Ранкове засідання 15 березня
На початку пленарного засідання Голова Верховної Ради Володимир Гройсман висловив переконання, що буде знайдено рішення для виходу з політичної кризи. «У нас немає місяців для виходу з політичної кризи, рахунок іде на дні», — сказав Володимир Гройсман. Натомість парламент має продовжувати працювати і приймати важливі для країни закони й, зокрема, виконати завдання для запровадження безвізового режиму з Євросоюзом.
Верховна Рада ухвалила в цілому останній закон, необхідний для запровадження безвізового режиму України з ЄС, — про електронне декларування доходів і видатків — із урахуванням усіх пропозицій Президента України. Таке рішення підтримали 278 депутатів.
Це проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру в 2016 році» (№3755) в авторстві народного депутата України Вадима Денисенка (фракція БПП) із пропозиціями Президента України. Законопроект спрямовано на запровадження у 2016 році роботи системи подання та оприлюднення електронних декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
«Це вже остаточно ми ухвалили всі рішення, необхідні від парламенту для впровадження безвізового режиму», — заявив після голосування глава парламенту Володимир Гройсман. І додав, що зараз залишився крок за урядом — впровадження Національного агентства із запобігання корупції.
Доповідач законопроекту №3755, заступник глави адміністрації Президента Олександр Данилюк зазначив, що глава держави вважає, що закон не може бути підписано, бо пропоновані підходи щодо вирішення цього питання є недостатньо виваженими.
Серед пропозицій Президента до законопроекту №3755:
— подання завідомо недостовірних відомостей у декларації тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 розмірів мінімальної заробітної плати;
— потребує декларування цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 мінімальних заробітних плат;
— декларування цінного рухомого майна здійснюється з обов’язковим зазначенням інформації про набуття такого майна. При цьому зазначення даних щодо його вартості та дати набуття у власність, володіння або користування не є обов’язковим;
— декларування видатків, які перевищують 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року.
Голова Комітету з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв (фракція «Самопоміч») відзначив, що є доброю ідеєю запровадити відкритість декларацій уже цього року, однак дві ідеї Президента викликали дискусії на комітеті — можливість не вказувати вартість майна та коштовностей (приміром, можна вказати лише кількість картин-раритетів, але без їх вартості), а також можливість для судді — покарати людину за неправдиві дані у деклараціях або позбавленням волі, або штрафом. На думку депутатів, тут криються корупційні ризики. Водночас комітет одностайно рекомендував ухвалити законопроект із пропозиціями Президента, щоб перейти до відкритості декларацій усіх посадовців. Є. Соболєв розповів, що він уже сам заповнив електронну декларацію, запевнивши, що нічого страшного в ній немає, і це зайняло півдня.
Верховна Рада із трьох спроб не змогла проголосувати за включення до порядку денного законопроекту №4057 — «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо особливостей звернення в доход держави грошових коштів, цінностей і доходів від них до прийняття вироку суду» — документа, який повинен сприяти поверненню арештованих коштів колишнього президента Віктора Януковича до державного бюджету України. З першої спроби за це проголосували лише 183 депутати за необхідних як мінімум 226, з другої — 200, з третьої — 162. Лідер фракції «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко закликав проголосувати за включення цього законопроекту до порядку денного, а потім направити його на доопрацювання до профільного комітету. І перевести обговорення з політичного на професійне, юридичне.
Після перерви для консультацій між лідерами фракцій В. Гройсман знову поставив на голосування включення до порядку денного законопроекту №4057. Депутат Іван Вінник (фракція БПП) пояснив, що під дію закону підпадатимуть виключно особи, які підозрюються в корупційних злочинах чи створенні злочинних угруповань, і конфіскація під час досудового слідства стосуватиметься лише грошей, а не майна. Рішення про спецконфіскацію коштів можна буде оскаржити у суді.
Юрій Луценко додав, що закон стосується виключно грошей і коштовностей, він не поширюється ані на майно, ані на акції, про що говорять у кулуарах. Усі рішення, наголосив Луценко, прийматиме виключно суд. За його словами, неправда, що Європейський суд з прав людини зможе використати цей закон, щоб повернути кошти Януковичу, бо вже були у світі прецеденти розгляду подібних справ.
«Нам треба буде ще провести консультації», — сказав В. Гройсман і оголосив ранкове засідання парламенту закритим, пообіцявши вечірнє засідання розпочати з розгляду цього законопроекту.
Депутати вітали із Днем народження свою колегу Наталію Кацер-Бучковську і вшанували хвилиною мовчання загиблих героїв «Карпатської Січі» — організації народної оборони, яка діяла на Закарпатті у 1938—1939 роках. Перші січові загони ще на початку 1930-х почав формувати Дмитро Климпуш — його внучка Іванна Климпуш-Цинцадзе нині є народним депутатом від Блоку Петра Порошенка.
Коробки з підписами за відставку Кабміну.
Михайло Добкін, Ігор Шурма.
На передньому плані — Юрій Дерев’янко під час вшанування хвилиною мовчання загиблих героїв «Карпатської Січі».
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
