонувала низку рекомендацій також щодо формування календарного плану, визначення «топ»-законо-
проектів, над якими працюватимуть народні депутати та урядовці спільно з адміністрацією Президента, громадянським суспільством. «Це буде пріоритет, який зобов’яже зробити це протягом сесії», — сказав
В. Бондаренко.
Однією з важливих тем «дорожньої карти» було нормативне врегулювання прав опозиції, зокрема, її представництва в комітетах, «присутність» у порядку денному.
Запропоновано запровадження тематичних днів у парламенті. «У такий спосіб ми уніфікуємо й унормовуємо роботу над тією чи іншою реформою, предметно працюємо над нею з тим, щоб мінімізувати будь-які неузгодженості під час пленарного засідання».
Серед рекомендацій Місії — за-пропоновано змінити підхід до формування Календарного плану роботи Верховної Ради. Нині є розмежування на пленарні, комітетські тижні, на роботу з виборцями. «Власне, ця формула добре себе зарекомендувала в попередні часи, але на сьогодні — не секрет, що інтенсивність засідань комітетів у непленарні тижні значно нижча, ніж у пленарні. Це і питання кворуму, і питання підготовки засідань самих комітетів. Тому запропоновано поєднати певним чином пленарну і комітетську роботу», — наголосив заступник керівника апарату.
Рішення з розгляду законопроектів пропонують приймати простою більшістю. До того ж усе може залежати і від «ваги» законопроекту. «Звичайно, кількість голосів для позитивного рішення — це предмет дискусії», — зауважив В. Бондаренко.
Пан Кокс, за його словами, звернув увагу на те, в який спосіб проводиться Погоджувальна рада керівників фракцій і голів комітетів у Верховній Раді: «Я такої кількості камер ніколи не бачив на засіданні погоджувальної ради у нас, бо це робоче засідання з простою, рутинною роботою, де узгоджується перелік питань і їхня черговість». А наявність преси на самому засіданні для нього видалась сумнівною. Пан Кокс наголошував, сказав В. Бондаренко, що в Бундестазі кожен політик може дати коментар і висловити свою позицію по завершенню такої погоджувальної ради. «Це технічна сторона роботи Верховної Ради. А для депутатів є можливість виступити на початку пленарних засідань», — процитував він європейського політика.
Погоджувальна рада, за його словами, у нас «трохи відходить від визначеного предмету роботи і має більш політичний окрас, коли переплітаються моменти пропозицій і заяв». Тому, з метою покращення роботи, Місія Кокса рекомендує розвести ці процеси: під час самої погоджувальної ради узгодити технічні питання, після погоджувальної ради — відкрити спілкування з журналістами, донести позиції парламентаріїв.
Місія Кокса також вважає за доцільне запровадити Кодекс етики народних депутатів, практику парламентських приставів, які б реагували на порушення порядку в сесійній залі.
У контексті запровадження Електронного парламенту і електронного документообігу заступник керівника апарату зазначив, що це не означає повну відсутність документів на паперових носіях. За його словами, за бажанням депутата він може обрати паперові документи.
День уряду пропонується залишити як спосіб спілкування між двома гілками влади, як їхній робочий діалог. Звучали рекомендації щодо залучення міністрів до роботи над документами під час засідання комітетів. «Усе залежить від нас. Усі розуміють, що система, яка існувала, повинна бути змінена, осучаснена, пристосована до нових реалій. Сьогодні запит суспільства до Верховної Ради значно більший, ніж ми можемо це запропонувати, — сказав він і додав. — Ця «дорожня карта» є основним лакмусовим папірцем, її реалізація залежить від бажання, а воно сьогодні є, бо всі розуміють: далі так бути не може. Нею повинні займатися паралельно і працівники апарату Верховної Ради, і народні депутати, бо доповідь містить як адміністративну складову, так і політичну».
Говорячи про адміністративну складову, В. Бондаренко наголосив, що у Брюсселі підписана безпрецедентна Угода між апаратом Верховної Ради і секретаріатом Європарламенту, оскільки Україна не є членом Євросоюзу. «Ми спільно узгодили позиції щодо реформ, їх реалізації, паралельним наглядом і допомогою», — додав він.
Заступник керівника апарату зазначив, що значна увага була приділена кадровій політиці, бо «кадровий потенціал — це рушій і реформ, і будь-якого заходу». Запропоновано перетворити кадрову службу на сучасну, яка спонукатиме службовців до вдосконалення, до навчання, підвищення кваліфікації. «Ми розуміємо, що ресурси у нас різні. Навантаження у наших співробітників більше. Маємо змінити підходи, оцінити самі себе, визначити наші слабкі місця, запропонувати шляхи, де ми можемо і де ми хочемо вдосконалити роботу самостійно, а де — залучити допомогу тих чи інших навчальних програм і, виходячи з цього, забезпечити якісну роботу самого апарату», — підкреслив він. Водночас, сказав В. Бондаренко, про скорочення чисельності апарату не йшлося.
Прес-служба апарату Верховної Ради України.
